За нинішньої системи надання субсидій не має сенсу вводити монетизацію пільг. Адже зараз їх розмір вираховують, виходячи із споживання послуг за попередні періоди. Тому люди не зацікавлені в економії ресурсів.
Таку думку в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK висловив директор центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
«Мабуть, усі розуміють, що раніше існували певні дотації – виробникам тепла доплачували напряму із бюджету. Тепер порося перехрестили у карася і назвали це «субсидіями». Із державної казни ті ж гроші йдуть власникам газопостачальних компаній, однак називаються вже «субсидіями», – зазначив Сергієнко.
Адже, на його думку, в уряду просто не було іншого виходу, щоб виконати зобов‘язання підняти тарифи.
«Він не міг при цих зарплатах підняти тарифи без компенсації цінового удару», – зауважив експерт.
Разом із тим, він розповів: програму субсидій запровадили ще у 1996 році. Та тоді їх отримувало не більше 20% населення. Сьогодні ж пільги надаються аж половині.
«Минулого року 8.8 млн. домогосподарств із наявних 15 млн. отримали субсидії. Тобто, половина населення прийшла із протягнутою рукою до відділу субсидій. Як можна назвати таку систему успішною?», – запитує Сергієнко.
Тому, за його словами, до 2017 року по виплаті субсидій накопичилась величезна заборгованість перед підприємствами-надавачами послуг.
«Там вже десь 30 млрд. Тепловики, підприємства у сфері водо- та електропостачання недоотримали кошти, на які розраховували, та за які надали послуги», – підкреслив Сергієнко.
Тож, на його думку, така прогалина відбулась через те, що соціальний блок просто не розрахував, що по субсидії звернеться аж половина населення України.
Зараз розмір субсидій нараховують, виходячи із споживання послуг за попередні періоди. Тож за такої системи громадяни зовсім не зацікавлені економити. Якщо впроваджувати монетизацію цих пільг, люди продовжуватимуть споживати більші обсяги, аби отримати і більше коштів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
