Опалювальний сезон під загрозою зриву

Половину строку підготовки до нового опалювального сезону 2015-2016 років пройдено. Тож, уряд занепокоївся станом теплового господарства країни. Днями Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив Віце-прем’єр-міністру – Міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Зубку терміново провести селекторні наради та створити комісію з підготовки житлово-комунального господарства до зими. «Підняти всіх: обласні та районні адміністрації, мерів міст, всі комунальні підприємства. Перевірити виконання плану заходів, щоби в серпні ми знали про те, що ми підготувалися до зими» - розпорядився Прем’єр.

 

Окрім того, глава уряду підкреслив, що «вкрай незадоволений системою управління в енергетичній галузі».

 

На його думку,  на початок опалювального сезону необхідно мати в сховищах близько 19 млрд куб. м газу: «Краще мати більше пересторог і відповідно - більше ресурсу, щоб легше пройти осінньо-зимовий період», - пояснив він, додавши, що також необхідно накопичити на складах мінімум 3,5 млн тонн вугілля.

 

«Основне в питанні енергетики зараз - як пройти осінньо-зимовий період «і як взагалі будувати нову політику енергетичної незалежності», - підкреслив Прем’єр.

 

Примітно, за даними Мінрегіону, станом на 1 липня до опалювального сезону вже підготовлено 8665 котелень (41,1% від плану), у тому числі 4175 комунальних котелень (42,8%). 

 

При плані робіт із заміни котлів у обсязі 964 одиниці, замінено 365 котлів, або 37,9%. Капітально відремонтовано 85 котлів на комунальних котельнях або 36,8% при плані 231 котел.

 

Фактично із запланованих 316,087 км теплових мереж у двотрубному обчислені замінено 130,542 км, або 41,3%, у тому числі комунальних - 107,869 км (43,2%). 

 

При плані підготовки центральних теплових пунктів у кількості 5213 одиниць вже підготовлено 2317, або 44,45%.

 

Окрім того, в Міністерстві заявляють про заготівлю 186,561 тис. тонн вугілля (39,3% до плану), у тому числі на комунальних підприємствах – 91,476  тис. тонн (50,4%), та створення запасів рідкого палива в обсязі 50 937 тис. тонн (60% до запланованого). 

 

Тож, комунальникам впродовж наступних трьох місяців потрібно ще провести трохи більше половини запланованих робіт. Якщо темпи підготовки не будуть уповільнюватися, до прикладу, через неналежне фінансування, це цілком реально.

 

Поміж тим, у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості заявляють, що за останні три місяці (станом на 1 липня) Україна накопичила понад 600 тис. тонн вугілля, що дорівнює показнику жовтня 2014 року, коли розпочався попередній опалювальний сезон. Таким чином, про його старт можна не перейматися. «Наш план передбачає видобування ще 1 мільйона тонн вугілля протягом наступних трьох місяців», – поділився Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин під час брифінгу минулого тижня.

 

 

Водночас, за його словами, Міністерство вдосконалило ефективність використання атомних електростанцій та збільшило видобуток атомної енергетики на 2 млрд кВт/год, що становить 10% від загального об’єму ринку атомної енергетики. А з 1 грудня для забезпечення безперебійної подачі електроенергії планується запуск додаткової електролінії до Києва. «Необхідну електроенергію зможуть виробляти електростанції у Рівненській та Хмельницький областях», – зазначив Міністр.

 

Окрім того, Володимир Демчишин ще раз акцентував на намірі у рамках підготовки до опалювального сезону закачати 19 млрд куб м газу та підкреслив, що наразі населенню України вдалося скоротити споживання газу на 20%, електроенергії на 3-4%.

 

 

Однак, днями йому довелося також зауважити, що для сталого проходження опалювального періоду потрібно об'єднувати зусилля держави, споживачів та приватних компаній. 

 

Як виявилося, не все так добре в «датському королівстві». За словами Міністра, залишаються прогалини у «енергетичному» законодавстві, зокрема, досі не напрацьовані проекти Законів про ринок вугілля, про ринок електричної енергії та проект закону про енергоефективність; необхідно скорочувати заборгованості та вкладати кошти в енергомережі, оскільки їхня неефективна робота призводить до значних втрат; продовжувати підвищувати енергоефективність, тощо. У сукупності, невирішення цих питань може знівелювати позитивні тенденції проходження опалювального сезону.

 

Мабуть, найболючіше серед зазначеного – нарощування заборгованості. За даними Міненерго, генеруючі компанії розраховуються за спожите «блакитне» паливо всього на 57%, промисловість платить не більше 72%, населення - близько 78%, а комунальна теплоенергетика -77%.

