У рамках «круглого столу» на порядок денний було винесено два ключові питання: підготовка областей до роботи в осінньо-зимовий період і особливості утворення ОСББ.
Сергій Дорошенко, перший заступник начальника головного управління житлово-комунального господарства Харківської обласної державної адміністрації:
Сьогодні проведено 36 виїзних нарад та штабів, пов'язаних з підготовкою до зими, за результатами яких я можу сказати, що питань у технічній частині підготовки до зими не виникає. Завершено роботу по всім 964 котельням, з яких 710 – комунальної власності, а також по підприємствам водопостачання та водовідведення. Згідно з вказівкою Мінрегіону, до 1 жовтня всі служби будуть готові, а вже з 15-го розпочнеться опалювальний сезон.
Що ж стосується виконання доручення Першого віце-прем'єр-міністра України Андрія Клюєва щодо встановлення лічильників, то сьогодні Харківська область – одна з кращих у виконанні цього завдання. На сьогодні практично 99% приладів обліку на воду та тепло вже встановлені. Крайнім терміном є 27 вересня, тобто до кінця тижня лічильники будуть на всіх підприємствах. Що ж стосується вказівки Президента у найближчі роки зайнятися встановленням поквартирних приладів обліку на різні види послуг, то наразі у нас триває моніторинг: ми визначаємо обсяги необхідних робіт і подальшого фінансування.
Тетяна Казачек, експерт ІА «Україна Комунальна»:
Пане Сергію, з вуст Андрія Клюєва також ми почули, що Харківська область має один з найнижчих показників щодо промивки внутрішніх будинкових систем? Як на сьогодні просувається робота в цьому напрямку?
С.Дорошенко: Це було місяць тому, і тоді відсоток виконаних робіт по цьому фронту складав 76%. Сьогодні ми досягли стовідсоткового рівня готовності. І ми вже надали відповідний звіт до Мінрегіону. Я можу з упевненістю сказати, що проблем не виникає лише у того, хто не працює. Звичайно, і ми маємо певні проблеми, однак вони вирішуються спільними зусиллями: вишукуються ресурсні та фінансові резерви, залучаються інвестиції.
Т.Казачек: Питання загальнобудинкових лічильників на тепло на сьогодні досить актуальна. Якщо взяти до рук проект бюджету на наступний рік, то на ці потреби в межах усієї України виділено 200 млн грн. Вартість одного лічильника сягає 15 тис. грн (мається на увазі будинок із чотирма під'їздами, якщо ж більше – то вартість відповідно, зростає). Методом нехитрих підрахунків можна визначити, що на ці кошти, за умови їхнього затвердження, можна встановити прилади обліку лише на 10-13 тис. будинків. Але якщо говорити про те, у кого на балансі вони перебуватимуть, то, посилаючись на слова першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Олександра Аліпова, вони будуть встановлюватися за кошти бюджету – державного чи місцевого – і будуть передані на обслуговування підприємствам ТКЕ. За бажанням членів ОСББ, які придбали лічильник за власні кошті, вони можуть взяти його на баланс.
Юлія Самойлова, голова Товариства співвласників багатоповерхових будинків «Альма-Центр» (м.Харків):
Нажаль Україна не готова до встановленні індивідуальних приладів обліку тепла. У наших будинках вертикальна схема розгалуження мереж, тоді як «під лічильник» необхідна горизонтальна. Тому, щоб наші керівники не говорили, виконати цю програму практично неможливо.
Однак, що стосується загальнобудинкових приладів обліку, то тут також існують дуже важливі моменти: втрати в мережах, неточність показань самих лічильників, а також, на превеликий жаль, факти крадіжок. Не потрібно перекладати ці труднощі на плечі мешканців. Ми пропонуємо двоставковий тариф: до вході в будинок – один, а вже на розподілі по квартирах – інший.
Валерій Денисенко, заступник директора АТ «Енергооблік»:
Ми займаємося виробництвом приладів обліку і охоплюємо у своїй діяльності не лише Україну, а й Росію та Білорусь. Варто підкреслити, що будинковий лічильник є набагато точнішим у показаннях, аніж поквартирний. Ви самі розумієте, що лічильник, який коштує 30-40 грн максимум при малих обсягах споживання, дає іноді просто недопустимі похибки. І більшості випадків – на користь споживача.
