ГоловнаВибір редакціїКоментаріУкраїну душать в газовій камері

Україну душать в газовій камері

Олег Іванець зазначає, що газотранспортна система України має дві функціональні частини - це транзитна частина і внутрішня система.

Закінчується січень, а конкретних домовленостей про вартість газу для України немає.

Аналітик ІГ «Арт-Капітал» Олег Іванець зазначає, що переговорний процес йде досить складно. Росія розуміє, що Україна перебуває в певному «тупику» і намагається вирішити свої інтереси по максимуму, тому стримує переговорний процес. На думку експерта, такий підхід не влаштовує Україну. І не влаштовує настільки, що вона готова йти на певні радикальні кроки, аж до розриву договору або перенесення вирішення конфлікту в європейський суд. Зрозуміло, що це займе час, але такі кроки можуть створити досить некомфортні умови і для Росії.

Що стосується ціни на газ, - це питання якось відійшло вже на другий план. Швидше за все, ціна залишиться такою якою вона є на сьогоднішній день, - переконаний аналітик.

Єдина причина, по якій може бути знижена ціна - це продаж газотранспортної системи або формування консорціуму з домінуванням «Газпрому». І природно, цей варіант і політично, і економічно Україну не влаштовує. Попереду вибори, а це досить непопулярний захід.

Крім цього промислові підприємства, які є великими споживачами газу - це власність наших олігархів і зрозуміло, що і вони не хочуть втрачати певний контроль, який на сьогоднішній день у них є.

Експерт переконаний, що наявність газотранспортної системи дозволяє планувати дії з енергетичної безпеки держави. Якщо система буде продана, то варіантів вже не буде, треба буде підлаштовуватися під інтереси Росії.

Питання вартості газу, швидше за все так і залишиться в уповільненому стані. Інше питання це обсяги поставки газу в Україну. І це питання як виявилося для України є більш актуальним, ніж навіть ціна на газ.

Україна реально може знизити обсяги споживання. Пов'язано це, по-перше, з тим, що два минулі роки ми закуповували газу більше ніж потрібно, у 2010 році ми газ закачували у сховища, тому що в 2009 році його витратили, а в 2011 році закуповували для повернення «РосУкрЕнерго».

Відповідно ті обсяги, які закуповувалися не відповідали необхідним обсягами споживання. «Зараз виявилося, що хтось «проґавив» те положення, що необхідно обсяги поставок газу погоджувати заздалегідь», - зазначив пан Іванець.

Бажання знизити обсяги постачання газу, аналітик оцінив як позитивну дію української влади. Це значно прискорить перехід на альтернативні джерела палива, буде стимулюючим фактором нашої економіки.

Олег Іванець зазначає, що газотранспортна система України має дві функціональні частини - це транзитна частина і внутрішня система. При цьому експерт відзначив, що найкращим варіантом для України був би продаж транзитної частини. Загальна вартість, якої складає близько 30 млрд доларів, а отримані гроші вкласти в реформування енергетики та в енергозберігаючі технології. Внутрішню частину разом зі сховищами продавати не можна, так як це безпосередньо пов'язано з національною безпекою держави.

Аналітик консалтингової компанії UPECO Олександр Сіренко також відзначає, що у контракт 2009 року, досить складно буде внести зміни: «Хоча сьогодні всі розуміють, що це треба обов'язково зробити. Харківські угоди минулого року показали, що є тема для розмови двох господарюючих сторін. Зрозуміло, що така фіксована формула і вартість газу понад 400 доларів за 1 тис. куб. м - це дуже дорого, а враховуючи, що «Газпром» зробив поступку ряду європейських компаній, буквально на початку січня, то можна сподіватися, що як великий споживач і Україна в цьому питанні зможе домогтися позитивних результатів. Потенціал для досягнення позитивних результатів на переговорах в України є. Які козирі має Україна при веденні переговорів з Росією?»

Безумовно, це будівництво LNG-терміналу (регазифікаційного терміналу з прийому зрідженого природного газу). Але для України це дуже витратний проект, щоб досягти тих цілей, які стоять перед цим терміналом. Тут, - на думку аналітика, - більше політики.

Другий і найбільш реальний шлях - це збільшення власного видобутку газу. Але й цього не робиться. В останні роки власний видобуток газу падає і лише рік тому пожвавилися геологи, тільки почали презентувати зарубіжні компанії, які мають гроші і досвід. Ось у цих двох напрямках Україні і треба активізувати роботу.

Підготував Микола Бойко

 
Коментарі (0)