Наприкінці травня народний депутат Валерій Карпунцов подав у Верховну Раду два законопроекти - №4939 і №4940. Згідно з пояснювальною запискою, метою проектів є забезпечення ефективного функціонування Києва. Перший з них змінює систему управління столицею (об'єднує посади київського мера і голови КМДА, і скасовує райдержадміністрації). Другий - наповнює бюджет Києва додатковими мільярдами за рахунок зміни Бюджетного Кодексу. Окремим розділом в першому проекті розширені повноваження органів місцевого самоврядування щодо організації та контролю за автопарковкою, що також має принести Києву чималий дохід.
В одній особі
Доля проекту № 4939 вже вирішена. 3 червня для його прийняття Верховній Раді не вистачило 5 голосів. Хоча, по суті, проект лише приводить у відповідність з Конституцією закон «Про столицю України - місто-герой Київ»: визначає, що Президент автоматично призначає головою КМДА переможця виборів на посаду київського мера. Провалений він в основному з політичних причин, що не виключає реваншу (якщо зміниться позиція «Батьківщини», яка підтримала проект всього 12 голосами).
Нагадаємо, що Конституційний суд в 2008 році прийняв рішення №10-рп/2008, в якому прямо вказав, що Київську міську державну адміністрацію має очолювати мер, обраний киянами.
Новація проекту №4939 - скасування київських районних адміністрацій. Замість них проект пропонує створити районні представництва КМДА і наділити їх широкими повноваженнями з управління районами Києва. За словами автора законопроекту, ці ініціативи - перші кроки до децентралізації влади і самоврядування.
Як столиця заробить на автопарковках
Крім того, проект №4939 спрямований на забезпечення додаткових надходжень до бюджету Києва в результаті посилення контролю за діяльністю автопарковок. Він заповнює давно існуючу законодавчу прогалину. Справа в тому, що сьогодні ні законом «Про місцеве самоврядування в Україні», ні законом «Про дорожній контроль» участь місцевої влади у автопаркувальному процесі не передбачено. А головним регулюючим документом є Правила паркування транспортних засобів, затверджені Постановою Кабміну №1342 від 3 грудня 2009 року - їм влада і керується у своїй діяльності. Проблема в тому, що реальна відповідальність за порушення Правил сьогодні відсутня: паркувальник може лише заблокувати виїзд автомобіля з майданчика і вимагати оплатити парковку через суд.
Читайте також: Бюджетні кошти потопають у воді
Документ вносить необхідні поправки в обидва закони: розширює повноваження місцевої влади і відносить до їх компетенції прийняття рішень про організацію, обладнання та функціонуванні автопарковок. Крім цього, він наділяє місцевих чиновників правом контролювати діяльність парковок, розглядати справи про порушення, складати адмінпротоколи і стягувати штрафи з порушників. Самі штрафи проект також встановлює - доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею «Порушення правил паркування транспортних засобів».
«Ви пам'ятаєте, яка у нас була дискусія з приводу того, що на парковках не відводяться місця для інвалідів, що автомобілі паркуються на магістралях, через що не можуть під'їхати пожежні машини; що робота з отримання коштів за паркування не впорядкована (а це колосальні кошти, які не надходять до місцевих бюджетів)», - обґрунтував необхідність прийняття проекту №4939 Валерій Карпунцов, виступаючи перед депутатами 3 червня.
Примітно, що незважаючи на провал проекту №4939, більша частина передбачених ним нововведень може почати діяти вже найближчим часом. За іронією долі, у день подачі проекту №4939 - 29 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо правил паркування транспортних засобів і встановлення відповідальності за порушення правил паркування транспортних засобів» (проект №2499). 5 червня закон спрямований на підпис Президенту.
При цьому за винятком норми, що наділяє місцевих чиновників правом розглядати адміністративні «автопаркувальні» справи і стягувати штрафи з порушників, нововведення проекту №4939 і нового закону дуже схожі. Навіть розмір штрафів ними передбачено аналогічний - від 8 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів (136-204 грн) за несплату водієм послуг з паркування та у розмірі від 15 до 18 мінімумів (255-306 грн) - за паркування на місцях, призначених для розміщення безкоштовного транспорту інвалідів та пільговиків.
