«Тарифна» боротьба - рух по колу

Нагадаємо, згідно з постановою НКРЕКП №583, з 1 квітня вартість газу, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води становить 7,188 грн за 1 куб. м; для індивідуального опалення або комплексного споживання: у період з 1 травня по 30 вересня (включно) – 7,188 грн за 1 куб. м; у період з 1 жовтня по 30 квітня (включно): за обсяг, спожитий до 200 куб. м природного газу на місяць (включно), – 3,6 грн за 1 куб. м; за обсяг, спожитий понад 200 куб. м природного газу на місяць, – 7,188 грн за 1 куб. м. Таким чином мінімальна вартість «блакитного» палива зросла в 3,3 рази порівняно з раніше діючими цінами.

 

Тарифи на електроенергію, згідно з постановою НКРЕКП №220, з 1 квітня підвищилися в середньому до 51,2 коп. за кВт-год, або на 45,2%, а з 1 вересня зросли знову - у середньому  до 62,8 коп. за кВт-год, що на 23% більше порівняно із «весняним» тарифом. Так, для населення, яке споживає до 100 кВт-год електроенергії на місяць (150 кВт-год - для сільської місцевості), у тому числі, яке проживає у будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф становить 45,6 коп за кВт-год; для населення, яке споживає від 100 до 600 кВт-год електроенергії на місяць - 78,9 коп. за кВт-год; для населення, яке споживає понад 600 кВт-год електроенергії на місяць - 147,9 коп. за кВт-год.

 

Відповідно змінилися тарифи і на інші комунальні послуги – централізоване теплопостачання, гаряче та холодне водопостачання і водовідведення. Оскільки у тарифах на ці послуги є «паливна» складова.

 

Читайте також: Українці не вірять у зміни в ЖКГ після виборів – опитування

 

Примітно, підвищення цін і тарифів на енергоносії і комунальні послуги не знайшли підтримки громадськості. Хтось говорив, що вони економічно необґрунтовані, хтось - що мають бути соціально прийнятними. Тож, при Комітеті Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та ЖКГ було створено Робочу групу, яка мала перевірити обґрунтованість відповідних цін та тарифів. Однак, досі зрушень і ясності у складеній ситуації мало. 

 

Свою перевірку Робоча група завершила наприкінці травня і подала звіт на 57 сторінках з десятками додатків. Основна думка – «встановлення цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги відбулося без належного обґрунтування. Невідкладно мають бути проведені додаткові розрахунки тарифів, а роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №583 від 03.03.2015 року, потребують негайного перегляду». Тож, Робоча група рекомендувала Верховній Раді, Кабінету Міністрів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольному комітету, Міністерству соціальної політики, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз» внести низку змін до законодавства та інших нормативно-правових актів.

 

Втім, у вересні, коли звіт робочої групи було нарешті заслухано парламентом, її голова, заступник голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і ЖКГ, Альона Бабак заявила, що робоча група ВР з перевірки законності та обгрунтованості цін на енергоносії та компослуги не змогла чітко встановити, чи потрібно переглядати нинішні тарифи у зв'язку з різницею даних, поданих Кабінетом Міністрів, «Нафтогазом» та НКРЕКП. «Та інформація, що ми проаналізували, не дає нам можливості впевнено сьогодні звітувати перед народом України, що дані  є підтвердженими і такими, яким можна довіряти», - підкреслила пані Бабак.

 

Поряд з цим, у червні Національною комісією була створена інша Робоча група, до якої увійшли представники аудиторських компаній «Великої четвірки», які також повинні були забезпечити прозору перевірку та розкрити інформацію щодо встановлення роздрібних цін на природний газ для населення. За висновками цієї групи, тарифи на енергоносії коректні. Втім, довіра до результату цієї перевірки також не велика, оскільки, за словами експертів галузі, міжнародні інспектори перевірили не тарифи, а лише підтвердили формулу їхнього розрахунку. «У результаті перевірки міжнародні аудитори підтвердили тільки математичну формулу, за якою розраховується ціна. Це і є результат роботи міжнародної роботи? Підтвердити формулу може і учень п'ятого класу, для цього не потрібно витрачати гроші на міжнародний аудит. Питань ще більше, ніж відповідей» - обурився Міністр житлово-комунального господарства (2007-2010 рр.) Олексій Кучеренко.

 

Наразі питання підвищення/зниження чи обґрунтованості/необґрунтованості відповідних цін і тарифів набуло ще більшого резонансу. Фактично листопад – перший місяць, у якому споживачі житлово-комунальних послуг отримають рахунки за спожиті послуги, в яких повною мірою відіб’ються усі подорожчання, зокрема й централізованого опалення.

