В українців зможуть вилучати майно та землю без суду

Новини по темі

24 Квітня 2024 p. 12:09
Приймання заяв про вчинення консульських дій від чоловіків мобілізаційного віку продовжиться 18 травня  

22 Березня 2024 p. 12:25
Депутати звільнили військових від сплати відсотків за кредитами в банках  

19 Березня 2024 p. 09:14
Прийнята постанова про запобігання нецільовому використанню земель, які займало Каховське водосховище  

Компенсацію за вилучену землю не отримають землекористувачі та місцева влада. Це прописано в законопроекті про реквізиції, необхідному для відновлення зруйнованих доріг та електростанцій

Від січня у Верховній Раді очікує на розгляд депутатів законопроект про примусове вилучення нерухомого майна для відновлення критичної інфраструктури. Автори пропонують без суду забирати як землю, так і розташовані на ній об'єкти нерухомості, зокрема у пересічних громадян. Щоправда, останнім, на відміну від інших власників землі, належною буде виплата компенсації за майно.

Проект закону було розкритиковано громадськістю та експертами парламенту через відсутність економічних розрахунків та високі корупційні ризики. Окремі його положення виглядають сумнівними з точки зору відповідності до прописаних у Конституції прав та свобод громадян. Проте, критикуючи сам документ, парламентські експерти загалом погодилися з необхідністю переглянути правила вилучення майна для потреб критичної інфраструктури.

UBR.ua розбирався у законопроекті, а також у тому, чи має держава реальну потребу порушувати принцип недоторканності приватної власності у воєнні часи заради відновлення критичної інфраструктури.

Проект закону №8225 пропонує дати державі можливість примусово вилучати на користь держпідприємств землю та розташовані на ній об'єкти нерухомості у фізичних та юридичних осіб, а також комунальну власність місцевої влади. Робити це можна буде за рішенням Кабінету міністрів і без суду, але лише у разі відмови добровільно передати нерухомість з боку власника. Мета вилучення – виключно будівництво або  відновлення інфраструктури 1 та 2 категорії критичності.

Загалом, згідно із законодавством, існує 4 категорії критичності з огляду на значення об'єктів у масштабах країни. До першої відносяться "особливо важливі об'єкти", порушення функціонування яких може призвести до кризової ситуації державного значення. Проблеми у роботі об'єктів другої категорії критичності можуть призвести до кризи на регіональному рівні. Віднесені до категорій, що залишилися, об'єкти важливі на місцевому і локальному рівнях.

Безвідносно до масштабів значення до критичної інфраструктури можуть бути віднесені об'єкти в 17 галузях: від енергопостачання, продовольства та оборони до космічної діяльності, фармацевтики та транспорту. Це можуть бути як державні, так і приватні підприємства.

При цьому категоризація об'єктів на даний момент повинна здійснюватися за порядком КМУ, що включає досить складну методику розрахунку з виставленням балів для кожного об'єкта, з огляду на кількість яких і присвоюється категорія.

Методика враховує соціальний та економічний ефекти від призупинення роботи об'єкта, вплив цього на довкілля, низку інших критеріїв.

Шкала соціальної значущості відрізняється залежно від галузі. Наприклад, для сфери електроенергетики максимальний бал надається об'єкту, порушення роботи якого призведе до призупинення подачі електрики для більш ніж 145 тисяч жителів, або на території не менш як трьох міст обласного значення. Найменше – для менш ніж 2 тис. жителів.

А от об'єкт у сфері автомобільного транспорту отримає максимальний бал "соціальної значущості", якщо наслідком його пошкодження стане блокування руху на міжнародних та національних дорогах більш ніж на 24 години (без можливості забезпечення альтернативного маршруту за добу).

Універсальними для всіх галузей є економічні та географічні критерії, збитки для державного та місцевих бюджетів.

Можна припустити, що з огляду на законодавство та порядок Кабміну до першої та другої категорії критичності мають належати великі енергогенеруючі станції, залізничні лінії та автодорожні траси (на кшталт Київ-Одеса). Однак конкретний список об'єктів влада досі не створила в принципі, а у відкритому доступі він, ймовірно, не з'явиться ніколи.

Відповідно до закону, ухваленого ще в листопаді 2021 року, сформувати реєстр об'єктів критичної інфраструктури (за пропозиціями державних відомств, що курирують галузі) та вести його має уповноважений держорган. Уповноважити на це певне відомство влада не змогла за більшу частину 2022 року. У липні уряд вже нібито вирішив створити окрему Службу захисту критичної інфраструктури, однак у жовтні Рада зважила за краще не множити сутності та віддала контроль за направленням до Державної служби спеціального зв'язку України (Держспецзв'язку), яка вже функціонує.

У листопаді глава Держспецзв'язку рапортував про вже розпочаті роботи зі створення реєстру, проте відтоді жодних нових відомостей про прогрес у цьому напрямі не з'явилося.