Уряд запропонував уточнити порядок розрахунку тарифів на централізоване опалення, гаряче і холодне водопостачання, а також водовідведення. Для цього Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ розробило проект постанови, яким пропонується внести зміни в чинну постанову Кабміну № 869, що визначає єдиний механізм і порядок формування тарифів на житлово-комунальні послуги. Документом, копією якого володіє «У.К.», пропонується закріпити за Держінспекцією з контролю за цінами економічне обґрунтування витрат комунальних підприємств і служб, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням і постачанням теплової енергії, а також витрат, що стосуються надання послуг із централізованого водо- і теплопостачання. Однак планується, що надавати економічне обґрунтування витрат Держінспекція зможе тільки для тих підприємств – природних монополістів, ліцензування діяльності яких не здійснює держрегулятор – Нацкомпослуг. При цьому обґрунтовувати витрати Держінспекція буде за формулою, встановленою Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
Варто зазначити, що в Україні налічується близько 500 теплоенергетичних підприємств і близько 200 водопостачальних компаній. Як раніше повідомив «У.К.» глава Нацкомпослуг Валерій Саратов, регулятор здійснює ліцензування всіх теплопостачальних підприємств, встановлена потужність яких перевищує 20 гігакалорій на рік. Таким чином, сьогодні комісії підконтрольні 268 підприємств теплопостачання. Що стосується водопостачання, Нацкомпослуг регулює діяльність тих підприємств, які забезпечують водою населені пункти з кількістю жителів не менше 100 тис. чоловік. Зараз – це 68 компаній, що охоплюють близько 70% ринку води. Решта 30% - др.ібні підприємства, вони діють на підставі ліцензій, виданих місцевими органами влади.
Згідно з проектом, основні зміни діючого порядку тарифоутворення повинні торкнутися вартості послуг з утримання прибудинкових територій. Зараз витрати на їх обслуговування розраховуються, виходячи з площі території для кожного окремо взятого багатоквартирного будинку. Вона визначається згідно Державним будівельним нормам «ДБН 360-92. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Важливо розуміти, що ДБН припускають наявність містобудівної документації, яка визначає план і площу території, що належить до житлового будинку. Новим проектом пропонується, що у разі відсутності документації, яка визначає відведену перед житловим будинком територію, вартість прибирання прибудинкової території не повинна буде перевищувати 30% загального обсягу «нормативних витрат на послуги з утримання будинків, споруд і території».
Причиною особливої уваги уряду до порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій є спроба усунути сформовану правову колізію. Зокрема, Кабінет Міністрів затвердив своєю постановою № 560 ще в 2005 році, що розмір тарифів (нормативних витрат) визначається по кожному будинку окремо «залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення необхідного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно типового переліку послуг».Проте до цих пір місцева влада розраховувала тарифи в обхід цієї постанови – для всього регіону або населеного пункту в цілому. В кінці 2011 року Мінрегіон заявив про перехід розрахунку вартості житлових послуг на побудинкову оплату. Проте в більшості випадків у населених пунктах відсутня необхідна документація, на підставі якої можна визначити площу прибудинкової території.
Таким чином, склався прецедент як для комунальних служб, так і для місцевої влади до завищення нормативних витрат на житлові послуги, які пов'язані з утриманням будинків і територій.
За словами заступника виконавчого директора з правових питань Федерації роботодавців ЖКГ Юлії Головатюк, документ потребує серйозного доопрацювання. Зокрема, уточнення необхідні при визначенні вартості прибирання прибудинкової території. «Слід зазначити, що розрахункова площа прибудинкової території за вказаною в проекті ДБН формулою буде значно нижчою, ніж вона є по факту. В даний час у багатьох містах не існує відповідної документації по житлових будинках. Тому формально не буде вихідних даних для розрахунку площі прибудинкових територій. Її розмір виміряно по кожному будинку та затверджено рішенням органу місцевого самоврядування. Крім того, по 1-2-3-х поверхових багатоквартирних будинках, за якими надається мінімальна кількість послуг (3-4 послуги), витрати на прибирання прибудинкової території складають 30-45% від загального обсягу всіх нормативних витрат – в залежності від переліку надаваних послуг і відношення розміру прибудинкової території до загальної площі будівлі. Тому таке обмеження дає підстави стверджувати, що за тарифом буде прибиратися не вся необхідна територія навколо будинків, або тариф знову виявиться «необґрунтованим», оскільки прибирати комусь все одно доведеться.
Проект узгоджувався з Федерацією роботодавців ЖКГ України як стороною соціального діалогу на галузевому рівні. Федерація вважає за необхідне розробити окрему Методику визначення та розрахунку розміру площ прибудинкових територій житлових багатоквартирних будинків, з урахуванням окремих норм та вимог нормативно-правових актів житлово-комунальної та будівельної галузей України. Така Методика повинна враховувати специфіку і передбачати індивідуальний підхід до визначення меж прибудинкової території кожного окремого будинку, в т.ч. наявність функціональних елементів прибудинкових територій по групах будинків. А до розробки такої методики при розрахунку відповідних тарифів доцільніше користуватися нормами, встановленими органами місцевого самоврядування», - зазначила Юлія Головатюк.
«З приводу уточнення повноважень Держцінінспекції – якщо взяти тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, то по окремих містах підприємства проходять погодження від двох до шести інстанцій (Держцінінспекція – за розрахунками ціни на послуги техобслуговування ліфтів і вивезення ТПВ, управління житлово-комунального господарства міськвиконкому, управління економіки міськвиконкому, профільні депутатські комісії, територіальні відділення Антимонопольного комітету і т.п.). В більшості випадків це займає від трьох до семи місяців. За цей час відбувається підвищення мінімальної заробітної плати, цін на матеріали та енергоносії. Тобто встановлені тарифи вже не можна назвати економічно обґрунтованими.
Тому додавання ще однієї інстанції за погодженням «в цілому» тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій займе ще деякий час. Це викликано тим, що спочатку свої розрахунки будуть узгоджувати перевізники на вивіз ТПВ, ліфтові – на обслуговування ліфтів, і тільки після цього – житлові підприємства на утримання будинків і прибудинкових територій (послуги в цілому), з урахуванням узгодженої вартості послуг ліфтових організацій і перевізників ТПВ.
Отже Федерацією було запропоновано при визначенні порядку погодження розрахунків тарифів передбачити можливість одночасного узгодження розрахунків на обслуговування ліфтів, вивіз ТПВ та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Після цього плановані витрати на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій повинні були визначатися як сума окремих узгоджених складових (обслуговування ліфтів, вивіз ТПВ та інші витрати, пов'язані з наданням послуг).
Крім того, оскільки сьогодні не існує визначеного порядку встановлення (затвердження) тарифів органами місцевого самоврядування, ми запропонували розробити Порядок встановлення (і коригування) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з визначенням узгоджувальних інстанцій та відповідних термінів», - резюмувала експерт .
Підготувала Марія Цатурян
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
