ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаПіар не наближає Україну до енергоефективності

Піар не наближає Україну до енергоефективності

Посилення економічної та енергетичної кризи спонукає Україну до прискорення у напрямі енергоефективності. Уряд напрацьовує як нормативно-правову базу, так і веде рекламну кампанію серед населення і інвесторів. Але самі українці налаштовані скептично.

Цьогоріч, як і минулого року, для України у галузі житлово-комунального господарства залишається одним із першочергових завдань підвищення енергоефекивності та енергозбереження. Спонукають до цього як постійні непорозуміння з російською стороною щодо постачання «блакитного» палива, так і підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги, перед якими населення втрачає платоспроможність.

«Це питання виходить сьогодні на рівень національної безпеки: саме енергоефективність, зменшення споживання природного газу і зменшення газової залежності. Якщо ми не поборемо  газову залежність - ми будемо боротись за нашу незалежність», - наголосив якось Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, звітуючи про діяльність та подальші плани підконтрольного йому відомства.
 
Тож, наразі влада працює відразу у декількох напрямах. Перший з них – це популяризація програми енергоефекивності серед населення. 
 
Нагадаємо, наприкінці минулого року урядом була запропонована українцям грошова  компенсація за перехід на «негазові» котли. На ці цілі у 2014 році спрямували близько 5,4 млн грн та залучили 22,6 млн грн приватних коштів. 
 
Сьогодні держава береться відшкодовувати частину тіла кредитів: 20% на заміну газових котлів; 30% на енергоефективні матеріали для населення індивідуальних будинків; 40% на енергоефективні матеріали для ОСББ та ЖБК.
 
 
За інформацією Мінрегіону, на реалізацію цих планів уряд безпосередньо направить 343,5 млн грн. З них 198 млн грн піде на відшкодування населенню 30% суми кредитів на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів; 97,9 млн грн – на відшкодування 40% суми кредитів на аналогічні цілі та 47,6 млн грн – на відшкодування 20% суми кредитів на придбання «негазових» котлів. 
 
Окрім цього передбачається залучення приватних коштів за вказаними програмами загальним обсягом в 1,23 млрд грн. Таким чином, загалом на заходи з енергоефективності планується залучити близько 1,5 млрд грн.
 
Примітно, декількома тижнями Кабінетом Міністрів було прийнято постанову №177 стосовно деяких питань використання у 2015 році коштів для здійснення заходів у сфері енергоефективності та енергозбереження. Згідно з цим документом, Мінрегіону має надійти 495,72 млн грн для здійснення енергоефективних заходів. 
 
Іншим документом – постановою №231 – уряд запровадив на національному рівні прозорий механізм стимулювання населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів відповідно до кращих європейських практик. Тож, на отримання компенсації можуть розраховувати як фізичні особи – мешканці приватних будинків, так і організовані об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК).
 
При цьому уряд усіляко наголошує та нагадує населенню - «менше споживаєш – менше платиш», аби ті не барилися з оптимізацією свого енергоспоживання.
 
«Ще раз нагадаю, що Уряд прийняв рішення про те, щоб компенсувати від 20 до 40% вартості проектів по енергоефективності як на придбання котлів, так і на утеплення як будинків, так і квартир. Відповідальний за цей проект «Ощадбанк», кошти держбюджету виділені, і тому я звертаюсь до українців з тим, щоб доки зараз почнеться літо, щоб ми цей час використали. Ми вже зараз повинні готуватись до зими…» - підкреслив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на засіданні уряду 29 квітня.
 
Поряд з цим Держенергоефективності провадить просвітницьку діяльність по регіонах. Так, нещодавно скористатися державними програмами з енергоефективності спонукали мешканців Одещини. «Чим менше ми будемо споживати газу, тим менші рахунки за комунальні послуги отримуватимемо. Крім того, в утеплених будинках вартість квартир автоматично зростає на 10-20%. Натомість у будинках, які знаходяться поряд і не утеплені вартість квартир знижується», - акцентував голова Агенства Сергій Савчук.
 
