ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГБюджетна кабала: ЖКГ не в пріоритеті

Бюджетна кабала: ЖКГ не в пріоритеті

Україна іде у новий 2016 рік із ухваленим держбюджетом. Найбільша державна грошова підтримка передбачена на національну безпеку і оборону. Значно урізали фінансування Міненерго, МінАПК та Укравтодору. Не буде жирувати і житлово-комунальна сфера.

Попри палкі політичні дискусії і протистояння в стінах Верховної Ради, у ніч з 24 на 25 грудня парламентарі таки ухвалили державний бюджет України на наступний рік. Відповідний законопроект №3000 у цілому близько четвертої ранку підтримали 263 народних депутата. Що стало підтвердженням того, що Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк слів на вітер не кидає та дотримується свого слова, даного опісля прийняття держбюджету на 2015 рік: більше не ухвалювати головний фінансовий документ країни о п’ятій ранку.

«Я в першу чергу хотів би висловити слова подяки народним депутатам України, які разом з урядом знайшли всі компроміси і взяли на себе політичну відповідальність за долю країни. Це фракція «Народного фронту», це фракція «Блоку Петра Порошенка» та це окремі депутатські групи та народні депутати України, які усвідомили свою відповідальність перед країною, свою відповідальність за майбутнє української держави» - зауважив постфактум у своїх «10 хвилинах» Глава уряду. 
 
Про які ж компроміси мова?
 
За словами Міністра фінансів Наталії Яресько, прийнятий проект державного бюджету на 2016 рік відрізняється від того, який був наданий парламентарям раніше, на двадцяток позицій, котрі, головним чином, пов’язані з урахуванням прийнятих змін до  Податкового кодексу та інших законів, що входили в бюджетний пакет. «Ми врахували десь приблизно двадцятку змін, які були внесені депутатами Верховної Ради протягом останнього тижня. Тобто змін до бюджету, який був внесений вам від 11-го цього місяця, є десь двадцятка, які виходять із тих законопроектів, які ми з вами прийняли» - зокрема наголосила вона під час представлення документу з парламентської трибуни.
Так, порівняно з попередньою версією проекту доходна частина держбюджету на 2016 рік скоротилася приблизно на 3 млрд грн та становить 595,08 млрд грн, що на 15% більше, ніж було визначено на 2015 рік. З них 562,7 млрд грн – доходи загального фонду, 32,35 – спеціального.
 
Наповнення казни до такого рівня стане можливим за рахунок підвищення ряду податків. Зокрема, податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, акцизу, ренти на видобуток нафти і газу та введення ренти на видобуток бурштину. Порівняно з 2015 роком приріст від податкових надходжень очікується понад 20%. Загальна сума податкових надходжень у бюджеті на 2016 рік визначена у 494,66 млрд грн.
 
Щодо видаткової частини: порівняно з попереднім варіантом проекту, також скоротилася - приблизно на 6 млрд грн. та становить 667,73 млрд грн, що на 14,7% більше, ніж було визначено держбюджетом на поточний рік. З них 663,5 млрд грн – видатки загального фонду, 4,23 млрд грн – спеціального.
 
За словами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, в бюджеті на 2016 рік основним, на що зверталася увага, було: економічна стабільність, підтримка національної безпеки і оборони, збільшення фінансування субсидій і надання додаткового ресурсу для органів місцевого самоврядування і об'єднаних територіальних громад. 
 
Тож, найбільший обсяг коштів із державної казни у наступному році виділяється саме на національну безпеку і оборону – загальна сума фінансування для всього сектору збільшена на 16 млрд грн порівняно з поточним роком, і становить 113 млрд грн. 
 
Окремо профінансовано у повному обсязі новостворені антикорупційні органи. Мова йде про Антикорупційну прокуратуру та Національне антикорупційне бюро. На Антикорупційну прокуратуру у 2016 році виділено 74 млн грн, на Національне антикорупційне бюро - майже в 0,5 млрд грн.
 
Витрати на субсидіювання населення збільшуються майже до 10 млрд грн і становитимуть 34 млрд грн.
 
Доходи місцевих громад зростуть майже на 46 млрд грн. «В наступному році ми виділяємо суму близько 6 мільярдів гривень на регіональний розвиток, на інфраструктурні проекти, в тому числі 1 мільярд гривень на 159 об'єднаних територіальних громад» - підкреслив Прем’єр-міністр.
 
