Східний експрес по-київськи

Київський метрополітен міг з'явитися ще в кінці XIX століття, слідом за Лондонським. Вдалося з'ясувати, що вперше в Києві запропонували заглибитися рейками під землю ще в 1884 році. Але йшлося тоді не про  аналог англійської чи американської «підземки», а про ділянку залізниці в тунелі. Пропозиція довго обговорювалася, але Міська Дума її відхилила.
 

Лише через 65 років, у серпні 1949 року, управлінням «Київметробуд» було розпочато будівництво метрополітену в українській столиці. А перша ділянка Святошинсько-Броварської лінії протяжністю 5,2 км від ст. «Вокзальна» до ст.«Дніпро» почала експлуатуватися аж через 11 років - 6 листопада 1960 року.

 

Між тим, в ХХI столітті вже ніхто не візьметься заперечувати той факт, що метро - це невід'ємна частина будь-якого мегаполісу. За більш ніж 50 років існування «Київметробуду» гілки київського метрополітену зв'язали лівий і правий берег столиці та центр міста з його околицями. А з приходом до Києва нової влади з вуст чиновників раз у раз звучать доповіді про будівництво нових станцій метро. Практично стахановськими темпами стали продовжуватися підземні гілки. А ідеєю «фікс» місцевої влади стало проведення «підземки» на житловий масив Троєщина.

 

 

Не так давно уряд виділив КП «Київський метрополітен» 119,6 млн грн на будівництво ліній метро в столиці на поточний рік. Відповідно до затвердженого порядку використання коштів для здійснення Києвом функцій столиці в 2012 році, 73 млн грн спрямували на фінансування будівництва ділянки Куренівсько-Червоноармійської лінії метро від станції «Либідська» до «Виставкового центру» і 41,6 млн грн повинні були виділити на будівництво ділянки від «Виставкового центру» до станції «Одеська площа».

 

Крім того, 5 млн грн було виділено на будівництво ділянки Подільсько-Вигурівської лінії від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна», з відгалуженням у бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина.

 

Раніше, 27 грудня, прем'єр-міністр Микола Азаров відкрив станцію метро «Виставковий центр», на будівництво якої було витрачено 750 млн грн, але при цьому було зекономлено 160 млн від початкового кошторису. За словами Миколи Азарова, «Виставковий центр» - це четверта станція метро, побудована за півтора року.

 

Тоді ж, пан Азаров заявив, що наступного року планується відкрити ще 2 станції: «Іподром» і «Теремки».
 

У 2012 році в Києві хочуть відкрити станції «Іподром» і «Одеська площа». Їх планується ввести в експлуатацію на початку листопада 2012 року, заявив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов.

 

«Наступні дві станції метрополітену - «Іподром» і «Одеська площа» - ми хочемо побудувати ще швидше. Практично робота в цьому напрямі вже почалася. Ми запропонували метробудівцям відкрити ці дві станції до 6 листопада 2012 року», - цитує столичного градоначальника прес-служба КМДА. Попов також повідомив, що київська держадміністрація має намір до першого кварталу 2013 року оновити близько 50% рухомого складу підземки. «Оновлення планується за рахунок коштів, які надійдуть Києву як грантова допомога в рамках Кіотського договору. Тобто, не в кредит і не за бюджетні кошти. Нашими партнерами в цьому питанні спільно з Крюківським вагонобудівним заводом стануть японці», - зазначив він.

 

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) спільно з японськими компаніями Mitsubishi і Itochu займеться модернізацією вагонів для КП «Київський метрополітен». Вартість проекту перевищить 100 млн дол 60% з них складуть кошти, одержані в 2009 році від продажу Японії квот на викид парникових газів в рамках Кіотського договору.

 

Японські компанії поставлять системи електроприводу і управління, а Крюківський завод забезпечить їх установку. Проект передбачає модернізацію 185 вагонів з понад 750, що знаходяться в парку метрополітену. На модернізованих вагонах розроблені ще в 1970-х двигуни постійного струму будуть замінені на двигуни змінного струму, що дозволить економити до 30% електроенергії. Участь у модернізації японських компаній пояснюється тим, що кошти, які планується направити на цей проект, були отримані в результаті укладення в 2009 році угоди між Нацагентством екологічних інвестицій та інновацій (зараз ГАЕІ) і японською Організацією з розробки нових енергетичних та промислових технологій (NEDO) . В результаті Україна отримала більше 3 млрд грн, продавши Японії право на викид 30 млн одиниць встановленої кількості (ОВК; відповідає 1 т СО2).

 

 

Згідно з нормами Кіотського протоколу, виручені таким чином кошти можуть бути реалізовані лише за схемою «зелених» інвестицій, яка передбачає закупівлю енергозберігаючого обладнання у покупця вуглецевих квот.

 

Нагадаємо, на початку року прем'єр-міністр Микола Азаров зобов'язав всі міністерства і відомства в терміновому порядку надати на затвердження уряду екологічні проекти, які можна було б профінансувати за рахунок коштів, отриманих від продажу вуглецевих квот Японії. Відповідне доручення він зробив після того, як екс-прем'єр Юлія Тимошенко була звинувачена в нецільовому використанні коштів, отриманих Україною відповідно до Кіотського протоколу. Судові розгляди з цього питання тривають досі.

 

За оцінками Центру політичного і економічного аналізу, вартість модернізації одного вагона може скласти 600-800 тис. дол. Таким чином, на проект буде витрачено близько 600-700 млн грн, виручених від продажу Японії згаданих квот.

 

Марія Цатурян, Ольга Туча, Анна Недогибченко