Сектор комунального господарства багато в чому є для ЄБРР пріоритетним

Новини по темі

19 Квітня 2024 p. 13:58
В Києві з понеділка повернуть платне паркування  

18 Квітня 2024 p. 13:45
Бучанські школи переходять на дистанційне навчання  

18 Квітня 2024 p. 11:22
Кабмін не розрахувався за будівництво нового водогону після підриву Каховської ГЕС  

Перед початком інтерв'ю з Денисом Гайовим про проекти ЄБРР у сфері ЖКГ і плани на 2012 рік, «У.К.» зустрів провідний радник банку із зовнішніх зв'язків Антон Усов. Йому ми поставили головне питання, яке хвилює представників як українського бізнесу, так і зарубіжних компаній:

Чи легко працювати в Україні?

- Коли ми створювалися в 1993-му році, ми спеціально так формували наш пакет документів, щоб ми не підпадати під регулювання українського законодавства. Тобто, все, що ми закуповуємо від насосів та асфальту до фахівців і консультантів, ми робимо за своїми правилами. Ми ніби над державою. Це планувалося спеціально, тому що ми розуміли, де і в якій державі належить працювати.

Хоча якщо чесно, ситуація на українському ринку не гірша за всі. Особливо, якщо порівнювати, наприклад, з Казахстаном, східними регіонами Росії. Тим не менш, завжди передбачалося, що у нас буде особливий статус, що дозволяє уникати багатьох неприємних особливостей українського законодавства. Крім того, ми всі наші дії в усіх країнах закріпили законодавчо.

Перший муніципальний проект ЄБРР був підписаний в 1998 р., який фінансує реконструкцію та модернізацію комунальної і транспортної інфраструктури в українських містах. На якому етапі реалізація цієї програми?

- Сьогодні портфель інвестицій ЄБРР в муніципальні проекти, що реалізуються в Україні, становить 200 млн євро. Структура інвестицій розподіляються у наступних долях: 25% направлено на фінансування проектів у сфері водопостачання і водовідведення, 25% - на реалізацію проектів у теплоенергетиці. Решта 100 млн євро будуть інвестовані в муніципальний транспорт і реконструкцію доріг у Києві та Львові. Почасти, їх використання є етапом підготовки до чемпіонату з футболу «Євро-2012».

Що стосується київських проектів, то за рахунок зазначених коштів буде оновлюватися міський громадський транспорт. Наприклад, йдеться про закупівлю вагонів для київського метрополітену, тролейбусів і автобусів українського виробництва для «Київпастрансу».

 Крім того, це й інвестиції в удосконалення системи управління міським транспортом. Перші поставки нового транспорту місто вже отримало. Треба розуміти, що, оскільки йдеться про великі обсяги, проект розтягнутий у часі. Жоден виробник не може поставити відразу 50 або 100 вагонів. Для метрополітену це 50 вагонів виробництва російського заводу «Вагонмаш».

У нас вже є реалізований муніципальний проект у Запоріжжі, який стосується реконструкції водоочисних споруд.

Чи ведеться моніторинг ефективності використання наданих коштів?

- У разі київського проекту, і по вагонах, і, що стосується наземного транспорту, вже укладені контракти із зазначенням графіка поставки. Якщо графік з яких-небудь причин не витримується, то передбачаються штрафні санкції. Ми ведемо моніторинг по кожному з проектів із залученням міжнародних консультантів. З їх допомогою складається і тендерна документація, і управління цим досить складним процесом. Вся тендерна програма здійснюється за правилами ЄБРР, де основною умовою є недискримінаційні правила проведення тендера для всіх учасників. Якщо ж фірма, яка виграла тендер, відступає від договірних умов, то на неї поширюються санкції, закладені в договорі. Але досі на сьогоднішній день таких проблем немає. Якщо ж щось виконано не якісно, то зрозуміло, що помилки підрядник виправляє за свій рахунок.

Які  на цей рік плани ЄБРР щодо інвестування в енерго- і ресурсоефективність ЖКГ?

- У сфері ЖКГ у нас планується до підписання цілий ряд проектів, які стосуються водоочищення, водовідведення та теплоенергетики. Нами вже підписано три проекти в сфері теплоенергетики та один проект у сфері водовідведення, який вже реалізується. Це стосується таких міст як Черкаси, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ Одеса. Всі проекти спрямовані на модернізацію муніципальної інфраструктури, причому економічний ефект від їх реалізації ми можемо отримати вже в цьому році. В наших планах робота з аналогічним проектом з Житомиром, Тернополем, Львовом, Запоріжжям і Кримом. Є також цілий ряд проектів, які знаходяться на більш ранніх етапах розгляду.

Наші типові проектні інвестиції в сферу теплоенергетики можуть становити 10-20 мільйонів євро, в залежності від того, яким буде обсяг робіт. Кожен з цих проектів передбачає комплексну модернізацію інфраструктури, а саме йдеться про заміну котелень, труб, реконструкції мереж і т.п.

Чи є для ЄБРР інвестиції в сферу комунального господарства пріоритетними?