Іншим же сферам життєдіяльності країни пощастило менше. До прикладу, порівняно з 2015 роком, у наступному на 38% (1,02 млрд грн.) буде зменшено фінансування Міністерства агропромислового комплексу, на 30,4% (1,53 млрд грн) - Міністерства енергетики, майже на 19% (18,76 млрд грн) - Державного агентства автомобільних доріг, тощо.
 
Постраждала й галузь житлово-комунального господарства. У бюджеті на 2016 рік (з урахуванням загальнодержавних витрат) Міністерству регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ передбачені видатки у сумі 5,8 млрд грн. Це на 11% менше, ніж у бюджеті поточного року.
 
Більшість з них (4,1 млрд. грн), як вже зазначалося, піде на державний фонд регіонального розвитку (3 млрд грн) та субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад (1 млрд грн). Решта – 1,7 млрд грн буде направлена, головним чином, на реалізацію Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010 - 2016 роки (700 млн грн), потреби геодезії, картографії та кадастру (597,6 млн грн, в тому числі 44 млн грн. – на земельну реформу), фінансування державних житлових програм (142,5 млн грн), потреби Державної архітектурно-будівельної служби (74,8 млн грн) та реконструкцію Бортницької станції аерації (63,1 млн грн).
 
Іншими словами – на загальне покращення послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, холодного водопостачання та водовідведення, електропостачання сподіватися марно. Профільне Міністерство не відстояло навіть субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості різниці в тарифах, що мала місце в поточному році.
 
Зауважимо, станом на сьогодні підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства та енергопостачальним підприємствам не компенсована різниця в тарифах на загальну суму в 8,3 млрд грн. Це ті кошти, які б могли піти на модернізацію комунальної інфраструктури.
 
Під час обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради проекту держбюджету на 2016 рік Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко прокоментував цю ситуацію так: «Питання сьогодні стоїть не в тому, щоб тільки погасити різницю в тарифах і використати ті кошти, які вже направлені урядом і повинні бути використані комунальними підприємствами, а привести тарифи до економічно обґрунтованих згідно тих законів, які ми разом тут приймали». 
 
Нагадаємо, не так давно, звітуючи про роботу за рік, очільник Мінрегіону запевняв, що одним із питань, яким займатиметься його відомство у сфері ЖКГ в 2016 році, буде питання забезпечення беззбиткової діяльності підприємств житлово-комунального господарства. Очевидно - не за рахунок фінансової підтримки держави.
 
 
Серед іншого, варто підкреслити, що особливою гордістю уряд сповнений у зв’язку з підвищенням в наступному році соціальних стандартів. «Ми підвищуємо соціальні стандарти для громадян України двічі протягом року. Загальний обсяг такого підвищення буде 12%. Перший раз соціальні стандарти будуть підняті в травні місяці, другий раз соціальні стандарти будуть підняті в грудні місяці. Підняття цих соціальних стандартів дасть можливість для громадян країни скомпенсувати ріст цін і тарифів, який відбудеться в наступному році» - неодноразово підкреслював Прем’єр-міністр у своїх спічах.
 
Мовою чисел у держбюджеті на 2016 рік, як і в попередньому проекті, встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2016 року - 1330 грн, з 1 травня - 1399 грн, з 1 грудня - 1496 грн. При цьому мінімальна заробітна плата становитиме: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн, з 1 травня - 1450 грн, з 1 грудня - 1550 грн; у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 грн, з 1 травня - 8,69 грн, з 1 грудня - 9,29 грн.
 
На тому ж рівні в обох проектах граничний розмір дефіциту держбюджету на 2016 рік - 83,69 млрд грн, що на 10,2% перевищує показник держбюджету поточного року.
 
Незмінним залишився і показник державного боргу - він встановлений на рівні 1,5 трлн грн. Для порівняння, на кінець вересня поточного року прямий держборг України становив 1,3 трлн грн, а сумарний – 1,5 трлн грн.
 
Катерина Ляшевська
 
Коментарі (2)
Александр1
30 Грудня 2015 p. 10:33
Когда социальные стандарты вырастут в семь раз по сравнению с 2013 годом, люди начнут платить за услуги ЖКХ.
Коля Пухов
01 Січня 2016 p. 02:25
Нагадую, що не тарифи і ціни постійно зростають, а постійно знецінюються українські гроші -- лише зовні це виглядає як підвищення цін і тарифів.