ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Бюджетні дірки теплоізоляції
«Несерйозні» підсумки 2021 року
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Постійне зростання тарифів на послуги теплопостачання змушує населення шукати способи мінімізації обсягів споживання теплової енергії в будинках. Одним зі способів скорочення щомісячної плати за тепло є скорочення втрат тепла, що виникає через високий рівень зношеності капітальних конструкцій житлового фонду. За оцінками експертів, сьогодні втрати становлять 40-50%. Для модернізації всіх багатоповерхових будинків країни необхідні сотні мільярдів гривень, але держава готова передбачити в найближчі роки лише 45 млн грн. Тому основні витрати повинні будуть взяти на себе самі мешканці.
Найбільшим споживачем теплової енергії в країні є житловий фонд, що нараховує більше 10 млн будинків загальною площею 1,03 млрд кв. м. Щорічно на їх опалення витрачається близько 70 млрд т умовного палива (еквівалент енергії, що виділяється під час згорання 1 кг вугілля). Цей показник в 2,5-3 рази перевищує рівень енергоспоживання в Євросоюзі. Враховуючи залежність держави від імпорту енергоносіїв, уряд шукає способи їх економії. Дослідження Мінрегіону показали, що лише 65-70% всієї енергії витрачається безпосередньо на опалення житлово фонду, 30% тепла втрачається в мережах під час його постачання теплогенеруючими підприємствами. Основна частка енерговитрат припадає на багатоповерхові будівлі, побудовані в 1956-1991 роках. «Хрущовки» та «брєжнівки» складають 2 / 3 житлового фонду і в середньому втрачають більше 40% теплової енергії. Вже кожен третій будинок потребує ремонту. Найбільше старих та аварійних будинків (53,6 тис.) у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Одеській, Харківській, Чернівецькій областях та в Криму. У таких будинках коефіцієнт тепловтрат максимальний - щорічно будівлі втрачають більше 50% енергії. За даними Мінрегіону, максимальні втрати теплової енергії відбуваються через стіни і фасади будівель (40-42%), а також через систему вентиляції (25%). На вікна припадає 16% тепловтрат, 5% втрачається через підвальні приміщення, 7% - через покрівлю.
Всеукраїнська асоціація приватних інвесторів ЖКГ (ВАПІ) оцінює тепломодернізацію багатоповерхової будівлі в 1,5-2 млн грн. Ці витрати включають утеплення вікон, дверей, фасадів, даху, вентиляційних шахт і підвальних приміщень. Створення єдиного теплового пункту будівлі, заміна внутрішніх теплових мереж та оснащення квартир приладами обліку можуть збільшити вартість реконструкції в 2-3 рази. Президент ВАПІ Сергій Бульбас підкреслює необхідність проведення саме комплексної модернізації будинку: «утеплюючи окрему квартиру, можна підвищити в ній температуру на кілька градусів, але істотно знизити витрати на опалення не вийде. Тільки при утепленні всього будинку з установкою загальнобудинкових лічильника тепла економія коштів на опалення складе до 70%».
Щоб провести тепломодернізацію будівлі, необхідно провести його енергоаудит, яким займаються понад 100 ліцензованих компаній. Енергоаудитори комплексно обстежують будівлю і визначають джерела максимальних втрат енергії. Експерти відзначають, що енергоаудит - принципово важливий етап у процесі модернізації, що дозволяє розробити проект ефективної теплової санації. Вартість аудиту багатоповерхових будівель оцінюється в середньому в 50-200 тис. грн. Він дозволяє скласти енергетичний паспорт будівлі, план і кошторис санації. Проводити аудит необхідно кожні 10-15 років.
Вартість утеплення залежить від вибору теплоізоляційних технологій. Найбільш поширеним є система скріпленої теплоізоляції, що складається з органічних і мінеральних плит, і установка навісних вентильованих фасадів, які залишають повітряний зазор між стіною і покриттям. Популярність цих технологій визначаться швидкою окупністю - 4-7 років. Такі технології дозволяють будинку заощадити від 40% теплової енергії, уточнюють фахівці «Кнауф Інсулейшен України». Вартість утеплення 1 кв. м зовнішньої стіни будівлі складає 200-300 грн: при установці навесного вентильованого фасаду вартість утеплення квадратного метра може досягати 900 грн, проте термін експлуатації матеріалу складає 15-20 років».