Далі у своїй розмові учасники перейшли до проблем створення та функціонування ОСББ.
Олег Новіков, директор Асоціації «Підтримки ЖК, ЖБК та ОСББ»:
На мою думку, як людини з досвідом, але, насамперед, як жителя Харкова, у всіх проблем, пов'язаних з ОСББ, є дві складові: фінансування та людський фактор. Коли мені говорять про виконання законодавства про ОСББ, я маю на увазі пункт про перший капремонт – зрозуміло, що він ніколи не буде здійснений. Адже тоді кілька бюджетів країни необхідно буде витратити на існуючі ОСББ та житлові кооперативи. Тому доцільніше було б говорити про перший поточний ремонт, тобто про той мінімум, який потрібно зробити у будинку перед передачею на баланс ОСББ.
Але не менш важливим є і людський фактор. Подивіться на наших сьогоднішніх голів ОСББ. Це досить незахищена верства населення, яка на сьогодні виходить, так би мовити, один на один з жителями. Якщо ми говоримо про керівника ЖЕКу, то за його спиною ціла «комунальна машина». А у нас більшість голів ОСББ – це люди пенсійного віку, які вже не здібні до навчання, освоєння нових програм і технологій. І це наш величезний пробіл, навіть незважаючи на те, що у Харкові вже третій рік діє безкоштовне навчання на базі Академії міського господарства.
Т.Казачек: Хотілося б порушити дуже важливе питання виділення земельних ділянок під ОСББ. По Україні у нас практика абсолютно різна. Часто земля здається в оренду, оскільки відсутнє право постійного користування, а також відсутні конкретні розміри ділянок, тому в кожному окремому випадку конфігурація і розміри відрізняються. Як це питання вирішується у Харкові?
Ю.Самойлова: Харків одним з перших розпочав виділення землі згідно із Земельним кодексом. Цей процес дійсно дуже складний. Протягом чотирьох років у нас ОСББ по вул. Культури, 3 займалося цим питанням. Харків у цьому плані просунувся вже досить далеко. Але дійсно отримання землі – важка і тривала процедура. У мікрорайоні наявна забудова, яка потребує територіального розподілу при створенні ОСББ. І на це потрібні величезні кошти – на один будинок необхідно від 10 до 20 тис. грн. Тому, коли на терези поставлено упорядкування земельних ділянок і перші капремонти, то ми, звичайно, віддамо перевагу фінансуванню останнього.
Ігор Кудінов, керівник Координаційного центру ОСББ (м. Сєверодонецьк, Луганська область):
Хотів би поділитися досвідом, а точніше наявністю досить значущої проблеми, з якою зіштовхнулися ми. Для створення ОСББ необхідно отримати дані про всіх співвласників будинку. Законним шляхом це зробити неможливо. Я говорю не про тих, хто проживає, а саме про співвласників, інформацію про яких БТІ просто не видає. Там посилаються на положення Мінюсту про розкриття персональних даних. Але без них будь-яке рішення про створення ОСББ може бути оскаржене у судовому порядку.
Одним із аспектів у програмі створення ОСББ в різних регіонах є і питання будинків малої забудови та оптимальних механізмів подальшої роботи об'єднань на цій базі.
Ігор Захаревич, заступник голови Донецького координаційного центру ОСББ при Донецькій обласній державній адміністрації:
Як бути з тими будинками, де менше 5 поверхів? У Донецькій області, яка на сьогодні є лідером зі створення ОСББ, існує успішна практика у цьому напрямкові. Її застосовують чимало голів ОСББ. Це метод об'єднання кількох об'єднань співвласників в асоціацію з метою спільного управління. Таким чином ми вирішуємо долю цілих кварталів. Але потрібно проводити роз'яснювальну роботу та обмін досвідом.
Замість післямови...
Наостанок хотілося б зазначити, що єдиним представником державних структур від трьох регіонів стала Харківська обладміністрація. Однак ми дуже сподіваємося, що найближчі в часі заходи агентства не піддадуться такому жорсткому ігнору з боку Мінрегіону, а також місцевих органів влади.
Підготувала Юлія Грамотна, спеціально для ІА «Україна Комунальна».
Інші фото з круглого столу можна переглянути тут
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
