Через невирішені енергетичні питання з Росією, постійну нестабільність ціни газу, сьогодні для України одним із пріоритетних напрямів розвитку залишається енергоефективність та енергозбереження. Зокрема, на цьому акцентується увага у президентській Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».
Нагадаємо, згідно з цим документом, без негайного проведення системних і глибоких реформ держава приречена, у подальшому, залишитися на задвірках сучасного глобалізованого світу. Тож, метою реформ визначено досягнення європейських стандартів життя та гідного місця України у світі.
Зокрема, Стратегія містить 62 реформи. Пріоритетними з них вважаються 8 реформ та 2 програми. Так, серед першочергових визначено: реформу системи національної безпеки і оборони, оновлення влади та антикорупційну реформу, судову та реформу правоохоронної системи, децентралізацію та реформу державного управління, дерегуляцію та розвиток підприємництва, реформу системи охорони здоров’я і податкову реформу. Серед пріоритетів також реалізація двох програм: енергонезалежності та популяризації України у світі і просування інтересів держави у світовому інформаційному просторі.
Нас, головним чином, цікавить останнє. Примітно, програма енергонезалежності визначає своїм головним завданням - забезпечення енергетичної безпеки і перехід до енергоефективного та енергоощадного використання та споживання енергоресурсів із впровадженням інноваційних технологій.
Помітні кроки у цьому напрямі наша держава почала робити ще наприкінці 2014 року. Зокрема, у минулому році урядом було спрямовано 5,4 млн грн на заміну газових котлів та залучено 22,6 млн грн приватних коштів на ці цілі. Хоча, до слова, підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикального зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів, тощо було прописане ще серед завдань Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, реалізація якої була, відверто, провалена і офіційно закінчилася з початком поточного року.
Примітно, аудит виконання цієї програми досі не оприлюднений Мінрегіоном. При чому сам очільник відомства запевняє, що відповідні роботи проводяться.
Поміж тим, днями стало відомо, що Кабінет Міністрів виділив Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 495,72 млн грн для фінансування заходів із енергоефективності та енергозбереження у поточному році. Відповідне рішення закріплене постановою уряду №177 від 8 квітня 2015 року. Це на 152 млн грн більший обсяг фінансування, аніж очікувався Мінрегіоном.
Зауважимо, під час брифінгу «100 днів реформ» Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко наголошував, що цьогоріч на підтримку енергоефективності уряд безпосередньо направить 343,5 млн грн. З них 198 млн грн піде на відшкодування населенню 30% суми кредитів на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів; 97,9 млн грн – на відшкодування 40% суми кредитів на аналогічні цілі та 47,6 млн грн – на відшкодування 20% суми кредитів на придбання «негазових» котлів.
Окрім того, за словами пана Міністра, передбачалося залучення приватних коштів за вказаними програмами загальним обсягом в 1,23 млрд грн. Таким чином, загалом на заходи з енергоефективності цього року мали залучити близько 1,5 млрд грн.
Втім, повертаючись до Постанови КМУ №177 варто зауважити, що згідно з цим документом, кошти виділені наразі урядом на енергоефективні заходи - ніщо інше, як залишки першого-третього траншів за Угодою про фінансування програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлюваних джерел енергії», які надійшли в попередні періоди до спеціального фонду державного бюджету України від Європейського Союзу. Тобто, фактично, ті ж кошти європейських держав.
У той же час із початку року Україна почала вести активну діяльність щодо залучення додаткових джерел підтримки з-за кордону на заходи із поліпшення енрегоефективності.
Так, у січні під час зустрічі Голови Держенергоефективності України Сергія Савчука з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва, останні погодились надавати Києву технічну та можливу фінансову допомогу у сфері енергозбереження та енергоефективності.
У лютому свою готовність до співпраці з Україною у сферах енергозбереження та енергоефективності підтвердили Швеція та Франція
Окрім того, український уряд запланував реалізацію низки спільних українсько-італійських ініціатив та проектів, в тому числі із залученням зовнішніх джерел фінансування, спрямованих на розвиток та зміцнення національної енергосистеми, а також впровадження провідних технологій в сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики.
У березні можливість інвестицій в енергоефективність України почали розглядати американці, зокрема компанія «Babcock&Wilcox». За словами Голови Держенергоефективності України Сергія Савчука серед запланованих пріоритетних завдань – будівництво заводів з виробництва котлів, які працюють на біопаливі, пелет, співпраця щодо виробництва біоетанолу другого покоління, будівництво БіоТЕЦ.
У квітні допомогти Україні з енергоефективністю надумала Німеччина. Так, за словами Премєр-міністра України Арсенія Яценюка, Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель прийняла рішення надати Україні 500 млн євро «дуже довготривалого кредиту, 300 мільйонів із яких піде саме на те, щоби утеплити будинки і модернізувати українські «Теплокомуненерго».
Сприятимуть залученню інвестицій в енергоефективність України, в тому числі і закордонних, також і нещодавні зміни до законодавства. Зазначимо, на пленарному засіданні Верховної Ради України 9 квітня нардепами у другому читанні було прийнято два законопроекти щодо запровадження механізмів енергосервісних договорів у бюджетних установах (№1409 та №1313).
Ці законопроекти усувають основні перешкоди залучення приватного капіталу до впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах та дозволяють: укладати енергосервісні договори в бюджетних установах; гарантувати інвестору повернення капіталовкладень в енергоефективність будівель; запровадити стимули для місцевих громад у вигляді гарантованої економії витрат на оплату енергоресурсів та комунальних послуг.
Експерти покладають надії, що це стане першим кроком до початку масової термомодернізації існуючого житлового фонду, не зважаючи на те, що за оцінками Держенергоефективності, на модернізацію вітчизняного житлофонду до 2020 року необхідно близько 1 трлн грн.
Залишається лише питання - коли і чим віддячуватиме Україна за допомогу небайдужих?!
Катерина Ляшевська
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
