Нормативи газоспоживання: захист населення навпаки

Як відомо, у квітні Кабмін схвалив постанову №237, якою вдвічі знизив нормативи газоспоживання для «безлічильникових» абонентів. У результаті, для власників квартир з газовою плитою та колонкою норми споживання газу знижено з 18 до 9 кубів на людину в місяць, для власників квартир з газовими плитами і централізованим опаленням — з 6 до 3 куб. м, а для власників нерухомості, обладнаної тільки плитами — з 9 до 4,5 куб. м. 

 

Проте дія постанови №237 поширюється лише на громадян, які самостійно оплачують ЖКП. При розрахунку розмірів комунальних пільг та житлових субсидій враховуються інші норми — соціальні. Рік тому Кабмін їх звів воєдино в постанові №409. Зміни в цей документ ще не вносилися, але у Мінрегіонбуді вважають, що відкоригувати його потрібно, оскільки перелік діючих соціальних нормативів не повний, а сам документ не позбавлений недоліків. Відомством підготовлений цілий пакет поправок і розроблено відповідний проект постанови Кабміну.

 

«Фокус» у тому, що ключове нововведення, запропоноване Мінрегіоном, не підвищує рівень соціального захисту пільговиків та одержувачів субсидій, чого можна було б очікувати в умовах різкого підвищення цін на ЖКП, а навпаки — обмежує можливості населення щодо отримання компенсацій. Суть нововведення проста — опускання соціальних нормативів споживання газу до рівня, встановленого постановою №237. Простіше кажучи, — зменшення їх удвічі.

Логіка в пропозиції Мінрегіону, безсумнівно, є. Соціальний норматив не може бути нижчим «загальногромадянського» за визначенням. До того ж, ситуація, коли плата за газ з «безлічильникового» власника квартири з централізованим опаленням стягується за 3 куб. м, а субсидія або пільга йому надається в межах 6 куб. м спожитого газу, явно аномальна. Виходить, що зараз для «безлічильникових» абонентів норми встановлені на рівні нижче мінімального. 

 

Правда, як виявилося, для Кабміну ця обставина — не перешкода. Більше того, після прийняття постанови №237 Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що нормативи споживання газу зменшено з умовою, що «соціально незахищені верстви населення не підпадають під перегляд цієї норми, їм і далі поставляється дешевий газ, як це було заявлено урядом». На цьому акцентував увагу голова НКРЕКП Дмитро Вовк: ще в квітні він пояснив, що «жодні соціальні стандарти» постанова не зачіпає. 

 

Мінрегіон запропонував логіку в нормуванні відновити і соцстандарти газоспоживання все-таки зачепити й уніфікувати. В іншій ситуації це прагнення можна було б лише вітати. Проблема в тому, що сама постанова №237, у відповідність з якими Міністерство має намір привести соціальні нормативи, неоднозначна. 

Взагалі, при прийнятті рішення про зниження норм «безлічильникового» споживання газу Кабмін задекларував три основні завдання. За словами Арсенія Яценюка, перше — приведення діючих норм «у відповідність з фактичним споживанням». Друге — простимулювати облгази «як можна швидше встановити прилади обліку» в будинках і квартирах, які ними не оснащені. І на завершення - захистити «безлічильникових» абонентів від збільшених тарифів.

 

Ось тільки в реалії жодне із цих завдань не вписується. З моменту видання документа минуло лише три місяці, але вже сьогодні можна констатувати, що впровадження знижених норм споживання призвело до ефекту, протилежного від бажаного. У споживачів з'явився реальний стимул для відмови від лічильників газу, оскільки зараз вигідніше оплачувати газ за встановленими урядом нормам. На місцях тенденція до переходу на оплату газу «у нормі» вже набирає обертів. При такій диспозиції постачальники газу навряд зможуть істотно наростити кількість будинків і квартир, оснащених приладами обліку, та ще й у стислі терміни. Не випадково НАК «Нафтогаз» вже виступив за термінове повернення раніше діючих нормативів. 

З приведенням норм у відповідність з фактичним споживанням газу ситуація ще гірша. У травні НКРЕКП оприлюднила дані про газоспоживання і оснащення населення лічильниками. За даними Нацкомісії, виключно для приготування їжі газ використовують близько 3,797 млн абонентів, а річний обсяг споживання газу — 0,957 млрд куб. м. Нескладно підрахувати, що фактичний обсяг споживання газу в цій категорії — 21 куб. м газу на місяць одним домогосподарством. За даними Держстату, середній розмір домогосподарства — 2,6 людини. Таким чином, середній обсяг споживання газу одним мешканцем квартири без газової колонки (з централізованим опаленням або тільки з піччю) — близько 8 куб. м в місяць. Між тим, постановою №237 для мешканців таких квартир нормативи встановлені в розмірі 3 куб. м та 4,5 куб. м, тобто явно занижені в порівнянні з фактичним споживанням. Схожа ситуація і з нормуванням газоспоживання власниками квартир з печами і колонками. За даними НКРЕКП, таких абонентів — 858 тис., а річний обсяг споживання газу 0,638 млрд куб. м. Це 62 куб. м в місяць на одне домогосподарство або близько 24 куб. м на одну людину. Тобто і для цієї категорії споживачів норматив споживання в 9 куб. м порівняно з фактичним споживанням газу занижено майже втричі.

