Теплоенергетичний вояж

Початок року ознаменувався для ЖКГ зміною вектора державної політики з проведення реформи галузі. Справедливості заради, варто відзначити, що чиновники не стали розробляти нові стратегії розвитку, а декларували актуалізацію раніше позначених орієнтирів. Зокрема, з формуванням нового складу уряду у грудні минулого року, команда, яка очолила керівні посади в профільному Міністерстві та Кабінеті Міністрів загалом, заявила про необхідність скорочення енергоспоживання в ЖКГ, і першочерговим завданням обрала модернізацію основних застарілих потужностей української теплоенергетики.

 

Зниження газової залежності теплопостачальних підприємств позиціонується урядом як вихід з непростої фінансово-економічної ситуації, пов'язаної з вимогами Міжнародного валютного фонду на 50% збільшити вартість газу для населення і привести тарифи для побутових споживачів до економічно обґрунтованого рівня.

 

Втім, у Кабміні впевнені, що стримати зростання цін на комунальні послуги для українців можна тільки скорочуючи витрати собівартості, левову частку яких складає плата теплоенергетичних і водопостачальних підприємств за енергоносії.

 

Знижуючи енергоємність теплових котлів, вдасться домогтися економії газу, у тому числі, і фінансових ресурсів таким чином, навіть за діючої тарифної формули «витрати плюс рентабельність», необхідності піднімати тарифи на комунальні послуги для населення не буде.

 

На підтвердження вищесказаного, варто нагадати, що у минулий четвер на селекторній нараді з регіонами Віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул, який курує галузь ЖКГ, поставив завдання перед місцевою владою та теплопостачальними підприємствами до початку опалювального сезону (тобто, до жовтня) знизити споживання природного газу. При цьому, посадовець зазначив, що за останні три роки галузь зменшила споживання дорогого «блакитного палива» на 10%, - до 10 млрд куб.м. на рік. Пан Вілкул також повідомив, що заявлена раніше Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ модернізація котелень вже йде. За його словами, зараз вже проведено капітальний ремонт понад 600 котлів (60%). Надалі, для досягнення істотної економії газу, необхідно замінити на сучасні більш 4 тис. старих котлів і модернізувати понад 6 тис. котлів. А також - встановити більш 750 блочно-модульних котелень і 4 тис. теплоутилізаторів. Олександр Вілкул зазначив, що всі ці роботи мають бути проведені до кінця 2015 року.

Поки уряд диктував завдання для місцевої влади, «Україна Комунальна» поїхала у регіони для того, щоб вивчити як виглядає ситуація насправді. Новий проект редакції «Енергомодернізація комунальної теплоенергетики та водопостачання» наша команда почала з візиту на одне з найстаріших, і, можна сказати, унікальних у своєму роді теплоенергетичних підприємств - ДП «Криворізька ТЦ».

 

Вибір редакції не був випадковим. Унікальність Криворізької ТЦ пояснюється кількома чинниками:

 

1. Перш за все, - це вік підприємства. Електростанція, яка пов'язана з розвитком криворізького залізно-рудного басейну, була відкрита у листопаді 1929 року. При цьому, у теплофікаційний режим підприємство перейшло тільки на початку 60-х років, залишивши за плечима німецьку окупацію. Окрім того, електростанція була підірвана німецькими військами, так що потужності довелося реконструювати. Основні потужності ТЦ зношені на 50%. Фактично єдине в країні підприємство, де генерують енергію теплові англійські котли Mitchell, встановлені у 1944 році. Примітно, що вони не просто досі працюють, а й щорічно таке застаріле обладнання безперебійно опалює місто, в якому знаходиться 5 гірничо-збагачувальних комбінатів і 9 шахт з видобутку залізної руди.

 

 

2. Як випливає з вищезазначеного, Криворізька ТЦ - стратегічний об'єкт. Теплоцентраль забезпечує тепловою енергією близько 70% індустріального міста: опалює близько 6 млн. кв.м житлових приміщень, горяче водопостачання подається більше, ніж 200 тис. городянам і 1100 підприємствам. Її зупинка загрожує тим, що промисловий регіон може бути у прямому і переносному сенсі «заморожений». Підприємство щорічно генерує порядку 1,6 млн Гкал теплової енергії. Сумарні потужності 6 районних котелень складають 1406 Гкал/год. Для порівняння: теплова потужність столичної ТЕЦ-5 складає 1874 Гкал/год, а ТЕЦ-6 - 1740 Гкал/год. При цьому, за даними Держстату, у Києві проживають близько 3 млн осіб, а населення Кривого Рогу - не більше 700 тис. чоловік.