- Так, сектор комунального господарства пріоритетний для нас. Наразі відчувається гостра потреба у підвищенні енергоефективності комунальної галузі. Дуже довго даний сектор економіки не отримував достатнього фінансування для свого розвитку. Тому ми не обмежуємося поточними проектами. З розширенням нашої роботи в цій сфері обсяг інвестицій, безумовно, має зростати. Термін погашення кредитів узгоджується з терміном амортизації. У них довгий період окупності: це можуть бути проекти, розраховані на період до 15 років і навіть більше. І сьогодні ЄБРР один з небагатьох банків, який працює у цьому секторі економіки.

На яких умовах ЄБРР співпрацює з місцевою владою? Що потрібно зробити комунальному підприємству та мерії для отримання кредиту ЄБРР?

- Мова, в даному випадку, йде не про якусь програму або особливу лояльність. У муніципалітету і в компанії має бути зрозуміле і мотивоване прагнення отримати кредит. Це досить довгий процес. Керівництву міст треба розуміти, навіщо вони це роблять. Стадія підготовки проекту може займати, як мінімум, кілька місяців, а то й років, так як будь-який проект потребує дуже ретельного опрацювання з точки зору фінансів і технологій.

Крім того, в більшості випадків кредит надається під муніципальну гарантію. Дана методика дозволяє з одного боку залучити кошти, з іншого, - врахувати інтереси всіх сторін. Хоча в нашій практиці якихось нерозв'язних ситуацій як в Україні, так і в інших країнах, не виникало.
 
Який механізм надання коштів?

- Весь процес закупівель і фінансових трансакцій проходить за правилами нашого банку. Кошти перераховуються по кожному конкретному контракту і, якщо мова йде, наприклад, про заміну труб, то спочатку йдуть авансові платежі, а потім вже транші за фактом реалізації. Тобто, це ступінчаста система платежів.

Що, на Вашу думку, змушує інші банки утримуватися від кредитування подібних програм і об'єктів?

 - Тут треба розуміти, що ЄБРР не є комерційним банком. Ми є міжнародним фінансовим інститутом, який орієнтований на розвиток. Аналогічної організацією є і Всесвітній банк. Інших інвесторів в даний сектор поки немає. Це пов'язано з тим, що кошти потрібні на дуже довгий період, а комерційні банки, в основному, розглядають проекти, які розраховані на більш швидкий період окупності.

Також, для комерційних банків велике значення має і маржа. У даних проектах ми не намагаємося досягти колосальної прибутку. Маржа у нас мінімальна і проекти розраховані на зміну ситуації в галузі, а не швидку вигоду, як скажімо в нафтовій чи газовій сфері.

Робота в цьому секторі - одне із завдань, поставлена перед нами нашими акціонерами. Такі завдання перед комерційними банками не ставляться. Ми повинні інвестувати кошти в інфраструктуру тих країн і регіонів, в яких ми працюємо. І це, звісно, Україна, яка є одним з акціонерів банку. Тим більше, що в довгостроковій перспективі, країни-акціонери ЄБРР хочуть бачити Україну розвиненою в технічному плані і стабільною державою. При існуючому стані справ у сфері ЖКГ, комерційним банкам там практично неможливо працювати. У них немає відповідних ресурсів та унікального досвіду реалізації таких проектів. Поки появу комерційних банків на цьому ринку ми вважаємо малоймовірним, але рано чи пізно вони все ж почнуть інвестувати в цю галузь. Можливо, років через п'ять, чи шість.

ЄБРР раніше заявляв про те, що тарифоутворення в Україні заполітизовано. Наскільки велике втручання влади в цей процес? Чи допомогло створення гострегулятора в сфері комунальних послуг знизити вплив на комунальні тарифи з боку місцевої влади?

- Можливо, тарифи на ЖКГ - питання і політичне, але це питання не до ЄБРР. Є тут і різні пільги і компенсації. Тут потрібно навести порядок і почати розуміти, як це має працювати. Муніципальні компанії повинні в цьому плані працювати, як мінімум, на беззбитковій основі. Зміна тарифної політики сам по собі - крок серйозний, який вимагає і сміливості, і розуміння, і політичної волі.

Існує дуже багато пільгових категорій споживачів і це сильно впливає на загальну картину тарифікації. На сьогодні є необхідність робити кроки у вдосконаленні питань тарифоутворення. І сам процес ціноутворення має бути ринковим, тобто дозволяти підприємствам вести більш активну інвестиційну діяльність. Для цього повинен бути напрацьований цілий ряд регуляторних документів. Нам складно говорити, чи є сьогоднішні тарифи результатом політичної гри. Але, звичайно, є безліч питань щодо механізму ціноутворення. Ми розраховуємо, що з нашою допомогою ціноутворення в комунальному секторі колись набуде більш системногоі передбачуваного характеру.

Якими мають бути критерії економічного обґрунтування вартості послуг? Чи поділяєте Ви точку зору, що більша частина цих тарифів необґрунтовані?

 - У першу чергу, тут повинна бути налагоджена технічно досконала система обліку. Треба не брати усереднені значення, а розуміти, скільки той чи інший власник квартири, чи, скажімо, підприємство споживає насправді і чи достатньо йому цього. Процес це складний, особливо напередодні виборів - це завжди тема спекуляції. Тому, якщо ми щось починаємо, то це завжди довгострокова програма. Ми бачимо певні кроки регуляторів, спрямовані на те, що б навести порядок у цій сфері. Ми з ними працюємо і досить щільно. Це питання є ключовим і для нашого сектора, і для будь-яких приватних інвесторів.

Розмовляв Костянтин Єгоров