ГоловнаПублікаціїАналітика Місцеве самоврядування і ЖКГ

Місцеве самоврядування і ЖКГ

Цікаво, скільки буде виділено на реформування житлово-комунального господарства, в остаточному варіанті бюджету на 2012 рік і скільки з цієї суми «дійде» до органів місцевого самоврядування?

7 грудня в Україні відзначається День місцевого самоврядування - професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний загін народних обранців. За різними оцінками, на сьогоднішній день в органах місцевого самоврядування працює майже 100 тисяч осіб.

У Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» говориться, що місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. При цьому серед широкого переліку цих завдань, особливе місце відводиться питанням в галузі житлово-комунального господарства.

Сьогодні в Україні нікого не треба переконувати в тому, що ЖКГ перебуває у досить складній ситуації і відноситься до збиткових галузей нашої економіки: борг підприємств комунального господарства становить майже 20 млрд грн. У свою чергу споживачі комунальних послуг також заборгували близько 13 млрд грн. Причина подібної ситуації полягає в тому, що встановлені тарифи на комунальні послуги покривають тільки 62% витрат, а держава вимагає сплатити 100% вартості природного газу та електроенергії.

Посилює комунальні проблеми і ще одна негативна тенденція: з року в рік держава недофінансовує органам місцевого самоврядування свої делеговані повноваження. Так, якщо в 2010 році дефіцит в цьому напрямку становив 12 млрд грн, то в 2011 році - 18 млрд грн, а на 2012 рік - прогнозується вже 32 млрд грн. Органи місцевого самоврядування змушені компенсувати цей дефіцит з місцевих бюджетів, через що не фінансуються місцеві програми розвитку територіальних громад.

Кожній розсудливій людині зрозуміло, що уникнути комунального колапсу без реформування житлово-комунального господарства вже не можна. Це підтверджує і дослідження на тему «Проблеми житлово-комунального господарства України у контексті майбутніх виборів до місцевих рад», яке було проведено в період з 27 квітня по 14 травня 2010 року Центром соціальних технологій «Соціополіс» на замовлення Агентства моделювання ситуацій (база склала 2 407 респондентів).

Автори цього дослідження зазначають: незважаючи на те, що тільки 30,2% респондентів тоді оцінювали для себе проблеми ЖКГ як найбільш важливі, дана тема має високу актуальність серед більшості опитаних. Більш ніж 60% респондентів на той період часу вважали, що «відкладати вирішення проблем ЖКГ далі нікуди» (62,9%). На користь можливості відсунути терміни вирішення комунальних проблем на 2 роки і більше, висловилося лише 27,5% респондентів.

Враховуючи актуальність питання, практично, кожен новий Кабінет Міністрів України у своїй діяльності вважав своїм обов'язком створити програму реформування житлово-комунального господарства. Ще в 2004 році був прийнятий Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки».

У цьому документі був даний аналіз стану ЖКГ, який стверджував, що недосконалість системи управління житлово-комунальним господарством України, зволікання з його реформуванням призвели до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належного рівня та якості.

На 1 січня 2004 року дебіторська заборгованість у галузі становила 8,7 млрд грн, кредиторська - 8,6 млрд, з них 5,2 млрд грн - оплата житлово-комунальних послуг населенням. За підсумками роботи в 2003 році збитки підприємств перевищили 1,1 млрд грн, які в 2,2 рази більше, ніж у 2002 році.

Як показало життя, ця Програма не була виконана, хоча цілі вона ставила благі - підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунального господарства.

В даний час, «реалізується» чергова «Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки», але й вона особливою динамікою, не відрізняється.

Це підтверджує і Валерій Олексійович Баранов, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. На Конференції делегатів уповноважених представників органів місцевого самоврядування - членів Асоціації міст України, яка відбулася 1 грудня, народний депутат сказав: «Ми говоримо, що у нас є прекрасна реформа ЖКГ, серйозний професійний документ, але вона - не фінансується. Презентуючи бюджет на 2012 рік, з трибуни я відзначив і звернувся до уряду з тим, що ЖКГ - це єдина галузь в нашому бюджеті, яка наступного року передбачає зменшення ресурсів на виконання найважливіших завдань.

Надія на зміну, поки є, тому що Президент України поставив задачу Кабміну виділити на ЖКГ 5 млрд гривень. Історія знає 4 млрд, коли віце-прем'єром був Володимир Рибак. Не знаю, як Кабмін впорається з цим завданням, але думаю, що позицію ЖКГ якимось чином треба зміцнити ... ».

У словах народного обранця криється глибокий і в той же час, гіркий сенс: чергова реформа ЖКГ буде провалена, якщо в цьому процесі не буде брати участь місцеве самоврядування. Але, виявляється, і тут не все так просто.

Нинішня ситуація у системі місцевого самоврядування, на жаль, не відповідає потребам сьогоднішнього дня, - йдеться у вітанні Президента України учасникам Конференції делегатів уповноважених представників органів місцевого самоврядування - членів Асоціації міст України, - і тому ми починаємо її з реформування. Мета цієї реформи - децентралізація влади і збільшення повноважень регіонів. Нам необхідно впровадити ефективний механізм участі громадян у прийнятті управлінських рішень і надати місцевим громадам, реальні важелі впливу на регіональну політику.

Повернемося до дослідження, яке провів Центр соціальних технологій «Соціополіс». На запитання: «Як Ви вважаєте, що в першу чергу заважає місцевій владі вирішити питання комунальної реформи та якості послуг житлово-комунального господарства?», Значна частина респондентів відповіла, що це корупція (38,3%), низький рівень виконання своїх функцій (25,9%), а також професійна неспроможність і низька компетентність (20,4%). Саме ці три основні причини, які, на думку опитаних, обумовлюють неефективність місцевої влади в реалізації реформ і підвищення якості послуг ЖКГ. При цьому «Відсутність політичної волі для прийняття рішень» назвали першочерговою причиною відсутності комунальної реформи та покращення якості послуг житлово-комунального господарства тільки 7% опитаних.

Досить цікаві відповіді в ході цього дослідження були отримані на запитання про професійну кваліфікацію місцевої та центральної влади для вирішення проблем ЖКГ:

 

Позитивно загальний професійний рівень представників місцевої і центральної влади у вирішенні проблем ЖКГ оцінили тільки 9,2% опитаних. Більше 2,5 опитаних дають стриману оцінку, вказуючи, що у владі хоч і зустрічаються «профі» у сфері ЖКГ, але їх недостатньо (42,4%). 37,8% респондентів висловили свій песимізм щодо професійної кваліфікації представників місцевої і центральної влади, вони зазначили, що для вирішення проблем ЖКГ потрібні нові люди.

P.S.З дня прийняття Акта про незалежність України, кількість чиновників державного апарату збільшилася майже в три рази. І на сьогоднішній день їх загальна чисельність, без службовців органів місцевого самоврядування, Міністерства внутрішніх справ і Державної податкової служби, становить близько 300 тисяч чоловік. На їх утримання з бюджету витрачається 3,7% або 12,7 млрд гривень.

Цікаво, скільки буде виділено на реформування житлово-комунального господарства, в остаточному варіанті бюджету на 2012 рік і скільки з цієї суми «дійде» до органів місцевого самоврядування?

Микола Бойко, спеціально для ІА «Україна Комунальна»






















 
Коментарі (0)