Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

У загальному комплексі проблем ринкових перетворень в країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) житловий сектор спочатку опинився на периферії реформ. Перехід до ринкової економіки викликав у всіх країнах регіону необхідність суттєвого перегляду житлової політики.

Реформи в житлово-комунальному господарстві (ЖКГ) повсюдно стали частиною економічних перетворень, але конкретні шляхи їх реалізації залежали від фінансових можливостей і загального ходу економічних реформ в конкретній країні. Разом з тим є риси, властиві всім постсоціалістичним країнам: зрушення в структурі джерел фінансування житлового будівництва в користь приватного сектора; приватизація, реституція житла; зміни в механізмах утримання житлового фонду та оплати житлово-комунальних послуг (ЖКП), а також у механізмах соціального захисту населення з надання та утримання житла.

Відповідальність мешканців

В цілому, можна відзначити, що в Угорщині, Словаччині та Польщі велику роль відіграють житлові кондомініуми - об'єднання власників житла, які носять назви житлові кооперативи (Housing Cooperatives) в Угорщині та Словаччині; об'єднання співвласників багатоквартирних будинків в Польщі.

Найбільш болючим для населення виявилося повсюдне зростання тарифів на оплату житлово-комунальних послуг. На першому етапі у багатьох державах рівень тарифів все ще регулювався. Тим не менш, витрати на їх оплату росли дуже швидко, випереджаючи загальний індекс споживчих цін і, гірше того, - збільшення доходів населення. В останні роки ситуація дещо змінилася: зростання тарифів сповільнилося, а в динаміці реальних доходів намітилися позитивні тенденції. Однак дореформений рівень їх досягнув далеко не скрізь і розрив між тарифами та платоспроможністю населення зберігається.

Становище на ринку комунальних послуг в країнах ЦСЄ, маючи певні загальні риси, в той же час помітно розрізняється. Наприклад, в Угорщині тарифи на енергію, газ та інші види палива за останні 10 років зросли в 15 разів, у Польщі - в 20 разів, в подальшому зростання було не таким великим і в цілому дотримувалося рівня середньорічної інфляції. У Словаччині тарифи на комунальні послуги зростали не такими швидкими темпами, як в інших країнах регіону. В країні досі існують великі дотації держави підприємствам комунальних послуг, завдяки чому вдається стримувати зростання тарифів.

Читайте також: ЖКГ підштовхують до боргової ями

Поряд із збереженням у Польщі понять муніципального, службового та приватизованого житла, у сфері обслуговування та утримання житлового фонду об'єднання мешканців оплачує всі послуги (опалення, водопостачання, електроенергія тощо), а з неплатниками розбирається вже самостійно - максимальний строк несплати, як правило, становить 3 місяці. Сам же кондомініум не пов'язаний ні з якими ЖЕКами-дезами, і безпосередньо укладає договори з місцевими фірмами на надання послуг по вивезенню сміття, обслуговування ліфту або ремонту водопровідних кранів. При всьому цьому тарифи на послуги не можуть бути безпідставно завищені - вони затверджуються органами державної влади, проте навіть в будинках, котрі стоять поруч, можуть відрізнятися один від одного. При визначенні тарифу враховується досить широкий список критеріїв: конструкція будівлі, матеріал віконних і дверних прорізів, дах, вік будівлі і багато іншого.

Не платиш – виселимо

За якість життя доводиться платити -- у середньостатистичної польської родини на оплату житлових витрат може йти до 50% всіх доходів. Щодо злісних не платників в країні з 1994 року діє досить жорсткий закон про «ексмісії», що перекладається - як примусове виселення. Ще майже в п'яти тисячах випадків при виселенні надавалася інша, більш дешева житлоплоща. Але в 2003 році Конституційний трибунал Польщі визнав такими, які суперечать основному закону країни деякі положення про примусове виселення осіб, котрі не оплачують квартплату і комунальні послуги.

За рішенням Трибуналу, в тому ж році заборонено виселяти вагітних жінок, дітей, інвалідів та їх опікунів. Інші недбайливі неплатники, як і раніше, підлягають виселенню із займаного житла. При цьому Трибунал постановив, що колишні випадки виселення не підлягають перегляду.

ЖКГ б'є по кишені

Реформи у сфері ЖКП помітно ускладнило матеріальне становище громадян. У більшості країн темпи зростання тарифів на основні види комунальних послуг були галопуючими. І хоча в останні роки ситуація почала виправлятися, різкий спад рівня життя ще не подоланий. У певної категорії громадян періодично виникають складнощі з оплатою житлово-комунальних послуг. Її частка в поточних витратах домогосподарств скрізь збільшилася. У підсумку в сімейних бюджетах ЖКП займають тепер друге місце після продовольства, змінивши, таким чином, всю структуру витрат на особисте споживання. У загальній сумі витрат на ЖКП переважна частина припадає на комунальні послуги, які складають у Польщі 2/3, Угорщини і Словаччини - 4/5 усіх витрат на ЖКП.

До групи населення, у якій харчування і утримання житла - основні витратні статті сімейних бюджетів, належать пенсіонери, сім'ї з дітьми і сім'ї, де є безробітні. Щоб полегшити їхнє становище, в усіх країнах запроваджені програми, які передбачають допомогу на оплату ЖКП, виділяються так звані цільові дотації для нужденних. Вони надаються домогосподарствам, які мають право на пільги на основі конкретних попередніх критеріїв. Типовою формою таких дотацій є допомога на житло. Воно зазвичай виплачується щомісяця, а його сума залежить від доходу сім'ї, її складу, житлової площі та величини житлових витрат.

Читайте також: Споживач ЖКП: сплачуй та вимагай

Наприклад, у Польщі відповідний закон, прийнятий у 1994 року, надає муніципалітетам право розподіляти житлові посібники, право на які мають усі громадяни. Найчастіше в них потребують мешканці кооперативних квартир. Одна з форм допомоги в Польщі полягає в будівництві соціального житла. Для цього створено Національний житловий фонд, здійснює фінансування асоціацій, які будують та експлуатують житловий фонд, призначений для малозабезпечених громадян. Подібні асоціації не є комерційними (тобто отримують прибуток) організаціями. Аналогічні системи допомоги існують і в інших країнах ЦСЄ.

Проте заходи з соціального захисту населення не можуть повністю компенсувати зниження якості життя людей. По-перше, далеко не завжди зростання тарифів супроводжується адекватним підвищенням якості комунальних послуг, а просто відображає інфляційні процеси. По-друге, у багатьох країнах індекс цін (тарифів) на ЖКП досі росте швидше реальних доходів населення. У таких ситуаціях держава не завжди має можливість надавати повноцінну допомогу.