ГоловнаКруглий стілТеплоенергетикаУкраїна невдовзі втратить централізоване теплопостачання

Україна невдовзі втратить централізоване теплопостачання

Теплове господарство країни у критичному стані: підприємствам ТКЕ бракує коштів навіть на заробітну плату працівникам. Якщо ситуація не зміниться, невдовзі про централізоване теплопостачання доведеться забути.

Те, що у житлово-комунальному господарстві України проблема не одна, відомо давно. Здається, настільки давно, що на цьому вже особливо не акцентується увага влади, однак, якщо проблеми не вирішувати, або вирішувати не належним чином, вони загострюються, набувають більших масштабів та серйозніших наслідків. Прикладом тому може бути ситуація, яка склалася на теплопостачальних підприємствах, опісля введення рахунків зі спеціальним режимом використання влітку минулого року. Саме це питання було центральним на круглому столі «Критичний стан теплопостачальних підприємств внаслідок введення спецрахунків для розрахунку за газ», який провела «Україна Комунальна» вчора за участі представників Мінрегіону, Міненерговугілля, НКРЕКП, Антимонопольного Комітету, Асоціації міст, «Укртеплокомуненерго», НАК «Нафтогазу»  та директорів підприємств теплокомуненерго.
 
Зауважимо, для того, щоб покращити рівень розрахунків теплопостачальних підприємств за природний газ перед НАК «Нафтогаз України», дотація якого, як відомо, влітає державі у чималу копійку, Кабінет Міністрів у червні минулого року прийняв постанову №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу». Згідно з цим документом, тепер абсолютна більшість коштів, які отримують теплопостачальні підприємства від споживачів за надані послуги, автоматично банками зараховуються на спеціальні рахунки, відкриті для розрахунку з НАКом.

Як наслідок борги теплопостачальних підприємств перед газовим монополістом почали щотижня танути. Станом на 3 лютого поточного року, за даними НАК «Нафтогазу», сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів перед компанією складає 16,1 млрд грн, тобто в порівнянні з минулим тижнем заборгованість зменшилась ще на 0,8 млрд грн (4,5%). Однак, за поліпшенням платіжної дисципліни таким способом теплокомуненерго дуже швидко також перетворилися на збиткові підприємства.

Читайте також: Українські ТЕС перейдуть на газове вугілля

У ході круглого столу з’ясувалося, що у теплопостачальних підприємств не лишилося коштів на виплату заробітної плати працівникам, проведення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, сплату спожитої електроенергії, податків тощо. Це загрожує зупинкою роботи підприємств і фактично зривом опалювального сезону.

«На сьогодні проблеми, які виникли в теплокомуненерго - це не покриття тарифом витрат по підприємствах (біля 10% через неврахування фактичних об’ємів амортизації, зарплати та інших платежів). Крім того, недоплата бюджетної сфери (сьогодні бюджети слабо розраховуються), населенням. Це все призводить до того, що коригуючий коефіцієнт, який записаний в постанові №217 зведе нанівець всю роботу теплопостачальних підприємств… Якщо всі кошти будуть перераховані виключно на природній газ, ми опиняємося перед загрозою, що по закінченню опалювального сезону, якщо ми його ще закінчимо в таких умовах, нам потрібно буде закривати підприємства, скорочувати працівників і виходити на роботу з початком опалювального сезону, тобто ні ремонтів, ні підготовки до нового сезону у нас не буде» - підкреслив президент Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук.

За його словами постанова №217 була прийнята необдумано і неправильно, тому що у ній потрібно було врахувати інтереси всіх учасників, котрі повинні її виконувати, а були враховані лише інтереси НАК «Нафтогазу».

Такої ж думки і представник Асоціації міст України Олександр Мазурчак. Він наголосив, що і теплокомуненерго, і НАК «Нафтогаз» знаходяться у одному човні. Тож, «якщо хтось вирішить потягнути на себе більше коштів, він тим самим потопить увесь човен».

За міркуваннями теплокомуненерго, наразі, щоб відвернути техногенні катастрофи, некеровані соціальні процеси, необхідно невідкладно внести корективи у постанову №217. Зокрема, за словами директора КП ЖМР «Житомиртеплокомуненерго» Дмитра Рогожина коефіцієнти індексації у тому вигляді, у якому вони є, застосовувати не можна.

