І. Гелюх: «Ми дійшли до точки неповернення: або модернізуємо мережі, або залишаємося без тепла і води»

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Іване Миколайовичу, які основні інвестиційні проекти заплановані компанією на найближчі роки?

«Київенерго» має три основні напрями діяльності: виробництво електричної та теплової енергії генеруючими тепловими електроцентралями, дистрибуція електроенергії споживачам та виробництво теплової енергії на котельнях і транспортування її мережами. Відтак перспективна реконструкція також поділяється за цими напрямами. Щодо ТЕЦ – це щорічна модернізація загальностанційного обладнання, реконструкція та капітальний ремонт основних фондів. Серед найбільш масштабних проектів – реконструкція блоків №№1 і 2 на ТЕЦ-5.

Відмічу, що у напрямі дистрибуції ми вже зараз реалізовуємо пріоритетні проекти. Це реконструкція підстанцій «Московська» й «Університетська», а також лінії «ТЕЦ-6-Лівобережна». Крім того, звичайно, існують щорічні інвестиційні програми у напрями дистрибуції і збуту.

Що стосується теплового сектору, то тут перевага надається реконструкції мереж, враховуючи нагальні потреби.

Яку суму в ідеалі потрібно вкласти в оновлення основних фондів?

На жаль, місто, як власник мереж, ніколи не виділяло достатньо коштів на модернізацію свого майна. Останні роки на такі програми гроші взагалі не спрямовувалися. Тож замість реконструкції маємо латання дірок і, в результаті, – досить катастрофічний стан тепломереж. Фактично зараз ми не застраховані від того, що усунувши пошкодження на одній ділянці, не виникне порив через два метри від неї.

Тому, якщо говорити про теплові мережі, то вартість заміни тих 50% мереж, які пережили свій експлуатаційний вік, ми оцінюємо у не менше 10 млрд грн і це у довгостроковій перспективі. Що стосується підстанцій, то буквально нещодавно була скоригована схема перспективного розвитку електромереж Києва. На її основі ми займаємося розробкою плану реконструкції та будівництва електромереж. На сьогодні пріоритетними об'єктами є проекти під Євро-2012.

Будівництво підстанцій, наскільки можна зрозуміти, викликане надмірними навантаженнями?

З одного боку наявними навантаженнями, а з іншого – перспективними. У місті зараз чимало будується великих енергоємних об'єктів, які у свій час потрібно буде під'єднати до мереж, тому «Київенерго» вже зараз на випередження працює над тим аби розподіл електроенергії всередині міського кільця відбувався з рівномірним урахуванням потреб усіх зон ділової активності. Не тільки тих, які працюють на сьогоднішній день, а й тих, які з'являться через рік. І, особливо, це актуально у зв'язку з підготовкою до чемпіонату Євро-2012, під час якого система електропостачання має працювати надійно.

Ми здійснимо реконструкцію підстанції «Московська» з лінією електропередач 110 кВ (а фактично це нове будівництво) вартістю 201 млн грн, будівництво підстанції «Університетська» вартістю 195 млн грн. Крім об'єктів Євро-2012, це дозволить покращити надійність електропостачання споживачів, зокрема, Голосіївського району та центральної частини міста.

Цього року «Київенерго» збільшила обсяги ремонтних робіт, а відповідно і рівень фінансування. Звідкіля «родом» ці кошти?

Якщо говорити про інвестиційні програми компанії загалом, то частково ці витрати передбачені в тарифі на електроенергію. Інвестиційну складову у тариф закладає НКРЕ. А частково ми залучаємо кредити. Це досить довготривала у часі схема, проте з мінімальним навантаженням на тариф.

З якими банками ви співпрацюєте?

Наразі це українські банки. Але як джерело довгострокових позик, «Київенерго» розглядає також і міжнародні фінансові організації. Це можуть бути, наприклад, Світовий банк чи ЄБРР. Реалізація таких проектів – якісно інший рівень. Фактично, на практиці це проекти за участі щонайменше чотирьох сторін – держави, міста, фінансової організації та «Київенерго». Причому функція держави та міста є виключно позицією гарантування виконання кредиту. Тому зараз ми активно проводимо переговори з представниками КМДА й Міністерства палива та енергетики України для подальшого отримання коштів.

У що будуть вкладатися кошти «довгих» кредитів у першу чергу?

