ГоловнаКолонкиКолонкиТиповий договір – чому у ЖЕКах не знають, що…

Типовий договір – чому у ЖЕКах не знають, що…

Укладаючи договір на основі типового договору, сторони можуть доповнити типовий договір умовами, які не суперечитимуть його змісту, конкретизувати його, але не вийти за межі типового, так зазначено в ст. 179 Господарського кодексу України.

Замайоріли у Дарницькому районі поштові скриньки не лише рекламною продукцією, але й «огризочками» від ЖЕКів – чи то киянам пропонують чийсь реферат прочитати, чи то зателефонувати комусь, чи договір підписати – одразу зрозуміти важко.

На використаних папірцях, де друкований текст виправлений олівцем і переправлений ручкою, надрукував ЖЕК повідомлення про те, що необхідно переукласти договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Звичайно ж, мешканці захотіли подивитися, а що ж їм пропонують підписати? На запитання «А чи можна переглянути бланк договору?» працівники ЖЕКу прочитали майже монолог – «А шо ти хочеш? Усі підписують – і ти приходь. Нема на шо дивитися. Факс у нас не робить, інтернету тоже тема, і нічого ми давати подивитися не будем».

Через деякий час «огризочки» вже не просто кидали в поштову скриньку, а кріпили до платіжок. Ще через тиждень ЖЕК зобов’язав двірників розносити по квартирах копії договорів на підпис. Мабуть з метою економії паперу, текст договору вирішили скоротити відносно типового (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р.).

Прочитавши текст договору, не можна було не показати його юристу… Проаналізувавши запропонований КП «УЖГ» Дарницького району м. Києва проект договору на надання послуг з опалення, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення він дійшов висновку, що договір не зовсім відповідає вимогам чинного законодавства України.

Виявляється, ані Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, ані Постанова Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року не містить в собі визначення поняття «надавач комунальних послуг», яке представлено в договорі. Учасниками правовідносин з надання житлово-комунальних послуг визначені: споживач, виробник, виконавець, власник та балансоутримувач. Зокрема, виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору (незалежно від того чи є він посередником чи ні).

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання цих послуг.
Головною ознакою усіх типових договорів є їх обов'язковість. Типові договори — нормативні акти, вони займають своє місце у вертикальній ієрархії актів залежно від того, хто затвердив такий договір. Вони можуть включати два види умов, які: по-перше, встановлюють права та обов'язки сторін; по-друге, визначають інші умови, що можуть бути визначені сторонами у договорі на їх розсуд.

Укладаючи договір на основі типового договору, сторони можуть доповнити типовий договір умовами, які не суперечитимуть його змісту, конкретизувати його, але не вийти за межі типового, так зазначено в ст. 179 Господарського кодексу України.

Ніяких виключень з договору бути не повинно. А у пропонованому договорі змінено ст. 16. «Споживач має право» у п.2, ст. 18. «Виконавець має право» у п.1, ст. 19. «Виконавець зобов'язаний» пп. 2, 3, 15, 16, 18, 19, ст. 20. «Споживач несе відповідальність» у п.2 та ст. 21. «Виконавець несе відповідальність» пп.1, 2.

Цікаво виглядає і та ситуація, що ЖЕК, характеризуючи себе в договорі, як «надавач комунальних послуг» у п. 16, ст. 19 перекладає зобов’язання перерахувати розмір плати на виробника, який в принципі зі споживачем не працює.

За словами юриста, будь-які доповнення до договору про надання комунальних послуг, які відмінні від змісту типового і погіршують становище споживача порівняно з умовами типового договору, є неправомірними.

Підтримують відповідну позицію і компанії, які надають відповідні послуги (у даному випадку ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал»). На сьогоднішній день вони підписують договори на постачання теплової енергії виключно з юридичними особами. Хоча у п. 16 ст. 19 ЖЕК перекладає на них частину обов’язків, не зважаючи на те, що договір ними не підписується.

Отож і доводиться людям, на сьогоднішній день, ламати голови – як же змусити відповідні комунальні підприємства підписати правомірний договір?

Оксана Бойко, спеціально для ІА «Україна Комунальна»













 
Коментарі (0)