Кабмін не впорався з бюджетом

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

16 вересня парламент у присутності Президента і всього складу уряду ратифікував угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Заперечувати це звершення нерозумно з огляду на те, що воно вже відбулося. Тільки час покаже вірність і результативність такого кроку. От тільки, роблячи подібні кроки, ми чомусь ігноруємо прямі норми Конституції. На відміну від тієї ж Європи. І робить це, як не дивно, уряд. Причому за прямою вказівкою Прем'єра. На засіданні Кабміну, яке транслювалося на всю країну, пан Яценюк звернувся до Міністра фінансів Олександра Шлапака, оголосивши, що бюджет подавати не буде. Тому що його не влаштовує діюча законодавча база. І слова свого дотримався, повідомляє Forbes

Вперше в історії України уряд навіть не зробив вигляду, що подає до парламенту законопроект про держбюджет на наступний рік. Хоча мав внести документ не пізніше 15 вересня, що є вимогою 96-ї статті Конституції України. За весь час незалежності, з моменту прийняття Конституції, неподання урядом проекту бюджету до парламенту невідворотно призвело б до порушення питання про довіру і подальшу відставку Прем'єр-міністра. Зараз, судячи з усього, такі «дрібниці», як бюджет країни і дотримання Конституції, особливо нікого не хвилюють.

А самі чиновники не надто прагнуть мусувати цю тему, оскільки похвалитися їм напередодні виборів особливо нічим. Як і запропонувати що-небудь людям.

У документі, який було розроблено Мінфіном, пропонується врахувати середньорічне зростання соцстандартів (мінімальна зарплата, прожитковий мінімум і пенсія) тільки на 3,4%. У той час як споживча інфляція зросте на 13%. А також запропонований особливий механізм індексації доходів на рівень інфляції, який буде встановлюватися Кабінетом Міністрів. Це значить, що ніякої індексації просто не буде. На фоні такої інфляції незначне підвищення стандартів ніхто з громадян на собі не відчує. Навпаки, громадяни відчують 40-відсоткове збільшення комунальних платежів за газ і тепло.

Читайте також: Держбюджет України підтримають кредитні кошти

Крім того, в проекті держбюджету враховано розроблені урядом положення законопроекту «Про удосконалення норм законів із метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні». Основні позиції його полягають у тому, що буде знято мораторій на закриття шкіл і дитячих садків. Буде збільшено норми заповнення класів у школах і груп у дитячих садках. Збільшиться і навантаження на одного педагога в усіх навчальних закладах. При цьому ліквідують надбавки за класне керівництво і перевірку зошитів.

Випускникам теж доведеться розщедритися. Якщо за бланки атестатів і дипломів сьогодні платить держава, то вже в майбутньому році ця стаття витрат ляже безпосередньо на плечі тих, хто їх буде отримувати. І це лише мала дещиця того, що пропонується в цьому законопроекті і було враховано в проекті бюджету. За розрахунками Мінфіну, в результаті запропонованих змін до законодавства зникне необхідність додатково шукати бюджетні кошти у розмірі понад 298 млрд гривень.

Проте замість головного державного кошторису країни уряд подав до парламенту низку законопроектів про переформатування податкової системи з розширенням бази оподаткування та підвищенням ставок, зміни бюджетної системи у сфері міжбюджетних відносин, а також системи соціального страхування в сфері нарахування єдиного соціального внеску та легалізації зарплат. Пропоновані новації торкнуться кожного.

Цікаво те, що ці системоутворюючі законопроекти (Податковий і Бюджетний кодекси) внесли на розгляд парламенту без погодження з профільними комітетами і широкого обговорення з громадськістю.

Як заявив Прем'єр-Міністр, без прийняття цих законопроектів Кабмін вносити бюджету не буде. Складається враження, що з поданням цих документів, у які закладено чимало «сюрпризів», в уряді тягнули невипадково. Очевидно, сподіваючись, що депутати, захоплені виборчою кампанією, не будуть вникати, що саме там написано. А просто махом все проголосують. На цей випадок і запаслися варіантом держбюджету, який Прем'єр продемонстрував, але здалеку, не розкриваючи папки.

То що ж все-таки ховається в розрекламованих урядом законодавчих ініціативах? Приміром, у змінах Податкового кодексу пропонується замість 22 податків зробити 9, фактично лише згрупувавши під єдиною назвою різні податки схожої спрямованості. Значно розширюється база податку на нерухоме майно. Його хочуть нараховувати на всю житлову площу, не роблячи різниці між тими, хто живе в гостинці 70-х років минулого століття, і тими, в кого елітне житло.

Розширюється база оподаткування та за рахунок комерційної нерухомості з наданням права місцевим радам регулювати ставку в рамках 2% від мінімальної зарплати на 1 кв. м площі. Тобто, 24,36 гривні за кожен 1 кв. м.

На 2015 рік продовжать дію так званого «військового збору». На 2% збільшать ставку збору з операцій купівлі іноземної валюти. Також передбачено включення до складу підакцизних товарів електроенергії взамін ліквідації спеціального збору у вигляді цільової надбавки на електроенергію. Це означає, що такий спеціальний податок, по суті, буде оплачувати споживач, а не виробник. Оскільки будь-який акциз включається в ціну товару.

Місцеві ради озброяться ще одним новим податком − акцизом з реалізації через роздрібну торговельну мережу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і палива. Ставка податку буде встановлюватися місцевими радами, не більше 5% від реалізації.

Відновлять і акцизний податок з автомобілів, які переобладнані з вантажних на пасажирські. Автомобілістів також чекає підвищення ставок акцизного податку на бензин, дизпаливо, скраплений газ, який зросте пропорційно до скасованого екологічного податку.

Низка удосконалень торкнеться й оподаткування дрібного і середнього бізнесу, в тому числі в частині обліку та оплати ПДВ та податку на прибуток.

До легалізації зарплат в уряді підійшли творчо, впровадивши ступеневу ставку Єдиного соціального внеску. Вона буде залежати від розміру зарплати. В даний час середньозважена ставка ЄСВ становить 41%. Таке співвідношення залишиться тільки для зарплат, які менші або дорівнюють двом мінімальним заробітним платам. Все, що вище, буде додатково обкладатися 15%. В черговий раз обіцяють посилити контроль і за роботодавцями, підвищивши рівень їх відповідальності та штрафи.

Читайте також: Бюджетна децентралізація завмерла в очікуванні

Поки що депутати не піддалися на шантаж Прем'єра і зняли з розгляду у вівторок цей пакет законів з «покращення» життя громадян. Але він пообіцяв ще раз внести законопроекти в зал.

Ця ситуація красномовно демонструє, що нічого в системі взаємовідносин влади і суспільства так і не змінилося. Методи, які використовувалися впродовж 23 років, все ще в ходу. Тому що бюджет повинен бути внесений 15 вересня, а процедура його прийняття, яка невипадково передбачає три читання, має стати нарешті прозорою. Чому цього влада не робить? Пан Яценюк зрозумів, що критиканством зручно займатися тільки в опозиції, а будучи при владі, треба нести відповідальність, особливо коли подаєш реальний бюджет, а не популістський. У будь-якому разі, країні потрібен бюджет, а не пояснення, чому його немає. 

Оксана Калетник