Досконала конкуренція - це ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців), виробництвом однорідного продукту, формуванням ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою ефективністю ресурсів. Досконала конкуренція допомагає розподілити обмежені ресурси таким чином, щоб досягти максимального задоволення потреб.
В той же час чиста монополія – це ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець/виробник.
Сучасні економісти вважають, що поширення монополії знижує економічну ефективність принаймні з трьох основних причин.
По-перше, об'єм виробництва, який максимізує прибуток монополіста, є нижчим, а ціна – вищою, ніж в умовах досконалої конкуренції. Це призводить до того, що ресурси (трудові, матеріальні та фінансові) використовуються не в повному обсязі. Іншими словами, максимальна виробнича ефективність не досягається.
По-друге, будучи єдиним продавцем на ринку, монополіст не прагне до зниження виробничих витрат. У нього не існує стимулу використовувати найбільш прогресивну технологію. Відновлення виробництва, зниження витрат, гнучкість не є для нього питаннями виживання.
По-третє, бар'єри для вступу нових фірм у монополізовані галузі, а також величезні сили і засоби, котрі монополісти витрачають на зберігання і зміцнення власної ринкової влади, здійснюють стримуючий вплив на економічну ефективність.
Основним засобом підвищення ефективності українських підприємств є їх реструктуризація, яка є способом їх внутрішньої перебудови, що дозволяє підвищити ефективність діяльності відповідно до мінливих вимог ринку та науково-технічного прогресу.
У зв’язку з тим, що проблема існування природних монополій і їх ефективності є надзвичайно актуальною для економіки України. Досягнення монопольного становища українськими підприємствами не є результатом високої інноваційної діяльності чи ефективності, а здебільшого є наслідком створення бар’єрів для потенційних конкурентів. В Україні запроваджено ліцензування діяльності не тільки господарюючих суб’єктів на ринках природних монополій, але й на суміжних з ними ринках.
Українські чиновники зацікавлені у високому рівні монополізму в країні, розглядаючи його як засіб для збільшення особистих доходів. Тому ринкові зміни, спрямовані на розвиток конкурентного середовища «грузнуть» в кількості надуманих переваг природних монополій. Ринкова конкуренція та ринкові механізми, є не стільки недосконалими, скільки деформованими під впливом політичних факторів та влади.
Монополізація унеможливлює розвиток конкуренції, сповільнює темпи технологічної те технічної модернізації та перешкоджає проникненню більш продуктивного капіталу. Тому у багатьох країнах великі надії покладають на створення конкурентних ринків та на комісії з регулювання діяльності підприємств-природних монополістів, які покликані контролювати правильність ухвалення рішень щодо цін, витрат та якості продукції.
В Україні розпочався процес подолання монополії на енергетичних ринках газу та електричної енергії. На черзі – створення конкурентного ринку теплової енергії, основною метою якого є захист економічних інтересів споживачів теплової енергії.