ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГБюджет-2015: ЖКГ знову на голодному пайку

Бюджет-2015: ЖКГ знову на голодному пайку

Уряд при формуванні основних статей держбюджету на 2015 рік планує заощадити на витратах ЖКГ. У проекті, який доопрацьовує Кабмін, наразі передбачено мінімальне фінансування галузевих держпрограм у розмірі 514 млн грн.

Минулого тижня у Верховній Раді був зареєстрований урядовий проект закону №1000 «Про державний бюджет України на 2015 рік». Однак, після консультацій з депутатськими фракціями парламентської коаліції «Європейська Україна» Кабінет Міністрів прийняв рішення про технічне внесення відповідного документу та його відкликання з метою доопрацювання та внесення узгодженого варіанту з урахуванням пропозицій всіх фракцій коаліції. Доки урядовці працюють над «оновленою версією», «Україні Комунальній» вдалося ознайомитися з першим варіантом держбюджету на 2015 рік.

Так, згідно з документом, копією якого володіє «У.К.», доходи держбюджету в 2015 році повинні скласти 432,35 млрд грн (загальний фонд – 411,92 млрд грн, спеціальний фонд – 20,42 млрд грн), витрати - 485,3 млрд грн (загальний фонд – 463,89 млрд грн, спеціальний фонд – 21,41 млрд грн). Граничний обсяг дефіциту держбюджету встановлений на рівні 65,1 млрд грн (загальний фонд – 52,37 млрд грн, спеціальний фонд – 12,72 млрд грн). Ці фінансові показники порівняно незначно відрізняють від цьогорічних. Нагадаємо, доходи держбюджету на 2014 рік були визначені у сумі 377,82 млрд грн, витрати – 441,587 млрд грн, граничний обсяг дефіциту держбюджету встановлений на рівні 68,56 млрд грн.
 
Однак, якщо поглянути у цьому ключі на фінансування житлово-комунальної галузі, стає, м’яко не по собі. Якщо у цьому році була передбачена мінімальна підтримка галузевих державних програм у розмірі 846 млн грн, то у наступному пропонується цю суму врізати на понад третину – до 514 млн грн. 
 
 
Згідно з додатком №3 до законопроекту «Розподіл видатків державного бюджету України на 2015 рік», Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ буде основним розпорядником 402,167 млн грн, а загальнодержавні видатки галузі складуть 112,052 млн грн. Зокрема, на фінансування апарату Мінрегіону та його бюджетних програм пропонується виділити 303,982 млн грн (248,455 млн грн – видатки загального фонду, 55,527 млн грн – спецфонду). Державній-будівельній інспекції планується направити 65,699 млн грн (цьогоріч – 82,07 млн грн). При цьому зауважимо, усі загальнодержавні видатки передбачатимуться із загального фонду.
 
Попередні плани щодо розподілу витрат держскарбниці свідчать про те, що при підготовці проекту держбюджету уряд намагався врахувати в основному захищені статті. Втім, і їхнє фінансування більш доцільно наразі назвати «підтримкою життя». 
 
Так, згідно з документом,  у житловому секторі без змін залишається розмір фінансової підтримки Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву – 6,8 млн грн. Значно зменшується виплата часткової компенсації відсоткової ставки іпотечних кредитів, наданих молодим сім'ям і громадянам, до 49,26 млн грн. (цьогоріч – 60,8 млн грн). Подібна доля чекає програму здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов – до 93,248 млн грн.(цьогоріч передбачалося 300 млн грн). Зовсім не йдеться про фінансування державної житлової програми «Доступне житло», хоча попереднім урядом на ці цілі таки були передбачені кошти. 
 
Нагадаємо, на надання держпідтримки для будівництва і придбання доступного житла цьогоріч пропонувалося 50 млн грн. Однак, опісля зміни влади, новий уряд кардинально скоротив фінансування державних житлових програм. Так, повністю були врізані видатки на програму доступного житла, скорочено підтримку програми пільгового кредитування молоді на 54,1 млн грн до рівня 25,9 млн грн, на реалізацію програми здешевлення вартості іпотечних кредитів фінансування зменшено на 230 млн грн до рівня 110,2 млн грн. Це викликало обурення громадян. Українці пішли з пікетами на будинок Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, і невдовзі держава таки пообіцяла виконати свої зобов’язання. Кабінет Міністрів передбачив 10,1 млн грн на програму доступного житла. Відповідно до урядового розпорядження у загальному фонді держбюджету було здійснено перерозподіл видатків на зазначену суму шляхом зменшення обсягу видатків споживання за програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів та встановлення видатків розвитку за програмою надання держпідтримки для будівництва (придбання) доступного житла. У 2015 році, схоже, українцям не доведеться думати про купівлю житла за цією програмою.
 