Безперечно, в модернізацію теплових мереж. На сьогодні протяжність наших теплових мереж та мереж гарячого водопостачання становить майже 2,5 тис. км (у двотрубному вимірі). З них свій нормативний строк відпрацювали більше половини.

Тому, відповідаючи на запитання, чому збільшилася кількість ремонтних робіт і фінансування, скажу, що ми дійшли до певної точки неповернення, коли або ми модернізуємо мережі, або залишаємося без тепла і води. З кожним роком кількість пошкоджень на тепломережах збільшується приблизно на 7-10%. Наприклад, у 2010 р. зафіксовано на 509 пошкоджень більше, ніж у 2009 р. Це говорить про те, що динаміка збільшення пошкоджень на мережах досягла критичного рівня. Крім тепломереж, свій нормативний строк роботи поступово виробляють теплоджерела, електромережі. Зрозуміло – все, що інтенсивно працює, рано чи пізно зношується, виходить з ладу, це природній процес.

Стратегія розвитку столиці до 2025 р., презентована у травні, передбачає ряд проектів по ремонту тепло- та електромереж. Зважаючи на ці масштабні плани, який у компанії вбачають формат співпраці з міською владою? Хто, на вашу думку, фінансуватиме ці роботи?

Ми брали участь у розробці цього документу, спілкувалися і співпрацювали з фахівцями, давали свої оцінки стосовно нинішніх і перспективних потреб. Тож у фінальних цифрах стратегії її автори враховували в тому числі і наше бачення ситуації. Питання фінансування дотепер залишається відкритим. Як на мене, це можуть бути кошти за рахунок кредитів, що залучаються приватними інвесторами, спільні проекти з міжнародними фінансовими чи певними енергоефективними установами. Водночас, цілком можливо, що деякі об'єкти будуть фінансуватися міською владою. Це все вирішується при детальному затвердженні кожного окремого проекту, адже обсяги стратегії потребують вражаючих коштів.

На одній з останніх сесій Київраді вдалося прийняти за основу проект рішення, яким дозволила КМДА розробляти умови для передачі теплоенергетичного комплексу у концесію. Головним претендентом на участь у конкурсі на право концесії є саме «Київенерго»...?

Однозначно так говорити не можна. Дії Компанії будуть залежати від умов концесійного конкурсу, які затвердить міська влада, котра є ініціатором і власником процесу. Безумовно, фахівці «Київенерго» вивчали світову практику, досвід різних міст і компаній і переконалися, що концесія – це дійсно вихід, який дозволить залучити необхідні інвестиції у модернізацію теплоенергетичного господарства і водночас зберегти майно у власності територіальної громади.

Однією з умов концесії в міській адміністрації називали згоду концесіонера стати виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також встановити теплові лічильники у будинках. Наскільки відомо, «Київенерго» вже розробила проект укладення прямих договорів із мешканцями на постачання послуг.

Питання визначення виконавця послуг обговорюється і досліджується вже кілька років безвідносно до концесії. Труднощі переходу на прямі договори з приватними споживачами пов'язані з відсутністю відповідних нормативно-правових актів і необхідністю проведення організаційних та технічних заходів.

Весною «Київенерго», дійсно, розпочала реалізацію пілотного проекту у двох котельних Голосіївського району. Зараз ми проходимо всі організаційні та технічні ланки цього процесу – від аудиту внутрішньобудинкових систем ЦО та ГВ до отримання відповідних дозволів від НКРЕ та КМДА.

У Києві лише 20% будинків оснащені приладами обліку тепла. Як я розумію, встановлення інших лягає на плечі компанії?

Будинкові прилади обліку встановлюють балансоутримувачі будинків. Ми можемо займатися їхнім встановленням, якщо вартість цих робіт буде зафіксована в тарифі на теплову енергію. Це єдине реальне на сьогодні джерело фінансування, в іншому разі – рішення за міською владою. Адже вартість одного якісного теплолічильника на один будинок (проектні, монтажно-будівельні та пусконалагоджувальні роботи) становить в середньому від 35 тис. грн. з ПДВ. Але ми зацікавлені в тому, аби кожен будинок був обладнаний приладами обліку теплової енергії, адже постійно наголошуємо на взаємовигідності чітких розрахунків, в тому числі і для енергетиків.

Іване Миколайовичу, в компанії неодноразово говорили про те, що тарифи на теплову енергію покривають лише 53% затрат на собівартість виробництва теплоенергії. Чи могли б Ви розповісти, яку долю у структурі собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії займають загальновиробничі, адміністративні та інші витрати?

