Основною проблемою модернізації та реконструкції житлового фонду є відсутність джерел фінансування, вважають експерти. Про необхідність закласти кошти на реалізацію проектів з енергоефективності та реконструкції багатоквартирних будинків розповів «У.К.» член комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Віктор Матчук в ході круглого столу на тему: «Нові можливості фінансування житлового фонду» в Києві.
За його словами, в держбюджеті на 2012 рік практично нічого не призначено на проведення реконструкції житлового фонду. «У країні величезна кількість будинків, яким понад сто років. Але і з будинками, яким менше ста років ситуація не краща. У багатьох будинках люди по 30-40 років платять квартплату і, за логікою, в цю вартість повинна входити і вартість ремонту будинку. За цей багаторічний період ремонт ніхто ні разу не робив, а вартість, то ми ніби як вже сплатили. Багато також кажуть про те, що цей ремонт треба робити за кошти місцевих бюджетів. Але у багатьох місцевих бюджетів проблем достатньо і без цього. Тому, ця проблема не буде для них пріоритетною. Не кажучи вже про те, що для проведення першого ремонту будинків в масштабах держави потрібні колосальні гроші. Це мільярди гривень. Проблема стану житла стосується кожного українця. І якщо знайшли 100 млрд на Євро-2012, то таку ж суму на приведення в порядок житлового фонду теж можна знайти. Це те - що називається політичною волею», - впевнений народний депутат.
У свою чергу, екс-міністр з питань ЖКГ, глава Спілки власників житла України Олексій Кучеренко заявив, що за останні 7 років далі теоретичних дискусій про проведення масштабної реконструкції житлового фонду справа не зрушила. «Доводиться визнати, що в нашій країні без масивної колосальної підтримки держави нічого просто так з місця не зрушиться. Чи не зрушиться без безоплатного субсидування, не зрушиться без пільгових кредитів. Не треба тішити себе ілюзіями, порівнюючи ситуацію в Україні та ситуацію в Європі. У європейця гроші в бюджеті родини на фінансування подібних програм є. У більшості українців немає. Щоб вирішити питання, треба створити потужний лобістський рух у Верховній Раді і в Адміністрації Президента. Та й самі гроші нічого не вирішать без належної законодавчої ініціативи. Давайте не будемо лякати один одного мільярдними витратами в масштабах країни. Європа оцінює енергомодернізацію свого житлофонду в 150-200 євро на метр квадратний. Ми говоримо приблизно про 100 доларів. Тобто, мова йде приблизно про 6 тис. доларів на квартиру для молодої сім'ї. Держава за аналогією з прибалтами та поляками має взяти на себе погашення тіла кредиту. Принаймні на 25% по аналогії з Польщею, тоді можна говорити про можливості реального погашення кредиту», - зазначив він.
При цьому, за словами керівника проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі» Гжегоша Гайди для вирішення цієї проблеми корисно було б розглянути досвід країн Центральної Європи. «Ремонти будинків там почалися приблизно в середині 90-х років. Тоді рівень національного ВВП був приблизно на такому ж рівні як зараз в Україні. Звичайно, через ці ремонти економіка цих країн витратила багато коштів. Але ми бачимо, що тепер вони живуть краще. У європейських країнах подібні організації об'єднанням мешканців були хорошими позичальниками. Вони могли брати мільярдні кредити і не боятися ніякого дефолту. В Україні надходження платежів по ЖКГ приблизно таке ж, як і в західній Європі. Це означає, що в Україні люди так само несуть витрати з утримання нерухомого майна як і в інших країнах. І це є основний показник кредитоспроможності житлового сектора, в тому числі і ОСББ. Тому я думаю, що українці можуть бути такими ж надійними позичальниками як і інші європейці», - впевнений пан Гайда.
В українських банках впевнені, що проблема кредитування власників житла полягає у відсутності гарантій. Головний аналітик сектора по роботі з енергозберігаючими проектами Ерсте Банку Максим Бевз прокоментував дану ситуацію так: «У нашому банку є прості механізми, які ми використовуємо. Що потрібно банкам для того, щоб профінансувати проект - потрібна гарантія. Національний банк таких потужних фінансових потоків надати не може. Давайте розглянемо гарантії, які може надати міжнародна організація. Або це буде компенсація відсотків в подвійній обліковій ставці НБУ. У нас банк з самим високими показниками, і я наприклад не хочу щоб він з'їжджав на показники ЄБРР, ми ж несемо відповідальність і за гроші наших вкладників. Потрібен аналіз бюджету та конкретні гарантії - тоді ми зможемо розглядати і питання кредитування комунальних підприємств».
Костянтин Єгоров
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
