Можливості української ГТС дозволяють щорічно транспортувати до 19 країн Європи понад 100 млрд куб. м газу, а у підземних сховищах можна зберігати близько 15 млрд куб. м для потреб європейських компаній. Тому, українська ГТС залишатиметься стратегічним об’єктом для транспортування газу до європейських країн, незважаючи на будівництво обхідних газогонів, переконаний заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Вадим Чупрун.
«По-перше, у перспективі ГТС має забезпечити безперебійне постачання газу на український ринок. А у перспективі – і сланцевого до Європи. У цьому нас підтримує Європейська комісія. По-друге, зростають сумніви щодо доцільності реалізації таких інфраструктурних проектів, як «Південний потік». Також ви пам’ятаєте приклад «Ямал-Європа-2» і пов’язний з ним скандал. А ефективним альтернативним варіантом є модернізація української ГТС», - пояснив у коментарі «Радіо Свобода» пан Чупрун.
За словами Вадима Чупруна, модернізація української «труби» триває. «Ми продовжуємо свій шлях, який розпочали у липні 2011 року. Перша черга – це модернізація і реконструкція газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород». У 2012 році ми туди вклали понад 100 мільйонів своїх коштів. Зараз ми працюємо над тим, щоб продовжити модернізацію за допомогою німецьких енергетичних компаній – це Ferrostaal та Deutsche Bank, які фінансують нам пілотний проект модернізації газотранспортної системи «Союз». Попереду у нас ще 11 компресорних станцій на газопроводі «Союз»», - розповів заступник голови правління «Нафтогазу».
Читайте також: Європа побоюється наслідків приватизації ГТС
Більше того, за словами Вадима Чупруна, німецький Deutsche Bank та компанія Ferrostaal згодні самостійно профінансувати модернізацію всієї ГТС. За попередніми оцінками, для цього потрібно 5-7 млрд дол, що значно менше, ніж будівництво обхідних газопроводів.
Утім, на думку інших експертів, невизначеність позиції України у відносинах з російським «Газпромом», заважає відносинам із європейськими партнерами. Окрім цього, голова Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, вважає, що українська сторона поки не проявляє достатньої зацікавленості для залучення європейських компаній.
«Країни ЄС насторожено ставляться і в питаннях інвестицій у нашу енергетику, у першу чергу, у нашу ГТС і використання підземних сховищ, – говорить пан Тодійчук. – Пропозиції були дуже мляві, кволі. Україна ще мріє про якийсь хороший компроміс з «Газпромом», тому і не йде рішуче на зустріч ЄС, відповідно і визначає швидкість зустрічного руху».
Читайте також: Нових цін на російський газ потрібно вимагати у суді
Створення ж двохстороннього газового консорціуму між Україною та Росією, на думку багатьох фахівців, було б шкідливим для України, зокрема, з урахуванням тенденції до падіння цін на нафту.
«Якщо ціни на Brent і Західнотехаську нафту зазнаватимуть зниження під тиском додаткових обсягів нетрадиційної нафти і внаслідок дії окремих країн у Європі, Азії та на Близькому Сході, то середня експортна ціна російського газу знижуватиметься більш динамічно, ніж це очікується. Тобто, ціна газу 260 доларів за тисячу кубів, якщо відбудеться сценарій здачі ГТС, може виявитися близькою, або навіть вищою, ніж для європейських споживачів. Ми наступимо на «харківські граблі-2». Чи варто це робити взагалі?» – переконаний директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