 

Тільки за цей рік обсяг заборгованості за природний газ склав 8,6 млрд грн, таким чином збільшивши сумарні борги промисловості, теплоенергетиків і споживачів до 33 млрд грн. 

 

 

До того ж, Президент підписав Закон щодо зняття мораторію на примусову реалізацію майна для погашення заборгованості перед НАК «Нафтогаз України». Так, з 26 липня гарантований газопостачальник має новий інструмент для стягнення заборгованості та механізм впливу на підприємства-боржників. Чим це обернеться для кінцевих споживачів – можна лише гадати. А беручи до уваги той факт, що через заборгованість ПАТ «Київенерго» за спожитий газ у квітні сотні столичних споживачів залишилися без гарячої води, тому що НАК «Нафтогаз» дав розпорядження місцевому газопостачальнику припинити подачу «блакитного» палива на теплоджерела товариства, і цей інцидент досі врегульований лише частково – прогнози напрошуються мало оптимістичні.

 

Примітно, підприємства комунальної теплоенергетики пояснюють накопичення боргів необґрунтованістю тарифів на тепло, зростанням несплати зі сторони населення та бюджетних установ, а також відсутністю державної компенсації з різниці в тарифах. «Проблеми, які виникли в теплокомуненерго - це не покриття тарифом витрат по підприємствах (біля 10% через неврахування фактичних об’ємів амортизації, зарплати та інших платежів). Крім того, недоплата бюджетної сфери (сьогодні бюджети слабо розраховуються), населенням» - зокрема зазначає президент Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук.

 

 

Нагадаємо, ще на початку року ТКЕ попереджували через нову політику влади - Україна невдовзі втратить централізоване теплопостачання, адже через дію постанови №217 фінансового ресурсу не вистачає і на виплату заробітної плати працівникам, проведення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, сплату спожитої електроенергії, податків тощо. Це в свою чергу загрожує зупинкою роботи підприємств і фактично зривом опалювального сезону.

 

Підігріває ситуацію і той факт, що з 1 липня запрацювала нова система автоматичного обліку ПДВ, яка призвела до вимивання обігових коштів енергетичних підприємств, необхідних для закупівлі палива та проведення ремонтних робіт (Детальніше про це у публікації «ПДВ-рахунки ставлять під загрозу роботу енергоринку»). Звісно, 17 липня парламентарі схвалили законопроект №2173-а «Про внесення змін у Податковий кодекс з удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який спрямований на вирішення проблеми, однак, як повернути вже вимиті фінансові ресурси? – питання залишається відкритим.

 

Поряд з цим, інформаційний простір рясніє й іншими тривожними повідомленнями. Так, у вівторок, 28 липня, «Енергетична асоціація України» зробила заяву, що зміни, внесені Національною комісією в алгоритм розподілу коштів на ринку природного газу, призвели до зупинки платежів між його учасниками.

 

За її даними, НКРЕКП з 1 липня встановила для ряду гарантованих постачальників газу алгоритми розподілу коштів зі спецрахунків із нульовими відрахуваннями на їх користь, а також на користь газорозподільних компаній (і вилученням коштів на користь «Нафтогазу України» в рахунок боргів – ред.).

 

«Для більшості компаній нормативи відрахувань не вказані взагалі. В останньому випадку кошти, що надходять від споживачів в рахунок оплати за газ, акумулюються на спеціальних рахунках гарантованих постачальників і не розподіляються між учасниками ринку», - зазначає прес-служба асоціації, додаючи, що в таких умовах нормальна робота газових компаній стає неможливою, як і коректні визначення ними податкових зобов'язань, підготовка до осінньо-зимового періоду, посилюється криза взаємних неплатежів, підвищується соціальна напруга в трудових колективах.

 

Декількома днями раніше свою стурбованість висловило і ДП «Укренерго». «В об'єднаній енергетичній системі України склалася достатньо напружена ситуація із забезпеченням балансу електричної енергії та потужності. Фактична відсутність вугілля антрацитової групи на теплових електричних станціях, що працюють в основній частині ОЕС України, призводить до максимально можливого використання енергоблоків ТЕС, які в якості основного виду палива використовують газову групу вугілля. При цьому, через вказану ситуацію по зазначеним енергоблокам мінімізоване проведення планово – попереджувальних ремонтів, що в умовах наближення періоду проходження максимальних навантажень може призвести до підвищеної аварійності, незапланованих ремонтів генеруючого устаткування, поглибленню незбалансованості роботи енергооб'єднання та, як наслідок, необхідності застосування заходів з примусового обмеження споживання» - йдеться у заяві підприємства.