Костянтине, є ось така практика - визнають бездіяльність ради і балансотримувача по нездійсненню ремонту будинку, дахів, стель. АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 липня 2013 року місто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В. суддів - Антонюк К.І., Овсієнка А.А. при секретарі - Черняк О.В. з участю: представника відповідача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 підприємства № 11 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 підприємства (далі по тексту ЖКП) № 11 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2013 року, в с т а н о в и л а: 12 квітня 2013 року рішенням Луцького міськрайонного суду позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ЖКП № 11 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 1475, 93 грн. та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ЖКП № 11 просить його скасувати як незаконне та необгрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням всіх обставин і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів. Частково задовольняючи позов та стягуючи із відповідача на користь позивача майнову шкоду у заявленому нею розмірі повністю, суд першої інстанції визнав доведеним факт заподіяння ушводження здоров'я ОСОБА_3, внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього обов'язків щодо утримання будинків та прибудинкових територій та виходив із документально підтверджених понесених нею витрат на лікування. Розумним та справедливим відшкодуванням моральної шкоди позивачу, у зв'язку із ушкодженням здоров'я, суд вважав присудження до стягнення 10000 грн. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду, вважає їх правильними та такими, що узгоджуються із встановленими судом обставинами справи та нормами матеріального права. П.П. 1, 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Відповідно до положень п.п.3.1.1, 3.1.5, 3.1.14, 4.6.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу № 76 від 17.05.2005 року утримання допоміжних приміщень включає: - обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване на комфортне обслуговування мешканців; - освітленість штучним світлом допоміжних приміщень повинна прийматися за встановленими нормами; - розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеним; - фарбувати віконні плетіння та дверні полотна потрібно не рідше ніж через 6 років. При необхідності, але не рідше ніж два рази на рік, потрібно очищати від забруднення та мити скло вікон і дверей під'їздів. Усі металеві деталі вхідних дверей фасаду необхідно регулярно чистити Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 13.11.2012 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_3, піднімаючись сходами від дверей під'їзду житлового будинку по АДРЕСА_1 до ліфта, зачепилась за останню сходинку і впала, отримавши ушкодження лівої ноги та забій голови (а.с. 9-10), у зв'язку із чим, 14.11.2012 року перенесла оперативне втручання. В період із 13.11.2012 року по 27.11.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні у Луцькій міській клінічній лікарні з діагнозом: закритий перелом лівого наколінника із зміщенням. Гіпертонічна хвороба II ст., категорія помірного ССР. Забійні садна лівої кисті. З ЧМТ Струс головного мозку (а.с. 12). Із 30.11.2012 року по 01.02.2013 року на амбулаторному лікуванні у КЗ «Луцька міська поліклініка №2» з діагнозом: закритий слабоконсолідований перелом (повністю) не зрісся) лівого наколінника із зміщенням після МОС (а.с. 13-14). Актом № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 20.11.2012 року причиною нещасного випадку встановлено недостатнє освітлення та видимість сходів від під'їзду до ліфта житлового будинку по АДРЕСА_1. Цим же актом встановлено, що вікна сушильної камери, що між першим та другим поверхами були зафарбовані та заставлені зсередини сушильної камери різними речами, що перешкоджає проникненню денного світла всередину будинку для освітлення сходів та сходового майданчика. Зроблено висновок, що директором Луцького житлово-комунального підприємства № 11 ОСОБА_5 не забезпечено виконання вимоги п.5.3.2.6.3 ДБН В.1.2-9-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації», яким встановлено, що для запобігання падінню через спотикання або зачеплення в умовах слабкої видимості вимагається мінімальне стандартне освітлення, щоб люди могли рухатись безпечно в приміщеннях будівельного об'єкта, в тому числі, бігти у разі небезпеки. Крім того, мають бути виходи з адекватним освітленням, здатним до функціонування навіть у разі відмови електроживлення (а.с. 9-10). Зазначений акт є чинним, оспорювався відповідачем у судовому порядку, однак ухвалою Луцького міськрайонного суду від 07.06.2013 року провадження у справі за позовом ЖКП №11 було закрито (а.с. 118). Аналіз наведених обставин справи та вищеназваних норм матеріального закону, незабезпечення виконання вимог п. 5.3.2.6.3 ДБН В.1.2-9-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд та порушення. Безпека експлуатації», порушення Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій свідчать про неналежне виконання відповідачем покладених на нього обов'язків щодо утримання будинків та прибудинкових територій. Враховуючи відповідальність ЖКП № 11 за стан території, що прилягає до будинку та приміщень всередині будинку, де позивач зазнала травми та встановлені причини заподіяння такої, дають підстави для висновку про заподіяння ОСОБА_3 ушкодження здоров'я із вини відповідача. Із наданих ОСОБА_3 чеків вбачається, що за період лікування та у зв'язку із перенесеним оперативним втручанням, нею понесено витрати на лікування у розмірі 1475, 93 грн. (а.с. 16-18). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення зазначених витрат у повному обсязі. Ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживачів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (виріб, товар), роботою чи послугою, що виготовляються, виконуються чи надаються у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Грошовий еквівалент моральної шкоди визначений судом у відповідності з вимогами закону, з врахуванням всіх обставин справи та рекомендацій, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а тому доводи апеляційної скарги про необґрунтовано завищений її розмір є безпідставними. Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, у х в а л и л а: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 підприємства № 11 відхилити. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2013 року у даній справі залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. Головуючий Судді