«Тариф має бути прийнятий в рамках. Перше – це заробітна плата і податки, друге – газ і електроенергія чи вода, якщо вона закуповується, третє – це амортизація і четверте – це кредитні зобов’язання. Якщо такий тариф буде ділитися, то проблем не буде» - зазначив він.

Окрім того, пан Рогожин додав, що також потрібно чітко розділити грошові потоки і з 1 квітня однозначно врахувати різницю в тарифах, яка виникла з 1 листопада минулого року. Якщо цього не зробити підприємства, у кращому випадку, закінчать опалювальний сезон із заборгованостями по зарплатах, пенями і штрафами та кримінальними справами, це реверсом вдарить по державі і, в кінцевому результаті, новий опалювальний сезон залишиться під питанням.

При цьому голова профспілки ДП «Кириворізька теплоцентраль» Анатолій Чалий наголосив, що із затримкою виплат заробітніх плат підприємства зіштовхнулися вже зараз. Зокрема, у грудні криворізькій ТЦ бракувало близько 12 млн грн на ці цілі, заборгованість вдалося ліквідувати, але якщо так піде далі, то в недалекому майбутньому підприємства чекатимуть голодні бунти.

«Кожен день спілкуюся з працівниками, те, що я чую, не входить в жодні рамки. Посудіть самі: мені дзвонить робітник з теплорозподільчого пункту і каже, що він буде ночувати на ТРП і не поїде додому, оскільки у нього банально немає грошей на проїзд. Інші кажуть, що грошей немає на повноцінне харчування, до роботи добираються, але сил працювати немає» - сказав він.

У цьому ключі директор Концерну «Міські теплові мережі» м. Запоріжжя Сергій Фоміч підкреслив, що без цільової програми по збереженню централізованого теплопостачання держава має взагалі визначитися, чи потрібне воно країні як таке, чи ні.

Читайте також: Підприємства віддають «Нафтогазу» борги

Тож, генеральний директор ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський запропонував створити робочу групу, до якої увійдуть представники і відповідальних Міністерств, і Національної комісії, і Асоціації міст, і НАК «Нафтогазу», і теплокомуненерго, для того щоб до 1 березня розробити нормальний, дієвий і справедливий механізм.

Примітно, цю пропозицію одразу підтримала начальник управління економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Наталя Хоцянівська. Вона зазначила, що Мінрегіон був проти прийняття постанови №217, однак зауваження Міністерства були проігноровані. Відомство у будь-якому випадку ініціюватиме внесення змін до постанови і невдовзі направить свої зауваження до Міненерговугілля.

Заступник директора Фінансово-економічного департаменту – начальник відділу Міністерства енергетики та вугільної промисловості Софія Угрюмова відповіла, що її відомство усі зауваження розгляне, однак жодних змін від себе не пропонуватиме. Вона зауважила, що у НАК «Нафтогазу» значний кредитний пакет, тому компанії потрібно забезпечити стовідсоткові розрахунки від споживачів за газ.

Представники НАК «Нафтогазу України» у свою чергу від пошуку спільних рішень та підписання колективного звернення з приводу ініціації змін до постанови відмовилися. На думку директора Департаменту енергоефективності та енергозбереження НАКу Юрія Войтовича, який, до речі, був одним із розробників постанови №217, теплопостачальні підприємства звикли до дешевого газу і налаштовані лише на одне – не розраховуватися за нього.

Між тим, жоден із представників влади не дав чіткої відповіді, що робити теплопостачальним підприємствам наразі. Тож, за результатами круглого столу останні таки звертатимуться колективно до Кабінету Міністрів із вимогою прийняти невідкладні заходи для стабілізації ситуації в галузі.

 
Коментарі (2)
Sergiy2
06 Лютого 2015 p. 12:12
Лобістам інд. опалення треба розказати та показати правду для пересічного українця. 1. Фото - у що перетворилася Болгарія та Ужгород з такими рішеннями.2.В усьому світі гуртові ціни (тарифи) нижчі за роздрібні. Чи готовий споживач влаштовувати інд.опалення при ціні на газ за 1000 м. куб. близько 6000 грн.3. За рахунок кого буде збільшена потужність ел. -газ. мереж? 4. Яким паливом замінять газ коли ,,татаро- монголи,, викачають Сибір?
Владимир2
06 Лютого 2015 p. 20:58
Лоббистам автономок цену на газ как для промышленности , и куда они все денутся , есть подозрение что начнется обратный процесс !