ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаАудит на сторожі енергоефективності

Аудит на сторожі енергоефективності

Прем'єр-міністр Микола Азаров ще в лютому поточного року доручив центральним органам влади і держадміністраціям створити в країні систему енергоаудиту та знизити енерговитрати підприємств на 10%.

Прем'єр-міністр Микола Азаров ще в лютому поточного року доручив центральним органам влади і держадміністраціям створити в країні систему енергоаудиту та знизити енерговитрати підприємств на 10%. До цього енергоаудит великих підприємств і будівель бюджетної сфери та , власне, контроль за реалізацією заходів здійснювала Державна інспекція з енергозбереження. Таке рішення уряд ухвалив на виконання доручення Президента Віктора Януковича № 1-1/1844 від 22 серпня 2011 року, який зобов'язав всі теплоенергетичні підприємства проводити енергетичний аудит.

Втім,  рішення уряду почасти призвело до децентралізації контролю за проведенням енергоаудиту на місцях. За словами заступника директора фундації українсько-польської співпраці PAUCI Святослава Павлюка, перш за все, на ринку теплопостачання необхідно створити конкурентне середовище. «Масове проведення енергоаудитів закінчиться неефективним витрачанням бюджетних коштів, а їх проведення без подальших дій з термомодернізації не має великого сенсу», - підкреслює експерт.
 
Тим часом енергоаудитори активно лобіюють зміни в законодавство і формують попит на свої послуги. Інтерес очевидний: за оцінками експертів, ємність ринку послуг з проведення енергоаудиту у будинках складає 1 млрд грн, а обсяг ринку енергоефективності в цілому - близько 70 млрд грн на рік. Рівно стільки України сплатила в минулому році за імпортний газ. Залишається відкритим лише одне питання: хто заробить більше - українські компанії або іноземні, і наскільки активно впливатиме на цей процес держава.

Ціна питання

Директор КП «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях» Володимир Печерський розповів «У.К.», що ефективним проведення енергоаудиту буде тільки у випадку попереднього прогнозування обсягів споживання енергії. «Для того, щоб правильно провести енергоаудит та розробити план заходів, необхідно сформулювати мету. Перш за все, зробити прогноз споживання енергії через 3 роки і після цього відповісти на питання: чому і скільки будівля споживає енергії і що робити, щоб знизити ці енерговитрати. Не обов'язково проводити енергоаудит всього житлового фонду. Досить провести аудит на типових будівлях, а потім адаптувати отриману інформацію на інших об'єктах. І тільки після цього складати технічне завдання», - зазначає експерт. 
За його словами, вартість енергоаудиту залежить від трудовитрат. «Для одного будинку - це 5 людино-днів в середньому по 350 гривень на день або близько 1 800 гривень без податків. Для великих бюджетних установ, наприклад лікарень, це 10-15 тисяч гривень. Для проведення енергоаудиту в типових міських будинках з 40-50 тисячним населенням енергоаудит буде коштувати не менше 50 тисячі гривень», - додає пан Печерський.
 
Вартість енергоаудиту теплоенергетичних підприємств визначається індивідуально і залежить від кількості котелень та їх потужності. «Ціна питання - від 35 тис. грн. Для середнього міста з населенням 40-80 тис. вартість енергоаудиту становить приблизно 60-160 тис. грн», - уточнює глава Асоціації енергоаудиторів у ЖКГ Андрій Цибулько. За його словами, крім власних коштів у підприємства є кілька варіантів фінансування аудиту. «Перш за все, це створення спільного підприємства з містом (або комунальним підприємством) для реалізації проекту, що гарантує інвестору повернення вкладених грошей, а місто отримує контроль над реалізацією проекту.
 
Другий варіант - поставка обладнання для комунального підприємства в лізинг, де лізингові платежі погашаються за рахунок зниження витрат на енергоносії. Дана схема добре працює на об'єктах з великими енерговитратами», - зазначив експерт.