Принципова відмінність закону лише в тому, що їм встановлено чіткий норматив забезпечення парковками обласних центрів та Києва: 5% і 10%, відповідно. Закон може вступити в силу вже в найближчий місяць.
З кожної зарплати - бюджетний дохід
Що ж стосується проекту №4940, він пропонує внести до Бюджетного кодексу три ключові поправки:
- направляти до місцевого бюджету Києва 100% податку на доходи фізичних осіб, що збираються на території міста (а не 50%, як зараз);
- доповнити перелік бюджетних трансфертів субвенціями та бюджетними дотаціями для виконання Києвом функцій столиці;
- встановлювати ліміти коштів, які передаються Києвом до державного бюджету у вигляді трансфертів, один раз у 3 роки (а не щороку, як зараз).
Крім цього, проектом списується непогашена заборгованість Києва перед державним бюджетом за станом на 1 січня 2014 року у розмірі 3,7 млрд грн (держбюджетне запозичення на покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання бюджету Києва). На думку розробників проекту, все це необхідно для посилення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування в Києві. При цьому йдеться про кардинальне «перекроювання» столичного бюджету: збільшення його з нинішніх 20 млрд грн до 27 - 28 млрд грн.
Читайте також: Кабмін віддав школярам гроші комунальників
За прогнозом, у 2014 році надходження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується на території Києва, складуть 7,96 млрд грн. З цієї суми 1,14 млрд грн Київ повинен буде віддати держбюджету у вигляді трансфертів. Нескладно підрахувати, що якщо в скарбниці Києва буде залишатися 100% податку на доходи фізичних осіб, за рік столиця отримає близько 16 млрд грн. Правда, і до держбюджету місту доведеться повертати набагато більше, ніж зараз.
За розрахунками Міністерства фінансів, прийняття проекту закону №4940 призведе до розбалансування бюджету у 2014 році на суму близько 8,7 млрд грн (втрати надходжень податку на доходи фізичних осіб - близько 5 млрд грн, списання бюджетної заборгованості Києва - 3,7 млрд грн), у 2015 році - на суму близько 14,5 млрд грн. А надалі кожен рік - до втрат приблизно 7 млрд грн.
Тому шансів на успішне проходження в парламенті небагато. За оцінкою Головного науково-експертного управління Верховної Ради, проект потребує доопрацювання і недостатньо обґрунтований. До того ж, у Бюджетний кодекс вже внесені зміни, якими визначено особливості взаємовідносин державного бюджету з бюджетом Києва. Відповідний закон №1210-VII, - Верховною Радою прийнято 15 квітня.
Ще одна проблема полягає в тому, що чіткі критерії фінансування столичних функцій сьогодні відсутні. У зв'язку з цим парламентські експерти рекомендують спочатку розмежувати столичні функції, які повинні фінансуватися з держбюджету, і функції з забезпечення життєдіяльності Києва (вирішення комунальних, інженерних, транспортних і соціально-культурних проблем міста), які повинні фінансуватися за рахунок бюджету Києва, і лише після цього піднімати питання про виділення Києву «столичних» субвенцій і дотацій. Аналогічна ситуація і з погашенням 3,7 мільярдного боргу Києва перед держбюджетом - у проекті не міститься роз'яснень, чому такий величезний касовий розрив виник, і чому він має бути списаний.
Парламентський комітет з питань бюджету також займає жорстку позицію щодо проекту №4940: 3 червня в парламенті зареєстровано проект постанови про його відхилення. Тим не менш, історію з перерозподілом «прибуткових» надходжень на користь бюджету Києва можна вважати закінченою. У парламенті вже зареєстрований альтернативний законопроект №4940-1. У Бюджетний кодекс він вносить лише одну поправку - про зарахування 100% надходжень податку на доходи фізосіб до бюджету Києва.
При цьому серйозних контраргументів проти такого перерозподілу фінансових потоків, за винятком можливого розбалансування держбюджету, по суті, немає.
Тому шанси, що бюджет Києва в перспективі поповниться багатомільярдними відрахуваннями із зарплат киян і приїжджих працівників, все-таки є. А з «полуторним» бюджетом і у столичної комунальної сфери може відкритися друге дихання. Питання лише в тому, чи погодиться на такий розподіл бюджетних коштів інші українські міста і регіони.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