Власне, вся ця інформація є на офіційному сайті компанії і з нею може ознайомитися будь-хто. Левова частка собівартості виробництва теплової енергії (70%) – це витрати на паливо. Витрати на виплату заробітної плати складають 13%, вартість електроенергії для роботи електрообладнання – 6%, виробничі витрати, пов'язані з ремонтами обладнання, – 10%, адміністративні витрати – 1%. При цьому, тенденція до зростання частки вартості палива у собівартості виробництва тепла спостерігається з 2008 р., тоді як витрати на заробітну плату та виробничі навпаки дещо скоротилися.

Структуру тарифу на централізоване опалення та гарячу воду для населення, які встановлює КМДА, на жаль, деталізувати не можу, у нас немає такої інформації. Це питання до управління цінової політики КМДА.

Наскільки з кожним роком збільшувалися питомі витрати газу на виробництво 1 Гкал теплової енергії?

Для виробництва теплової енергії компанія використовує природний газ. Щоправда, кілька місяців у 2009 р. «Київенерго» працювала на мазуті, але то був вимушений крок. Якщо перерахувати питомі витрати умовного палива тільки у газ, через середню річну калорійність, то отримаємо: у 2008 р. фактичні витрати становили 131,2 м3/Гкал, у 2009 р. – 131,7 м3/Гкал, у 2010 р. – 130,0 м3/Гкал, 2011 р. – 130,3 м3/Гкал. Як бачите, витрати не збільшуються. Навпаки, наше завдання знижувати їх, що й відбувається за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів.

Яка кількість теплової енергії фактично була вироблена протягом опалювального сезону 2010/2011?

Як правило, обсяг теплової енергії на опалювальний період окремо не планується. Ця цифра є складовою різних років, а опалювальний період не є постійною величиною і може змінюватися. Проте ми прорахували, що кількість фактично виробленої (відпущеної з колекторів) теплової енергії в опалювальному сезоні 2010/2011 становила 12,9 млн Гкал.

Наскільки відомо, проблему з боргами поки що вирішити не вдалося. Компанія винна за газ, у свою чергу, КМДА має борги по різниці в тарифах. Який обсяг цих боргів?

Востаннє ми розраховувалися з газовиками на початку липня – перерахували ДК «Газ України» 715 млн грн, які отримали від КМДА у якості компенсації різниці між собівартістю виробництва теплоенергії та чинними тарифами на тепло для населення в Києві. Відтоді заборгованість з різниці в тарифах перед «Київенерго» становить 1,153 млрд грн, а заборгованість «Київенерго» перед газовиками за спожитий газ становить 1,81 млрд грн.

А які борги населення та організацій за тепло та електроенергію?

За електроенергію загальний борг споживачів перед компанією становить 1,2 млрд грн. Найбільшим боржником є «Київводоканал», який заборгував за електричну енергію більше, ніж сумарно решта боржників – 813,2 млн грн. Борг населення за електрику становить 123 млн грн, комунальних підприємств УЖГ – 52,9 млн грн, міського та районних бюджетів – 6 млн грн.

Водночас загальний борг споживачів за теплоенергію складає 990 млн грн. Найбільшими боржниками є житлово-експлуатаційні організації (844,1 млн грн) та міський і районні бюджети (16,5 млн грн).

Відзначу, що «Київенерго» справно платить за спожитий газ, який використовується для виробництва теплоенергії для підприємств, установ та організацій. Борги за газ накопичилися лише по населенню, тарифи на виробництво тепла для яких встановлені нижче економічно обґрунтованого рівня. Тому у цьому випадку згідно з законодавством потрібні компенсації різниці у тарифах з боку того суб'єкта, котрий їх встановив, – міського чи державного бюджетів. А оскільки населення споживає 75% теплової енергії, яка виробляється «Київенерго», то й маємо, зрештою, незбалансовану економіку. Тобто ситуація дзеркально відображається на фінансових результатах – збитки і в першому, і в другому кварталах цього року. А це не дозволяє не тільки розраховуватися в повному обсязі за газ, а й модернізувати та розвивати інфраструктуру. Але ми діємо за принципом «шлях подолає той, хто йде». Ми йдемо.

Розмовляля Юлія Грамотна спеціально для ІА  «Україна Комунальна».