 

Зауважимо, у більшості регіонів України опалювальний сезон стартував раніше, ніж зазвичай – з 1 жовтня. 

 

Окрім того, за результатами останніх тристоронніх переговорів Україні вдалося домовитися про купівлю російського газу за нижчою ціною. У НАК «Нафтогазі» опісля відповідної зустрічі анонсували, що вартість російського «блакитного» палива для України з урахуванням знижки, у 4-му кварталі становитиме близько 227,36 дол. за тис. куб. А у 1-му кварталі 2016 року ціна стане ще нижчою. «Ми очікуємо, що ціна в 1-му кварталі буде меншою приблизно на 5%», - зауважив очільник Міненерго Володимир Демчишин.

 

Тож, логічним був би і перегляд вартості газу для населення. Втім, уряд цього не планує. За словами того ж пана Демчишина, план споживання газу на 2015 рік змінюватися не буде і залишиться на рівні 43 млрд куб. м. «Наразі нічого не відбулося такого фундаментального, щоб його переглядати. Як тільки буде чітке розуміння, що є передумови, будемо відразу змінювати і прогноз споживання і ціну споживання» - зазначив Міністр.

 

До того ж, у Міністерстві порахували, що не менше 40% споживачів можуть заплатити за газ при нинішніх тарифах. «Низький рівень оплати (за газ) не повинен бути причиною для перегляду тарифів. Ті, хто не може заплатити, повинні звернутися за субсидіями і держава повинна компенсувати різницю у відповідності з законом. За нашими підрахунками, щонайменше 40% споживачів можуть заплатити за газ», - наголосив пан Демчишин днями.

 

Читайте також: Україну «накриє» новою хвилею звернень за субсидіями

 

Майже одночасно під стінами Кабінету Міністрів став черговий Майдан. Цього разу – «тарифний». Принаймні так себе називають самі мітингувальники, організовані певними політичними силами. Люди вимагають одного - зниження тарифів на житлово-комунальні послуги. Зокрема, шляхом направлення на потреби населення газу вітчизняного видобутку, який, переконані мітингувальники, втричі дешевший імпортованого з Росії та ЄС.

 

На що уряд відповів зміною соціальної норми споживання газу. «Встановлюється соціальна норма в розмірі 1200 кубометрів на весь опалювальний сезон (6 місяців). Це означає, що людина може сама визначати, скільки газу використовувати в рамках соціальної норми щомісяця протягом опалювального сезону», - повідомив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

 

З одного боку – чудова звістка, а з іншого, якщо піти шляхом простого математичного підрахунку, то виявиться, що раніше оголошена пільга була зменшена на 200 куб. м., а це 720 грн повз. Пільговий період, за якого вона мала б діяти, визначався з 1 жовтня по 30 квітня, тобто 7 місяців. Пільга надавалася у розмірі 200 куб. м жорстко щомісяця і по сезону становила 7Х200 =1400 куб. м. Наразі мова про 6 місяців - 1200 куб. м без жорсткої прив'язки до місяців.

 

Тепер політичні сили намагаються достукатися до парламенту. Зокрема, спонукають до розгляду проекту Закону №3386 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою усунення Президента України від здійснення ним не встановлених Конституцією України повноважень у сферах діяльності національних комісій, які здійснюють державне регулювання енергетики та комунальних послуг, ринків цінних паперів і фінансових послуг,  зв'язку та інформатизації, що призвело до штучного підвищення ціни на природний газ для населення та спричинило інші негативні наслідки для економіки держави». Цей документ був зареєстрований у Верховній Раді 30 жовтня і наданий на розгляд комітетам вчора.

 

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його метою є впорядкування організації діяльності національних комісій шляхом визначення повноважень і порядку їх діяльності Кабінетом Міністрів, зокрема у зв’язку з тим, що вони здійснюють державне регулювання суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках та у інших сферах, ці органи провадитимуть діяльність виключно у колегіальний спосіб. 

 

Як наслідок, зазначають розробники документу, прийняття цього Закону дасть можливість переглянути та встановити економічно обґрунтовані тарифи на природний газ та комунальні послуги для населення.

 

Зауважимо, це вже п’ята законодавча ініціатива, котра переслідує подібну мету.

 

З усього складається враження, що на державному політичному рівні невизначеність у тарифному питанні вигідна усім учасникам цієї боротьби, окрім самого населення, інтересами якого, здавалося б, усі й переймаються.