У місті Маріуполь – одному із найзабрудненіших міст України, на Приморському звалищі діє установка з утилізації звалищного газу. Пласти сміття ізолюють від атмосфери, а його товщу пронизують свердловини й газогони. За добу вони збирають близько 300 куб м звалищного газу, або так званого біогазу. Це метан із домішками, який виділяє органіка, що розкладається, інформує «Радіо Свобода».
На першому етапі проекту газ просто спалювали, щоб він не забруднював атмосферу. Нині на полігоні будують когенераційну станцію: вона вироблятиме електроенергію для мережі й тепло для довколишніх підприємств, розповідає керівник проекту Віктор Савків.
«Можна розраховувати на те, що такі проекти будуть популярними. Але є технологічні ризики: маємо прораховувати потенціал газоутворення у товщі сміття. Будуємо когенераційну станцію на біогазі потужністю не менше одного мегаватту. Гадаю, якщо тарифи на тепло й енергію для нас будуть такими, які задекларувала держава, цей проект окупиться за 4-5 років», – зазначає пан Савків.
Подібним шляхом пішло Запоріжжя. У місті засипали шаром землі найбільше міське звалище, ізолювавши таким чином його від атмосфери. Завдяки цьому біогаз із кількох десятків свердловин збирають, спалюють, і готують умови для переробки його в теплову енергію.
Читайте також: Альтернатива газу родом із землі
Енергію з біогазу можна продавати за ціною 1,2 грн за кВт, тоді як її виробництво на сучасному обладнанні може коштувати 40 коп, вважає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
«У 2010 році Україна запровадила підвищений так званий «зелений тариф» для низки альтернативних джерел енергії. Це дуже зацікавило інвестора. Новий тариф стосувався і біомаси, але біогаз, як один із її продуктів, його тоді не отримав. І лише у квітні цього року були внесені зміни до закону «Про електроенергетику», і це дозволило біогазовим установкам виробляти й вигідно продавати електроенергію», – пояснює експерт.
Біогаз, разом з іншими альтернативними видами палива, ввійшов до енергетичних пріоритетів влади, як заміна імпортним енергоносіям, і як спосіб поліпшити стан довкілля, запевняє керівник паливно-енергетичного комітету Верховної Ради Олег Зарубінський. Він вважає, що запровадивши новий «зелений тариф», Україна кардинально змінила інвестиційний клімат у енергетиці.
Читайте також: Блакитному паливу шукають гідну заміну
«Стосовно розвитку відновлювальних джерел енергії в Україні ухвалено законодавство, яке запроваджує зелений тариф. І, як бачимо, цей зелений тариф вважають привабливими приватні інвестори. Зокрема, й великі іноземні компанії», – каже експерт.
Проте біогазовий сектор розвивається повільніше, ніж у Європі, через те, що немає попиту на невеликі установки, а обслуговувати їх досить дорого, пояснює керівник проектів із енергозбереження програми «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Олександр Баськов.
За його словами, Євросоюз виділяє їхньому проекту кошти на запуск маленьких біогазових установок в Україні, на один-два десятки осель, або на школу чи інший комунальний заклад. Однак досі жодна територіальна громада України не зацікавилася цим. Людей зупиняє необхідність дорогого і фахового обслуговування цього обладнання.
Втім, подорожчання російського газу може стати каталізатором впровадження таких біогазових установок на більш локальному рівні – у приватних домогосподарствах, вважає президент київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
Читайте також: ЖКГ – такий же стабільний бізнес, як продаж хліба
«В цілому, саме через високу ціну на російський імпортований газ чимало розумних людей зрозуміли, що довго низька ціна на газ власного видобутку (і на електроенергію) для громадян не протримається. Для комерційних та державних підприємств – вона вже є досить високою. І тому люди переорієнтовуються на альтернативні види енергії», – зауважує пан Тодійчук.
Вважається, що при спалюванні кубометру біогазу виробляється приблизно в півтора рази менше енергії, ніж у разі використання природного блакитного палива. Однак він є дешевшим і придатним для використання і в котлі індивідуального опалення, і в газовій плиті, і на ТЕЦ. За розрахунками Інституту енергетичних стратегій, у найближчі чотири роки Україна може замінити за рахунок біогазу 1 млрд куб м імпортного блакитного палива, якщо збережуться нинішні тенденції в цьому секторі. Якщо ж зацікавляться великі закордонні інвестори, то за цей період Україна зможе виробляти біологічну заміну для 6-8 млрд куб м природного газу, вважають фахівці.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