Окрім того, за підрахунками Деренергоефективності, проведення комплексної термомодернізації житлових будинків дозволить заощадити до 50% енергії, що споживається нині. 
 
Другим кроком є термомодернізація бюджетних установ. Великі надії у цьому ключі покладаються на свіжоприйнятті парламентарями проекти Законів №1409 та №1313. Ці законодавчі акти покликані усунути основні перешкоди залучення приватного капіталу до впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах та дозволяють: укладати енергосервісні договори в бюджетних установах; гарантувати інвестору повернення капіталовкладень в енергоефективність будівель; запровадити стимули для місцевих громад у вигляді гарантованої економії витрат на оплату енергоресурсів та комунальних послуг.
 
Примітно, щоб провести повну термомодернізацію житлового комплексу, Україні необхідно 35 млрд євро. На енергоефективність бюджетної сфери - 4,4 млрд євро. Відповідно залучення приватного капіталу є надзвичайно вагомим. Тож, це третє завдання, котре перед собою ставить держава. 
 
Так, наприкінці минулого тижня за «піар» енергетичних проектів взявся навіть Президент. «Україна пропонує величезні можливості в сільському господарстві, ІТ, енергетики, авіації і космічної техніки. Кожен з них - великий сектор і потребує інвестицій, але в кожному з цих секторів також є великий ринковий потенціал», - зазначив Президент Петро Порошенко на відкритті Міжнародної конференції на підтримку реформ в Україні.
 
До того інвестувати в українську енергоефективність закликав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Це – основне завдання уряду і має бути одним із ключових напрямків для інвестицій. Зараз саме час інвестувати в модернізацію української енергетичної сфери та енергоефективність», - наголошував він.
 
 
У свою чергу Держенергоефективності намагалося переконати закордонних інвесторів долучитися до створення українського Фонду енергоефекивності. 
 
За словами Сергія Савчука, це дасть можливість залучити кращі енергоефективні технології та надійне повернення інвестицій. «Фактично ми говоримо про запуск ринку енергоефективності в Україні вартістю 40 млрд євро, що дозволить скоротити до 13 млрд куб. м. газу в рік у 2030 року. Тому, я запрошую вас взяти участь у створенні донорського фонду енергоефективності. Це дасть можливість залучити найкращі енергоефективні технології. Як наслідок, на цьому величезному прозорому ринку буде забезпечено надійне та ефективне повернення ваших інвестицій», - сказав він.
 
При цьому варто зауважити, самі українці щодо термомодернізації житлового фонду ставляться скептично, хоча і не заперечують її необхідності.
 
Про це, зокрема, свідчать результати опитувань, які «Україна Комунальна» проводила наприкінці квітня серед своїх читачів. Так, на питання, що ви думаєте про термомодернізацію, більшість респондентів (68%) ствердило, що вона необхідна, адже більшість будинків потребує капремонтів. 14% голосувальників переконані, що без зміни законодавства і закордонних інвестицій термомодернізація неможлива. 13% респондентів зазначили, що це наразі не на часі і є більш вагомі питання. 5% користувачів порталу взагалі не цікавляться питанням термомодернізації житлового фонду, адже живуть у новобудовах. І лише 1% читачів відзначив, що термомодернізація близька до реалізації і невдовзі відбудеться.
 
Поряд з цим на питання, чи починаєте ви вже готуватися до нового опалювального сезону - більшість опитаних  – 61% - зауважили, що не готові оптимізувати своє енергоспоживаня, відповідно до вимог уряду. Ще 11% про підготовку до опалювального періоду задумуються, але наразі лише обмежилися поданням документів на отримання житлової субсидії. 10% респондентів планують перехід на «негазовий» котел. Ще 13%  подбали про енергоефективність свого житла раніше. І лише 5% зазначають, що думати про опалювальний сезон ще занадто рано.
 
Вадим Менаєв
 
Коментарі (0)