Поряд з цим, планується направити 44,8 млн грн на проведення земельної реформи, ініційованої цьогоріч. 
 
Зауважимо, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства оголосило про впровадження першого етапу реформування сфери земельних відносин, який буде спрямований на забезпечення прозорості земельних відносин і розширення повноважень місцевих рад, 15 жовтня. З цього дня стало обов'язковим врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Введено в дію нові механізми забезпечення їх актуальною інформацією з Державного земельного кадастру - в рамках пілотного проекту планувалося створення можливості користування відомостями про землі в режимі он-лайн. Окрім того, права на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва мали перейти на продаж на конкурентних засадах. До кінця поточного року у планах було здійснення автоматизованої передачі до Державного реєстру речових прав відомостей про 1,5 мільйона земельних ділянок, які були зареєстровані в Державному реєстрі земель до 1 січня 2013 року. 
 
Що стосується фінансування житлово-комунального блоку, поки у проекті бюджету на 2015 рік  вміщена стаття видатків на заходи із забезпечення впровадження та координації проекту розвитку міської інфраструктури та заходи в секторі централізованого теплопостачання країни. Хоча і зі спецфонду, на ці цілі передбачено 17,447 млн грн, чого зовсім не було у бюджеті на 2014 рік.
 
Наразі «Україні Комунальній» не відомо, скільки Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства планувало витрачати бюджетних коштів у наступному році, однак оперуючи даними попередніх років, навряд 514 млн грн – це бажаний обсяг видатків. 
 
Нагадаємо, на 2012 рік відомство запросило у Міністерства фінансів 27 млрд грн, на 2013 рік - 41 млрд грн, на 2014 рік – майже 39,7 млрд грн.
 
 
Примітно, Міністр фінансів Наталія Яресько пообіцяла, що вже 20 грудня подасть доопрацьований проект держбюджету на розгляд у Верховну Раду, а перший Віце-спікер Андрій Парубій має намір ухвалити Державний бюджет до 26 грудня. Тим не менш, експерти не такі оптимістичні в прогнозах. Одні стверджують, що для прийняття проекту необхідно виконати кілька умов, в першу чергу - зміни в Податковий і Бюджетний кодекси, адже саме новий Податковий кодекс лягає в дохідну частину бюджету країни. Другі, що такий поспіх із ухваленням «неідеального» бюджету пов'язаний з траншами МВФ. «Якщо по суті, то насправді наш Бюджет прийме не уряд, а МВФ. І вже інше питання, наскільки він виявиться реальним для виконання. Однак зараз важливіше отримати чергову позику, інакше - дефолт» - зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.
 
Тож, сподіваємося на краще, але вже готуймося до гіршого.
 
Катерина Ляшевська
 
Коментарі (1)
Андрій1
19 Грудня 2014 p. 21:36
Людина звільнена з роботи ще у 2011 році з державної установи за п.1 ст.40 КЗпП за розпорядженням державних органів про "ліквідацію" цієї установи і не працевлаштована, тобто не має ніякого доходу саме з ініціативи держави. "Ліквідована " держустанова лише змінила код ЄДРПОУ, робоче місце звільненого працівника не скорочувалось. Більш того, на це робоче місце був прийнятий пенсіонер. Рік перебування на обліку у центрі зайнятості не дав позитивного результату. Тепер, у 2014 році, у наданні житлової субсидії цій людині відмовляють, тому що вона не працює. На усі доводи і докази, що вона не працює за розпорядженням державних органів ( тобто, фактично держава вирішила, щоб ця людина не працювала), можна почути роз"яснення посадовців, що це не має ніякого значення. Отже, не працює -- значить субсидії немає. Тоді ця людина звертається по так звану компенсацію, але ті самі посадовці рахують, що вона має дохід на рівні прожиткового мінімуму, тобто 1218 грн. на місяць, тобто, компенсації також немає. Виходить, що держава фактично забрала у цієї людини засоби існування, але на папері приписує їх наявність. Хіба це не очевидне шахрайство?