 

 

3. Для того, щоб забезпечити споживачів тепловою енергією (опалення та гаряче водопостачання) витрачається понад 200 млн. куб.м природного газу, 75 млн. кВт/год електроенергії і 4 млн. куб.м. води. Питома частка енергоносіїв у фактичній собівартості теплової енергії становить 70%, при цьому тарифи, встановлені національним регулятором для Криворізької ТЦ, покривають витрати на виробництво, транспортування і постачання, за даними підприємства, лише на 75%.

 

 

4. Ще одним цікавим фактом є і те, що протяжність Кривого Рогу складає близько 150 км. Зараз на балансі Криворізької ТЦ знаходиться понад 140 км магістральних і квартальних теплових мереж. Їх загальний рівень зношеності складає близько 70%. У міжопалювальний період підприємство проводить плановий капітальний ремонт мереж, а також їх реконструкцію за результатами гідравлічних випробувань. Зараз у місті налічується 9 точок, де йдуть ремонтні роботи або заміна труб на теплових мережах.

 

 

5. Важливим чинником, який привернув увагу «України Комунальної», є й те, що Криворізька ТЦ, на відміну від багатьох теплопостачальних компаній країни, є державним, а не муніципальним підприємством. Відповідно до закону «Про державний бюджет на 2013 рік», окремої статті витрат на модернізацію теплогенеруючих потужностей криворізького підприємства не передбачено.

 

Проводити модернізацію основних теплогенеруючих потужностей на ТЦ планують у кілька етапів. Основними завданнями реалізації програми енергомодернізації є скорочення на 30-40% енергоспоживання, забезпечення споживачів якісними послугами, а також підвищення рівня надійності та безпеки теплової генерації.

 

 

Як повідомили «Україні Комунальній», Криворізьку ТЦ очікує так зване переорієнтування основних потужностей на генерацію електроенергії, при якій виділяється теплова енергія, що буде використовуватися для забезпечення опалення та підігріву води для споживачів. Тоді як зараз, працюючи у теплофікаційному режимі, підприємство витрачає колосальні ресурси на закупівлю енергоносіїв для генерації тепла.

 

 

Перший етап модернізації своїх потужностей Криворізька ТЦ вже почала. Цього року на районній котельні № 4 (сумарна встановлена потужність котлів 110 Гкал/год) вже монтують новий водогрійний котел. Роботи з його будівництва будуть завершені до початку опалювального сезону. Окрім того, на котельній проведена автоматизація виробництва і встановлені сучасні прилади обліку.

 

 

Наступний етап - модернізація котлотурбінного цеху. Планується замінити на нові німецькі підігрівачі мережної води, теплові насоси класу «повітря-вода», а також встановити другу турбіну, потужністю 12 МВт.

 

Проблеми, з якими стикається Криворізька ТЦ, демонструють фінансово-економічний стан всієї теплової енергетики країни. Необхідність оновлення основних потужностей, у першу чергу, продиктована питаннями безпеки, і завданням, що стоїть перед підприємством, безперебійного теплопостачання споживачів, особливо в опалювальний період. Разом з тим, фінансова картина далеко не сприяє цьому.

 

Враховуючи, що, за словами керівництва ТЦ, підприємство фактично не отримує дотацій з державного бюджету, воно змушене розраховувати на власні сили. Енергомодернізація буде здійснюватися у тому числі, як за рахунок власних коштів підприємства, а також за рахунок залучення приватних інвестицій. 

 

Втім, необгрунтованість тарифів на теплову енергію, а також низька платіжна дисципліна споживачів, не сприяють якнайшвидшому проведенню енергомодернізації. За словами заступника генерального директора з фінансових питань Марини Зуєнко, загальна дебіторська заборгованість перед підприємством на сьогодні становить 1,95 млрд грн, з яких 7,2 млн грн - борги міського бюджету. У структурі загальної заборгованості - борги побутових споживачів становлять 2,7 млн грн. Населення виплачує не більше 85-87% від нарахованих сум. ТЦ проводить адресну роботу з споживачами-неплатниками, а також вирішує питання повернення боргів через суд. В результаті чого підприємству вже вдалося домогтися повернення 4,5 млн грн.

 

 

Незважаючи на складності шляху, Криворізької ТЦ і команді «України Комунальної» все ж вдалося зібрати за круглим столом та представників об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, представників другого за значимістю та обсягом надання послуг підприємства КП «Криворіжтепломережа», керуючі компанії, а також представників місцевої влади. Обговорення загальних проблем завершилося угодою всіх сторін про взаємодопомогу та сприянні. Так, стало відомо, що ТЦ і «Криворіжтепломережа» - вже неодноразово проводили спільні наради, в ході яких вироблялися вирішення спільних проблем.

 

Наскільки виявиться успішною енергомодернізація Криворізької ТЦ, і як всі сторони, а саме: споживачі, теплоенергетики та місцева влада, будуть виконувати дані один одному домовленості, «Україна Комунальна» має намір перевірити пізніше, під час повторного візиту. А поки нас чекають інші підприємства.