Заміна систем вентиляції та кондиціонування обійдеться в середньому в 1-1,5 тис. грн / кв. м, реконструкція та утеплення підвальних приміщень - 300-500 грн / кв. м, покрівлі - 200-300 грн / кв. м. енергоефективні вікна, що скорочують тепловтрати на 10-15%, стоять 3,5-6 тис. грн.
Не менш важливим є енергоефективне освітлення. За словами менеджера з маркетингу «Філіпс Лайтинг України» Вадима Поляковського, використання енергозберігаючих ламп дозволить мешканцям скоротити споживання електроенергії до 80%. «Спеціально для місць загального користування багатоповерхових будинків, що вимагають частого включення / вимикання світла, ми пропонуємо інноваційну енергозберігаючу лампу, розраховану на 20 тис. годин роботи, велика кількість включень (до 1 млн разів), яке не впливає на термін служби лампи, і споживається в 5 разів менше енергії, - сказав він. - У квартирах ефективно використання енергозберігаючі лампи, які коштують близько 30 грн, але термін їх експлуатації в 15 разів перевищує ресурс ламп розжарювання. Тільки на цьому можна зекономити до 50% коштів».
Враховуючи, що більшість житлового фонду знаходиться на балансі ЖЕКів, витрати на модернізацію має нести держава. У 2004-2010 роках на ці цілі було закладено всього 20,1 млн грн, витрачено - 8-10 млн грн. У програмі реформування ЖКГ до 2014 року Кабмін передбачив на модернізацію житла 45 млн грн. Ці кошти раніше Мінрегіон обіцяв направити на утеплення 120 тис. комунальних будинків з 215 тис. багатоповерхових будинків. Враховуючи дефіцит бюджетних коштів, уряд пропонує вирішити проблему енергетичної санації будівель за рахунок коштів мешканців, які з 2001 року почали створювати об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Створення ОСББ не викличе масову тепломодернізацію, оскільки не існує механізму її фінансування. «Кошти на проведення комплексної реконструкції будівлі у більшості мшканців немає - вважає президент Асоціації економічного співробітництва підприємств ЖКГ Роман Горбулін. - Крім того, багато ОСББ намагаються вирішити проблеми будинку, утеплюючи лише фасади і встановлюючи металопластикові вікна. Мешканці не розуміють необхідності проведення комплексних заходів і діють без Попередньо Енергоаудит. Все це призводить до того, що коефіцієнт тепловтрат скорочується в декількох квартирах, але збільшується теплообмін несучих конструкцій і вентиляції». Директор з продажу та маркетингу «Данфос ТОВ» Андрій Берестян підтверджує: «Теплова ізоляція не дає необхідної економії. Утеплювати будівля без модернізації систем опалення і гарячого водопостачання неефективно».
Стримує модернізацію і дефіцит спеціалізованих аудиторів. «Представлені на ринку компанії займаються переважно аудитом промислових підприємств, а не житлових об'єктів. Розвитку цього сегмента перешкоджає невирішене питання про право колективної власності на багатоквартирні будинки», - зазначили пан Павлик. Для вирішення проблеми необхідно чіткіше прописами юридичний статус власника будинку. «ОСББ передані лише функції управління житлом. Вони мають право провести ремонт, але гарантувати повернення кредиту - ні. А питання модернізації теплових мереж до цих пір доводиться вирішувати з ЖЕКом», - говорить пан Горбулін.
Без кредитних ресурсів ОСББ складно провести модернізацію будинку. За словами Романа Горбуліна, статус власника житла дозволить ОСББ залучати кредити. «Банки не готові працювати з ОСББ і не пропонують об'єднанням пільгове кредитування, оскільки ОСББ не можуть гарантувати свої позики заставою. Мешканці мають право власності на свої квартири, але не на землю і сам житловий об'єкт».
Введення економічно обґрунтованих тарифів на послуги теплопостачання може прискорити окупність проектів. «Тарифи, повністю покривають собівартість послуг ЖКГ, дозволять скоротити термін окупності в 3,5 рази, - вважає пан Горбулін. - Зі зростанням цін на енергоносії споживачам доведеться перевести будинку в режим економії і встановити системи обліку. Вже до кінця року попит на теплоізоляційний матеріали зросте на 20-25%».
Марія Цатурян