Активне використання біоенергетичних ресурсів може стати одним із головних рішень зміцнення енергетичної безпеки України. Потенціал біомаси, який має Україна сьогодні для виробництва енергії, – близько 30 млн т умовного палива на рік. Використання цього потенціалу дозволить Україні до 2020 року замінити 6 млрд. м3/рік природного газу та знизити викиди парникових газів на 11 млн. т СО2-екв./рік. Доля біомаси та відходів в загальному споживанні первинної енергії у 2030 році може скласти 10%, а на сьогодні це лише 0,7%. Для порівняння цей показник в ЄС складає в середньому 6,2%, а в окремих країнах: Латвія – 24,4%, Швеція – 21%, Фінляндія – 20,7%, Австрія – 15,5%, Данія – 14,5%.
«Зелений» тариф на виробництво електроенергії з біомаси, який працює сьогодні в Україні, - позитивний крок, але його треба поширити на увесь спектр біоенергетики, включаючи біогаз та газифікацію. Подовження існуючих преференцій (не сплата ПДВ до 2019 р. включно та митного збору на імпортоване обладнання, нульовий податок на прибуток за продаж електроенергії до 2020р), та дії самого тарифу до 2035р. включно, дозволить запевнити інвесторів в практичному довготерміновому їх впровадженні стосовно всіх можливих проектів у біоенергетиці», підкреслює Дейв Янг, Голова Ради ЄУЕА.
«Україна має величезну кількість доступної промислової біомаси, що при правильному використанні може стати одним із основних факторів енергетичної безпеки країни. Кінцевий споживач може користуватися дешевою енергією з внутрішніх відновлюваних джерел, а не з дорогого імпортованого викопного палива. Тим не менше, в Україні відсутня чітка ринкова стратегія здешевлення енергетичних ресурсів, немає необхідних законодавчих та фінансових преференцій для інвесторів у цьому секторі. Наприклад, відсутність адаптації зеленого тарифу до рівня інфляції, що має значний негативний влив на сировину та операційні витрати на вироблення електроенергії з біомаси. Значним позитивним кроком стала б також можливість укладення попередніх договорів про продаж виробленої електроенергії, що сприятиме захисту іноземних інвестицій", заявляє Едвард Клаегер, Член Ради ЄУЕА, Виконавчий директор AlterEnergy Group.
Питання землекористування є одним із стовпів розвитку біоенергетики в Україні. Відповідне призначення землі для використання біомаси з метою отримання енергетичних культур може призвести до спрощення бюрократичних бар’єрів, з якими наразі бореться кожний девелопер у секторі біоенергетики. Країни-лідери з експорту біомаси (наприклад, Бразилія – лідер з експорту біоетанолу) розробляють національні стандарти землекористування під біомасу, щоб не було конкуренції з продовольчими культурами - оскільки це є основною вимогою для систем сертифікації стійкого розвитку.
Читайте також: Альтернативне майбутнє України
«Сьогодні біомаса посідає значне місце в енергобалансі країн світу. 12,8% первинної енергії в світі виробляється з відновлюваних джерел енергії, левова частка з яких складає біомаса - 9,9% первинної енергії в світі. За період з 1991 року споживання енергії з ВДЕ в ЄС збільшилося в два рази і склало у 2009 році 153 млн. т н.е./рік, або 9% загального енергоспоживання ЄС-27. Енергія з біомаси становить 107,1 млн т н.е. (70% від всієї енергії з відновлюваних джерел)», зауважує Георгій Гелетуха, директор НТЦ «Біомаса».
29-30 травня в Києві відбудеться III Європейсько-Український Енергетичний День, в рамках якого ведучі оператори ринку та Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розглянуть два найбільш складних та важливих питання на ринку біоенергетики: енергетична культура України та модернізація житлово-комунальної інфраструктури.
За матеріалами Європейсько-українського енергетичного агентства
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
