ГоловнаКоментаріБудівництвоТри кити розумної іпотеки

Три кити розумної іпотеки

На тлі амбіційних планів влади щодо обсягів житлового будівництва на рівні 10 млн кв. м в рік виникає закономірне питання: у якому напрямку розвиватиметься ринок житла в країні, які ризики він несе кожному з гравців, і яким чином держава зуміє врегулювати

Представники вітчизняної будівельної галузі продемонстрували результати своєї діяльності за минулий рік, а також перспективи на рік нинішній. Нагальні проблеми даної сфери вчора обговорювалися під час круглого столу «Підсумки будівництва за 2011 рік, фінансування будівельної галузі та прогнози на 2012 рік». На заході, зокрема, були озвучені основні показники по житловому будівництву і ті складнощі, з якими довелося або ще доведеться зіткнутися всім учасникам ринку – інвесторам, забудовникам, представникам банківського сектора.

Варто також відзначити, що на тлі амбіційних планів влади щодо обсягів житлового будівництва на рівні 10 млн кв. м в рік виникає закономірне питання: у якому напрямку розвиватиметься ринок житла в країні, які ризики він несе кожному з гравців, і яким чином держава зуміє врегулювати ці процеси. Дане питання постає ще гостріше з урахуванням того, що в грудні 2011 року парламентарії відхилили законопроект № 3545, яким передбачалося посилити контроль з боку членів житлово-будівельних кооперативів за використанням внесених ними коштів.

 

Директор будівельної компанії ТОВ «Омокс» Олексій Кулагін заявив, що в другому півріччі 2012 року мінімальна ціна квадратного метра житла становитиме 10 тис. грн, а середня – 12-15 тис. грн. «При тій ситуації на ринку, яка склалася сьогодні з дисконтом ціни, з наступного півріччя цього року вона (ціна) вже буде не менш ніж 10 тис. грн за квадратний метр. І це буде найнижча, «подарункова» ціна. Реальна ціна – така, щоб учасники ринку розвивалися і були зацікавлені в розвитку цього ринку, повинна бути 12 – 15 тис. грн за квадратний метр», - упевнений він.

Олексій Кулагін повідомив, що на вартість квадратного метра житла впливають витрати і доходи власників. «Причому доходи за ціною квадратного метра – 6,38%. Витрати – це земля, проект, інженерія. І прибутковість за термін реалізації будівельного проекту не така вже й велика – на рівні 12%. І зараз, знижуючи ціни до 8-9 тис. грн, власник проекту нехтує своєю прибутковістю задля виконання зобов'язань перед тими, хто вже купив у нього квартиру, але така ситуація довго тривати не може».

За його словами, частка прибутку забудовника в ціні квадратного метра становить усього 9,64%. До неї входить вартість будівельних матеріалів, машин, механізмів, зарплата. При цьому, як зазначив Олексій Кулагін, у цій сфері найбільший рівень прибутковості мають держава і банки. «Ми бачимо, що банки, не фінансуючи будівництво, не даючи кредити, просто з обороту знімаючи 2%, заробляють практично третину від того, що заробляє власник будівництва».

Учасник ринку впевнений, що чинне законодавство не потребує змін, а виконання його норм дасть можливість розвиватися будівельній галузі. При цьому пан Кулагін вважає, що для цього необхідно гідне фінансування. «Ті гроші, які зараз виділяються на доступне житло, це суми, які практично освоюю один я на рік, але таких, як я, - десятки тисяч на цьому ринку. Тобто це мізер, і не можна сподіватися, що за рахунок держави буде реалізовуватися житлова програма, - зазначив він. - Ми сподіваємося тільки на одне, що ... коли банки нормально почнуть працювати, нормально кредитувати, тоді буде підніматися будівельна галузь».

Олексій Кулагін також упевнений, що, якщо до кризи частка кредитних портфелів при покупці квартири в житловому комплексі становила 70-80%, прямі оплати досягали 20-30%, то зараз 70% - некредитні платежі, а 30% - програми розстрочок, «які придумують будівельники щоб якось стимулювати цей ринок і заохотити людей». Тому необхідно на законодавчому рівні розширити права банків з надання іпотеки. «Тому що два відсотки з обороту, які знімають банки, - це відсоткова ставка іпотечних кредитів у Європі. Тоді банкам невигідно розвиватися і кредитувати будівельну галузь. Якщо ці питання будуть вирішені, не треба буде державних житлових програм», - підкреслив пан Кулагін.

У свою чергу, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Дмитро Ісаєнко зазначив, що з 28 млрд грн, які в 2011 році були інвестовані у розвиток будівельної галузі, кредитна складова не перевищувала 4,5%. «Дійсно, сьогодні банки не кредитують будівництво, тому що воно стало дуже ризикованим бізнесом... Це ринок. Поки ринок не заспокоїться, поки ми не повернемося в нормальне русло, поки ми не виховаємо нормального позичальника, який зможе взяти позику і чимось гарантувати її повернення, зрозуміло що ситуація з іпотекою не покращиться», - заявив чиновник. Він також погодився, що у світі прибутковість іпотечних кредитів не перевищує 5-7%. «Під таку ставку, звісно, ​​люди би пішли і брали би кредити, і ми б наш ринок зрушили з місця. Але, на жаль, у нас таких грошей немає. У нас тільки інфляція сьогодні становить 13%. Тому банкам невигідно давати позики», - зазначив пан Ісаєнко.

При цьому заступник голови правління ПАТ «Енергобанк» Андрій Моїсеєнко повідомив, що в таких економічних умовах банкам вигідно співпрацювати з державою: «Звідки банкам зараз взяти гроші, щоб видати кредит? Навкруги сама лише реклама з депозитними ставками близько 20%, додайте туди витрати, які теж банк несе – і отримаємо ставку, яка значно вища за 20%. Тому тут дуже важлива наявність усіляких програм при такій співпраці». Реалізація житлових програм, за словами банкіра, дасть можливість пересічному громадянину із середнім рівнем доходів отримати кредит з прибутковістю 14,5-15% річних на термін до 30 років. «Це загальнодоступна програма. Але загалом великих черг на цю програму немає...», - підкреслив пан Моїсеєнко.

Він також уточнив, що зараз банки змінили критерії оцінки позичальника: «Раніше банки видавали кредити, якщо розмір позики становив 70-80% від усього доходу позичальника, то тепер цей відсоток не перевищує п'ятдесяти. Це дає можливість у випадку, якщо хтось із членів сім'ї роботу втратив, не опинитися в кризовій ситуації. І, звичайно, банки можуть нарощувати свій кредитний портфель, адже позичальники весь час платять вчасно за своїми зобов'язаннями», - повідомив банкір.

 

Підготувала Катерина Селіванова 

 
Коментарі (0)