У дорожньо-транспортному комплексі України особливе місце відведене залізничному транспорту. Він забезпечує 82% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, які здійснюються всіма видами транспорту країни, та складає здорову конкуренцію залізницям Євроазійського континенту. Зокрема, за даними Мінінфраструктури, українські залізниці посідають серед них четверте місце за обсягами вантажних перевезень, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Їхня вантажонапруженість (річний обсяг перевезень на 1 км) в 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених європейських країн.
Окрім цього, важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід – Захід, Балтика – Чорне море. Українські залізниці безпосередньо межують і взаємодіють із залізницями Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини й забезпечують роботу зі 40 міжнародними залізничними переходами, а також обслуговують 18 українських морських портів Чорноморсько-Азовського басейну.
Однак, попри свою вагомість галузь не позбавлена проблем. «Досі залізниці повністю забезпечували потреби економіки і населення у перевезеннях. Досягалось це, в основному, завдяки надлишку технічних потужностей, створених у радянські часи за рахунок централізованого бюджетного фінансування. За останнє двадцятиріччя капіталовкладення в оновлення основних засобів відбувались виключно за рахунок власних коштів залізниць, які не дозволяють забезпечити навіть нормальне відтворення основних засобів, особливо їх активної частини – рухомого складу» - зауважують в Мінінфраструктури. Таким чином наразі технічний ресурс залізниць практично вичерпано і існує загроза незабезпечення залізничним транспортом у подальшому потреб економіки України у перевезеннях.
Щоб цього не сталося урядом було прийняте рішення реформувати галузь із акцентом на розвитку конкуренції на ринку залізничних перевезень та підвищення ефективності діяльності самої галузі. Зокрема, такі наміри закріплені Державною цільовою програмою реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки, затвердженою постановою КМУ №1390 від 16 грудня 2009 року та планами імплементації деяких актів законодавства Європейського Союзу у сфері залізничного транспорту, схваленими розпорядженням КМУ №1148 від 26 листопада 2014 року.
Наразі уряд може похвалитися лише проходженням першого етапу (з трьох запланованих) реформування, в ході якого було: прийнято Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», основним завданням якого є визначення особливостей створення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та внесення майна до його статутного капіталу, а також створення умов щодо підвищення ефективності його функціонування для задоволення потреб національної економіки і населення в перевезеннях; та постанови КМУ №200 від 25 червня 2014 року «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - політичне рішення Уряду щодо початку процесу утворення Товариства; і №604 від 12 листопада 2014 року «Про особливості здійснення інвентаризації та обліку майна на окупованих територіях та в зоні проведення антитерористичної операції», якою визначено механізм проведення обліку активів залізниці, розташованих на тимчасово окупованій території АР Крим та в зоні проведення антитерористичної операції.
Поряд з цим, варто зауважити, досі тривають заходи щодо утворення ПАТ «Українська залізниця». Як зазначають у Мінінфраструктури, вже проведена інвентаризація майна підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, а також господарських товариств, 100% акцій яких вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», справа залишилася за оцінкою вказаного майна незалежним оцінювачем – компанією Deloitte&Touche.
Також у рамках першого етапу реформування відомство розробило проект нової редакції Закону України «Про залізничний транспорт». Днями його внесли до Верховної Ради під номером №3650.
Найперше, що потрібно підкреслити – документ суттєво «поважчав» - переслідуючи мету вдосконалення ринкових механізмів господарювання на залізничному транспорті та побудови нової структури взаємовідносин учасників перевізного процесу, урядовці розширили його до 52 сторінок.
«Діючою редакцією Закону України «Про залізничний транспорт» у відношенні окремих суб’єктів господарської діяльності на залізничному транспорті загального та незагального користування не встановлено норми, які б визначали особливості їх роботи, а також системи взаємовідносин з іншими суб’єктами господарської діяльності та користувачами послуг залізничного транспорту» - йдеться у пояснювальній записці. Тож, новим проектом Закону встановлюються основи державного регулювання у сфері залізничного транспорту та визначаються відносини з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Поряд з цим, у зв’язку з побудовою нової структури взаємовідносин на залізничному транспорті у документі закріплені основні вимоги, обов’язки та права оператора інфраструктури, перевізника, права та обов’язки пасажира, норми щодо управління об’єктами інфраструктури, основні вимоги до залізничного рухомого складу та основи діяльності операторів залізничного рухомого складу.
Також встановлюється принцип рівноправного доступу до послуг інфраструктури, що поширюється на всіх осіб, зацікавлених в отриманні таких послуг.
Окрім цього, законопроектом №3650 передбачається створення системи державного управління у сфері безпеки на залізничному транспорті відповідно до вимог положень законодавства Європейського Союзу, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію, що, на думку урядовців, дозволить підвищити рівень безпеки перевезень в умовах розвинутої конкуренції на ринку залізничних перевезень.
І наостанок – проектом пропонується більш детально окреслити особливості проектування, будівництва, реконструкції, утримання та розпорядження об’єктами інфраструктури залізничного транспорту.
Прийняття законопроекту №3650, на переконання урядовців, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності залізничного транспорту на внутрішньому і міжнародному ринках транспортних послуг, створить додаткові можливості залучення інвестиційних ресурсів для техніко-технологічної модернізації галузі, дозволить забезпечити реалізацію відповідних положень Угоди про асоціацію та інтеграцію залізничного транспорту України в єдину залізничну систему Європейського Співтовариства, а головне – покладе початок другому етапу реформування галузі, яким передбачається формування вертикально-інтегрованої системи управління всередині ПАТ «Українська залізниця».
Детальніше з текстом проекту Закону №3650 «Про залізничний транспорт України» можна ознайомитися
тут.
Замість післяслова зауважимо, в той час, доки реформування галузі йде повагом, за даними Мінінфраструктури, потреба в коштах, необхідних для виконання секторальної політики складає приблизно 20-30 млрд грн щорічно (без урахування коштів, необхідних для відновлення зруйнованої інфраструктури залізничного транспорту в зоні проведення антитерористичної операції на сході України), в тому числі: на оновлення рухомого складу – 15-20 млрд грн; на реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів інфраструктури, рухомого складу – 4-6 млрд грн; на реалізацію інвестиційних проектів – близько 2 млрд грн.
На відновлення об’єктів залізничного транспорту, які постраждали під час бойових та терористичних подій на Сході України необхідне фінансування в розмірі 483,7 млн грн.
Вадим Менаєв
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
