Минулого тижня міжнародні експерти та провідні учасники енергетичного ринку України обговорили питання заміщення російського газу в енергетичному балансі країни в рамках ІІІ щорічної конференції Адама Сміта «Український енергетичний форум» в Києві.
Відкриваючи дискусію: «Джерела енергії, альтернативні російському газу як складова енергетичної безпеки України», президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club» Олександр Тодійчук відзначив, що в українському енергетичному балансі газова складова досягає 40% і при нинішніх цінах на блакитне паливо енергоємна економіка не здатна залишатись конкурентоздатною. «Україна має суттєво підвищити культуру енергоспоживання, а енергозбереження та енергоефективність – головні козирі в сьогоднішній нелегкій геополітичній грі. Україна повинна модернізувати існуючу і створити нову газову інфраструктуру з метою отримання доступу до дешевого газу з інших джерел, у тому числі доступ до спотового ринку… Необхідно стати більш активними в освоєнні альтернативного газу: газу метану із вугільних пластів, біогазу, сланцевого газу, а значні об’єми газу може замістити вугілля та біомаса».
Читайте також: Енергоаудит - не розкіш, а необхідність
Тим часом, на думку старшого наукового співробітника Оксфордського інституту енергетичних досліджень Саймона Пірані, існує два основних шляхи, якими Україна може скоротити залежність від російського газу: збільшення власного виробництва й зменшення споживання. Британський експерт зауважив, що альтернативні джерела енергії будуть менш важливі, ніж дехто відзначає, принаймні в короткостроковій перспективі. Альтернативна енергетика матиме вплив та все ж основну роль буде відігравати енергозбереження.
«Енергоефективність – це найбільш очевидний та найменш дорогий спосіб зниження споживання газу. До того ж він має позитивний економічний, екологічний і соціальний ефект», – сказала керівник напряму «Світова енергетика» Енергетичного Центру Сколково Тетяна Мітрова. Експерт також відзначила, що енергозбереження завжди добре і корисне для економіки, але вимагає капіталовкладень, подекуди й значних, а в кризові періоди це може виявитись проблемою. Завершуючи власний виступ, пані Мітрова заявила: «В України є цілий ряд опцій, як знизити залежність від російського газу, як загалом скоротити споживання газу, але при цьому треба чітко розуміти ціну питання… зараз це навряд чи буде чимось дешевим».
Читайте також: Енергоефективність: у зоні ризику
Зачіпаючи питання національних інтересів, незалежний експерт Олександр Нарбут відмітив диверсифікацію, як один з найважливіших аспектів енергетичної безпеки. Він зазначив, що можливості інфраструктури нашої ГТС набагато ширші, чим потребує український ринок та український споживач. Експерт висловив думку, що майбутнє ГТС України в зміні партнера по контракту, адже нам потрібні партнери, які розділяють наші підходи та бачення.
Керівник НТЦ «Біомаса» Георгій Гелетуха повідомив учасників про те, що нещодавно, вперше за 20 років, було опубліковано енергетичний баланс України, за яким первинної енергії на біомасу припадає 900 тисяч тон в нафтовому еквіваленті. «Зважаючи на реальний потенціал країни, це альтернативне джерело могло б забезпечити до 30 млн тон умовного палива на рік, що складає 18% споживаної енергії. Втім, заважають розвитку біоенергетики в основному економічні причини, зокрема, субсидування державою цін на блакитне паливо та відсутність «зелених» тарифів на електроенергію, отриману з біогазу та твердих побутових відходів. Пропоную субсидувати не вартість газу, а обладнання, що допомагає відійти від його використання».
Завершуючи дискусію, Олександр Тодійчук відзначив, що процес заміщення російського газу йде, можливо не так як цього багатьом хотілося б, але він є.
За матеріалами Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club»
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
