Бюджетна криза «з'їла» ЖКГ

Але, коли за результатами першого кварталу, видатки бюджету так і не переглянули, а економіка так і не відновила зростання, експерти стали говорити, що скоро єдиним джерелом покриття нестачі доходів стануть позики - як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, та неминучий секвестр державних витрат. Втім, на початку червня, після оприлюднення даних офіційної статистики щодо травневого падіння виробництва, відразу два колишні Міністри фінансів Віктор Пинзеник та Ігор Уманський в один голос заговорили про негайну потребу перегляду бюджету із скороченням видатків.

 

І справді, статистичні дані Держстату не дають приводів для оптимізму. У другому кварталі 2013 року доходи державного бюджету впали на 8,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Недовиконання дохідної частини бюджету-2013 очікується на рівні 25 млрд грн або 1,7% ВВП. Високий рівень поточних витрат у структурі бюджету – 95,4%, а це в основному, захищені статті – також обмежує можливість недофінансування запланованих зобов’язань. Тому за підсумками 2013 року касовий дефіцит держфінансів з урахуванням потреб НАК «Нафтогаз-Україна» складе 70 млрд грн або 4,7% ВВП. У другій половині року потреба в додатковому фінансуванні бюджету складає 40 млрд грн. Єдиним варіантом вирішення цієї фінансової проблеми в уряді бачать масштабне зменшення державних витрат, якого потрібно досягти будь-якою ціною.

 

Перш за все, розпочали скорочення видатків з того, що по всій країні гроші місцевих громад було заморожено на рахунках Державної казначейської служби. Відтак, місцеві влади виявили, що вони не можуть, наприклад, оплатити заміну даху у школі, відремонтувати тролейбуси чи підготувати опалювальні системи до зими.  Міністерство фінансів та Держказначейство вчинили досить хитро, повністю фінансуючи захищені статті (наприклад, заробітна плата працівникам бюджетної сфери), а затримувало,  як правило, виплати за такими статтями, як відновлення інфраструктури та обслуговування комунального господарства.

В Асоціації міст України (АМУ) стверджують, що така фінансова ситуація триває з грудня минулого року. Та кошти, що все ж таки надходять до регіонів, області та міста отримують з затримкою у декілька місяців. «Почалося у четвертому кварталі 2012 року. В першому кварталі поточного року ситуація продовжилась, але там були певні вікна, коли виплати проходили. Потім ситуація повернулась до тієї, яка була раніше. І, взагалі, відмінностей між регіонами щодо блокування виплат не має, тобто це проблема масова, і вона характерна для всіх органів місцевого самоврядування», - підкреслює аналітик АМУ Олександр Слобожан.

 

Однак, такі штучні перепони виявилися неефективними, оскільки від того, що Казначейство не пропускає платіжні доручення підприємств, установ і організацій, їх не стає менше, адже господарська діяльність є безперервним процесом. Відтак, є загроза того, що майже 75% фінансових зобов’язань (а це майже 80 млрд грн) перейде як заборгованість на 2014 бюджетний рік, а це неминуче призведе до технічного дефолту українського уряду вже за підсумками І кварталу 2014 року. 

Нічого кращого, ніж просто зменшити кількість фінансових зобов’язань, взятих на себе розпорядниками бюджетних коштів, в уряді запропонувати не змогли. А щоб таке зменшення відбулося природнім шляхом та на законних підставах, 1 серпня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №631 «Про затвердження Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України». Із набранням чинності цього документа, Держфінінспекція отримала повне право проводити аудит державних закупівель як окремого виду перевірок на підконтрольних установах та вимагати усунення виявлених порушень. Такий контроль може здійснюватися під час інспектування та державного фінансового аудиту як окреме питання програми відповідного контрольного заходу, а також як окремий контрольний захід — перевірка державних закупівель за наявності підстав, визначених державним документом.

Відповідно до нового Порядку, Держфінінспекція має право одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб, у тому числі і комунальних підприємств – розпорядників бюджетних коштів, письмові пояснення з питань, які виникають під час проведення перевірки. Від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх посадових осіб, фізичних осіб-підприємців — інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на органи Держфінінспекції завдань. Також інспекція зможе проводити зустрічні звірки, складати протоколи про адміністративні порушення  з подальшою передачею  матеріалів  до суду для внесення відповідної постанови, передавати  матеріали перевірки до правоохоронних органів для притягнення винних до кримінальної відповідальності. 

 

За словами начальника Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Держфінінспекції Ганни Єрмилової, новий Порядок  істотно підвищить роль органів Держфінінспекції і позитивно вплине на весь процес  контролю у  сфері державних закупівель. Так, за даними Держфінінспекції, протягом 9 місяців поточного року територіальні органи відомства попередили зайві витрати державних коштів у сфері держзакупівель на суму майже 1,33 млрд грн.

 

При цьому, Інспекція наголошує на тому, що основним завданнями для неї відтепер є не караюча функція, а  дерегуляція, орієнтована на зменшення фіскального тиску на суб'єктів господарювання. При реалізації положень вищезгаданої постанови, Держфінінспекція формує свої вимоги до об’єкта контролю виключно на підставі оцінки ризиків допущення фінансових порушень, та попередження неефективного витрачання коштів державного бюджету шляхом надання йому відповідних рекомендацій. 

 

Виходить тепер, основним завданням ревізорів Держфінінспекції будуть не пошуки перевитрат державного бюджету, а взагалі недопущення освоєння бюджетних коштів підприємствами, установами, організаціями – розпорядниками коштів державної скарбниці. 

Це припущення підтверджується звітом діяльності Інспекції за 9 місяців 2013 року, оприлюдненому на офіційному сайті відомства Зокрема, через виявлені фінансові порушення відмінено конкурсні торги на загальну суму 567,4 млн грн та розірвано укладені договори на суму 760,6 млн грн. Найзначніші результати роботи із попередження втрат у Держфінінспекцій в Донецькій (461,8 млн грн, або 34,8% втрат державних коштів від загальної суми), Львівській (152,9 млн грн, або 11,5%), Луганській (81,9 млн грн, або 6,2%), Дніпропетровській (66,7 млн грн, або 5%), Одеській (66 млн грн, або 5%) та Черкаській (63,3 млн грн, або 4,8%) областях,  та у Києві (66,3 млн грн, або 5%).

 

Листи з вимогами про відміну конкурсних торгів із закупівель робіт по реконструкції об’єктів водопостачання, водовідведення, теплопостачання, фінансування яких планувалося за кошти державного бюджету, на протязі вересня отримали майже всі комунальні підприємства країни, які є розпорядниками бюджетних коштів.

 

КП «Полтававодоканал», серед інших, також отримало лист від обласного відділення Держфінінспекції з вимогою відмінити процедури закупівлі робіт по реконструкції каналізаційного колектора м’ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова через виявлені перевіркою процедурні недоліки. 

 

Відміна результатів торгів та розривання договорів про закупівлю робіт на цьому об’єкті неодмінно призведе до техногенної катастрофи обласного масштабу, адже через аварійність колектору може в будь-який момент статися вилив стоків. Але, то таке. Головне, що вдалося не допустити витрачання коштів державного бюджету…