Спочатку було…

Зазвичай енергоаудит проводять в межах розробки схеми теплопостачання міста. Такий документ є передпроектним, в якому обґрунтовується економічна доцільність та господарська необхідність проектування і будівництва нових, розширення та модернізація діючих джерел теплової енергії, теплових мереж. Для прийняття доленосних рішень з теплопостачання того чи іншого населеного пункту проводиться обстеження котелень міста, теплових мереж, проводиться розрахунок теплового балансу у відповідність встановленим тепловим потужностям.
 
У результаті проведення узагальнення та аналізу існуючої системи теплопостачання, перспективи забудови, як і місцевих умов, розробляються першочергові невідкладні заходи (до двох років) щодо оптимальної роботи котелень, теплових мереж та їх можливої модернізації та реконструкції.
 
Станом на квітень Мінрегіоном внесено до реєстру 192 схеми теплопостачання. Згідно з планами міністерства, всі міста України повинні розробити схеми теплопостачання. У Києві також створюється Муніципальний енергетичний план, автори якого збираються пов'язати з генпланом міста.

Рейтингові рішення

«Найбільш ефективними енергозберігаючими рішеннями в результаті проведення енергоаудиту є: установка індивідуальних теплових пунктів (ІТП) та термосанація будівель і теплотрас», - зазначив пан Печерський. - Проте для того, щоб раціонально замінити теплотраси, необхідно спрогнозувати теплове навантаження через 5 років і, виходячи з цього, визначити діаметр трубопроводів, що, в свою чергу, дозволить заощадити на витратах при реконструкції. Термосанація будівель основний захід, тому що не 30% енергії втрачається будівлями, а вся енергія, яка постачається споживачеві, буде в підсумку втрачена. У нас є тільки можливість подовжити час її корисного використання», - підкреслив експерт.
Інший алгоритм енергоефективних заходів пропонує Андрій Цибулько. На його думку, перше місце також займає ІТП, друге - заміна насосного обладнання на котельнях і третє місце - диспетчеризація.

Найслабша ланка теплопостачання

«Слабкою ланкою» комунального теплопостачання є не теплогенеруючі потужності, а стан теплотрас, невеликий порив в яких здатний звести нанівець всі інвестиції в підвищення ККД обладнання котельні. Що стосується методів обстеження тепломереж, то місце тепловізійної зйомки займає акустично-емісійний метод діагностики тепломереж. За допомогою цього методу можна виявити деформацію або пошкодження трубопроводу на підставі аналізу акустичного шуму, отриманого відповідними звуковими датчиками. «Вкрай важливо своєчасно визначити можливі тонкі місця на цих трубопроводах і для безпеки киян оперативно їх ліквідувати ще до виникнення самого пошкодження», - повідомив генеральний директор ПАТ «Київенерго» Олександр Фоменко.
 
Директор «Вишневетеплокомуненерго» Петро Трегуб повідомив, що підприємство після енергоаудиту замінило 50% трубопроводів на попередньо ізольовані, в 30% житлового фонду - встановлені ІТП. Наступний етап в місті Вишневому бачать в утепленні будинків і використанні тріски. Однак, на думку Петра Трегуба, термомодернізація будинків окупиться лише через 10 років, а перехід з газу на тріску сьогодні не вигідний, тому що субвенції на погашення різниці в тарифах передбачені тільки на оплату природного газу.
 
Досвід проведення енергоаудиту показує, що перед модернізацією котелень необхідно провести обстеження теплотрас, вивчити можливість переходу на місцеві види палива (в першу чергу у бюджетних установах) і встановити індивідуальні теплові пункти. Правильний вибір і черговість енергоефективних заходів з використанням лізингових схем дозволить спокійно увійти в опалювальний сезон і в короткі терміни знизити енерговитрати на всіх етапах виробництва, транспортування та споживання теплоенергії.
 
 
Сергій Купін
 
Коментарі (0)