 

Читайте також: Україна посилено готується до опалювального сезону

 

Примітно, що введення «мікроскопічних» норм газоспоживання ініціювала сама НКРЕКП, але ось як вона їх розрахувала - залишається загадкою.

 

До речі, «Нафтогаз» необхідність скасування діючих норм споживання газу також обґрунтував їх невідповідністю фактичному споживанню. За словами глави НАКу Андрія Коболєва, діючі норми менші, ніж споживання газу більшістю родин. 

 

На цьому тлі соціальні нормативи газоспоживання і без урізання виглядають блідо, оскільки не виключено, що занижені навіть вони. Правда, Мінрегіон неодноразово підкреслював, що при розрахунку соціальних норм проаналізовані дані про фактичне споживання комунальних послуг майже 55 тис. домогосподарствами, які отримують субсидії. Однак в Україні проводилися і інші дослідження, зокрема, інститутом «УкрНІІінжпроектом». За даними цих досліджень, фактичні норми споживання дещо вищі діючих соцнорм. Тому для їх зниження, а тим більше — вдвічі, серйозних підстав немає.

 

Не можна не згадати і те, що сфера дії постанови №237 і «половинних» норм, НКРЕКП і Кабміну, м'яко кажучи, применшені. У квітні Дмитро Вовк заявив, що зниження норм торкнеться 7% домогосподарств. Про це ж заявив і Арсеній Яценюк. Насправді, 7% — це частка газу, яку споживають «безлічильникові» абоненти. Їх самих, за даними тієї ж НКРЕКП, зараз налічується 3,1 млн. Це 28% від загальної кількості побутових споживачів газу (11,1 млн), а без урахування абонентів, які використовують газ для опалення і під дію постанови №237 не підпадають, оскільки на 100% оснащені приладами обліку, — і зовсім 67%. 

 

Простіше кажучи, велика частина багатоповерхівок газовими лічильниками не оснащена. І за помахом чарівної палички прилади обліку в цих будинках не з'являться. А після вступу в силу постанови №237 — тим більше. 

Що ж стосується споживачів, про яких подбали розробники знижених нормативів, вони все одно залишилися «в мінусі». З 1 квітня тарифи на газ для «безлічильникових» абонентів підвищені в 5,5 разів — до 7,188 грн за куб. м. Зниження норм споживання дозволило їм платити за газ вдвічі менше. Але в цілому, вартість газу для них все одно підвищилася. Наприклад, для квартир з централізованим опаленням — з 7,79 грн за куб. м до 21,56 грн за куб. м з людини. По суті, Кабмін, схваливши постанову №237, надав «безлічильниковим» абонентам 50% знижку на газ. 

 

І все б нічого, але цей широкий жест може призвести до серйозного розбалансування газових платежів. Від того, що норми споживання зменшено, фактичне споживання газу не змінилося. А ось витрати постачальників зросли, оскільки наднормативне газоспоживання оплачують вони. За рік «безлічильникові» абоненти споживають близько 1 млрд куб. м газу, так що ціна перегляду нормативів висока — рахунок йде на мільярди гривень. 

 

 

Зрозуміло, що довго так тривати не може. Ймовірно, незабаром з'являться чергові нововведення у сфері нормування газоспоживання. Причому мова йде не лише про скасування спірної постанови №237. Потенційних виходів із ситуації кілька. Наприклад, підвищення плати за газ для «безлічильникових» абонентів в два рази.

 

Є, щоправда, один нюанс. Згідно із Законом «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» 1 січня 2016 року постачальники отримають право відключати газ у квартирах з печами і колонками в разі відмови споживачів від встановлення лічильників. Для квартир з централізованим опаленням і квартир, оснащених тільки печами, ця норма почне діяти з 1 січня 2018 року. Тому рано чи пізно категорія «безлічильникових» абонентів в Україні зникне, а хвиля відключень від лічильників припиниться. 

 

Поки ж Кабмін зайняв позицію стимулювання постачальників до оснащення житла приладами обліку. 17 липня НКРЕКП оприлюднила проект розпорядження Кабміну, що наказує газорозподільним підприємствам у будинках з колонками забезпечити 100% встановлення лічильників газу, а в інших будинках і квартирах — максимально активізувати процес. От тільки відповіді на питання, як це зробити в умовах, коли абоненти біжать від лічильників, а примусити до установки приладів обліку більшу частину з них можна буде лише через 2 роки (на частку «безлічильникових» абонентів, які проживають у квартирах з колонками, припадає лише 7,7%), проект розпорядження не дає. 

 

Так що для перегляду соціальних нормативів газоспоживання час зараз не слушний. Втім, з урахуванням того, що урізання соцстандартів — захід непопулярний, навряд чи Кабмін зважиться на реалізацію пропозицій Мінрегіону до проведення виборів. А в нинішній ситуації кожен місяць, прожитий без збільшення витрат на комуналку, — вже досягнення.

 

Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»