ГоловнаПублікаціїЖитлоЧи є права у боржника ЖКП?

Чи є права у боржника ЖКП?

Кожної суботи "У.К." проводить житлово-комунальний лікнеп. Цього разу поговоримо про боржників за послуги ЖКГ та про "тероризм" колекторських компаній.

Що таке колекторські агентства

Основна маса колекторських агентств, які надають свої послуги як консалтингові або юридичні компанії - за попередню плату або майбутній відсоток від угоди. Вони на підставі договору з кредитором спочатку телефонують і пишуть боржникам, потім зустрічаються з ними особисто, а потім - подають позови до суду і супроводжують виконавче провадження.

Боятися колекторів варто тому, що вони, на відміну від лінивих або просто відсутніх на підприємстві юристів, реально зацікавлені в поверненні боргів, оскільки працюють на відсоток від суми заборгованості, отриманий за фактом повернення. Тому співробітники колекторських агентств працюють швидко і ефективно, не пропускаючи жодних процесуальних строків.

Інший варіант роботи може полягати в продажі свого боргу за суму на 5-15% меншу, ніж вартість боргу. Така процедура оформляється договором факторингу, який має ряд своїх складних особливостей, що в результаті сумно позначається на долі боржника.

По-перше, щоб мати право викупити чужий борг, колекторської компанії (фактору) потрібно, згідно п. 11 год. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», отримати статус фінансової установи та сформувати до цього моменту статутний капітал в розмірі 5 млн гривень. Така висока плата за право скуповувати проблемні портфелі виправдана високою рентабельністю і популярністю послуги, особливо в умовах кризи і масових неповернень боргів.

Потрібно розуміти, що, якщо вже колектори викупили чужий борг, то «переконувати» повернути гроші будуть усіма доступними їм способами. З іншого боку, послуги колекторських агентств коштують недешево. Тому підприємствам ЖКГ, які є боржниками перед бюджетом і по зарплаті, доведеться скласти чіткий бізнес-план і багато разів подумати, чи готові вони віддати частину свого доходу на потреби колекторства або обійдуться самотужки.

Особистість боржника

У колекторських компаній, які будуть «збивати» комунальні борги, може виникнути одна проблема: з кого «збивати»? Справа в тому, що далеко не всі користувачі комунальних послуг - фізичні особи уклали прямі договори з постачальниками, незважаючи на встановлену ст. 20 Закону «про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Читайте також: Які загрози приховують борги за ЖКГ?

Згідно ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Левова частка цих договорів укладена Жеками з постачальниками послуг. Виходить, що боржником формально може бути ЖЕК, якому доведеться витратити достатньо часу, щоб знайти реального боржника.

Якщо договір все-таки у боржника є його положення варто ретельно вивчити. Оскільки цей договір є типовим, то законодавчо чітко визначено перелік його істотних умов, відступати від яких сторони не мають права. Серед таких умов особливе місце займає відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору. Необхідно точно знати, на що має право кредитор в особі колектора.

Просто не означає швидко

Припустимо, ЖЕК видає боржника. Колектори у разі неможливості з доброї волі повернути борг подають в суд. В цьому випадку діє спрощена система - справа розглядається у порядку наказного провадження. Суд видає судовий наказ про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Видання судового наказу проводиться без судового засідання і виклику сторін для заслуховування їх пояснень. Суду досить вивчити всі документи, що додаються, а держмито за видачу судового наказу в половині менше, ніж за подачу матеріального позову. Згідно ст. 102 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Далі виконавчий лист передається у виконавчу службу, яка чекає на сім днів, після закінчення яких держвиконавець починає процедуру примусового стягнення.

Найкраща оборона - це напад

У разі, якщо колектор в процесі своєї роботи порушив права боржника, перевищив повноваження, їм були висловлені прямі погрози на адресу позичальника або членів його сім'ї, боржник має також право на захист шляхом подання зустрічного позову до суду або звернення в прокуратуру.

Читайте також: Як працювати з неплатниками за послуги ЖКГ?

Справа в тому, що, використовуючи незаконні методи боротьби з боржниками, колектори можуть порушити ст. 355 Кримінального кодексу - «Примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань». Звучить красиво, хоча санкція за такі дії майже така ж, як за вимагання - по максиму можна загриміти за грати на вісім років! Тому навіть якщо Вам «пощастило» спілкуватися з колекторами, пам'ятайте, що як Вашу, так і їх поведінка має відбуватися в рамках правового поля. В іншому випадку з відповідача можна легко перекваліфікуватися в скривдженого позивача. 

За матеріалами Судово-юридичної газети

 
Коментарі (0)