До проблем з ТПВ ніяк не прийдуть європейські рішення

Так, загалом протягом 2014 року в Україні  утворилось близько 45 млн куб. м (або 10 млн тонн) побутових відходів. З одного боку - це на 14 млн куб. м (або 3 млн тонн) менше, ніж у 2013-му, проте позитиву у таких змінах насправді мало, оскільки при підрахунку сміття в 2014 році не враховувалися дані Луганської області, АР Крим та м. Севастополь. Тож, найбільш ймовірно, показники залишилися на рівні 2013-го - у 59 млн куб. м (або 13 млн тонн) сміття на рік, або ж заледь від них відмінні.

 

Не примітне особливими досягненнями в Україні і збирання побутових відходів. У минулому році, як і у 2013-му, послугами з вивезення ТПВ було охоплено близько 78% населення, тоді як у 2012-му цей показник був на рівні 76%. До слова, у 2014 році найменше послугами з вивезення сміття були забезпечені мешканці Черкаської області (60%), тоді як у 2013-му найгірший показник спостерігався у Кіровоградській області (54%). 

 

При цьому, варто зауважити, впродовж минулого року завдяки впровадженню в 496 населених пунктах роздільного збирання побутових відходів, роботі 21 сміттєсортувальних ліній, 1 сміттєспалювального заводу і 3 сміттєспалювальних установок було перероблено та утилізовано близько 4,2% побутових відходів (на 0,5% більше ніж у 2013-му).

 

Станом на кінець 2014 року, в Україні дещо покращилася ситуація з полігонами ТПВ. Зокрема, кількість перевантажених сміттєзвалищ скоротилася до 960 од. (16%), а таких, що  не відповідають нормам екологічної безпеки – до 1138 од. (19%). Нагадаємо, у 2013-му кількість перевантажених сміттєзвалищ становила 973 од. (15%), 1415 од. (21%)  не відповідали нормам екологічної безпеки.

 

Читайте також: Борги за ЖКП: затишшя перед бурею

  

Робота ж з паспортизації та рекультивації сміттєзвалищ у 2014 році проходила повільніше, ніж у 2013-му. Так, зі 3049 сміттєзвалищ, які потребували паспортизації, фактично було паспортизовано 432 од. (потребує паспортизації 44 % сміттєзвалищ від їх загальної кількості), тоді як у 2013-му  паспортизації потребувало 3149 сміттєзвалищ, з них упродовж року фактично було паспортизовано 525 од. (потребувало паспортизації 39% сміттєзвалищ від їх загальної кількості). 

 

Зі 1268 сміттєзвалищ, які потребували рекультивації, у 2014 році фактично рекультивували 123 од. (19% потребувало рекультивації), тоді як у 2013-му зі 1321 сміттєзвалищ, які мали аналогічну необхідність, фактично було рекультивовано 164 од. (17% потребувало рекультивації). 

 

Поряд з цим, у 2014 році, порівняно з 2013-м, потреба у будівництві нових полігонів в Україні зменшилася на 101 одиницю - до 576 од. Примітно, найбільше будівництва нових полігонів потребує Запорізька область – 58 одиниць.

 

Також впродовж 2014 року було зафіксовано меншу кількість несанкціонованих звалищ – близько 24 тисяч, тоді як у 2013-му їх налічувалося близько 30 тисяч. Усі виявленні незаконні звалища, за інформацією Мінрегіону, як і у попередні роки, були ліквідовані.

 

При цьому цікаво, що робота зі створення ринкових умов та розвитку конкурентного середовища у сфері поводження з ТПВ протягом 2014 року була провалена - кількість організацій, які працювали у цій сфері, значно скоротилася. Так, у минулому році послуги у сфері санітарної очистки населених пунктів надавало 1078 організацій, тоді як роком раніше їх налічувалося до 1343. Відповідно, зменшилася також чисельність працюючих у сфері поводження з ТПВ. У 2013 році у цій сфері працювало близько 23 тис. осіб, у 2014-му - близько 15 тис. осіб.

 

Тарифи на поводження з ТПВ у 2014 році загалом зросли на 4-6 грн. Так, середній тариф на поводження з побутовими відходами в країні становив близько 46,12 грн/м3. Середній тариф на поводження з побутовими відходами для населення - близько 39 грн/м3. При цьому, за експертними оцінками, обсяг реалізацій послуг із вивезення побутових відходів у 2014 році склав понад 1,7 млрд грн, а обсяг сплачених послуг - понад 1,32 млрд грн (78% від наданих послуг), тоді як у 2013-му ці показники становили відповідно - понад 1,48 млрд грн та понад 1,36 млрд грн. 

 

Сума пільг, яка була надана населенню у 2014 році на послуги з вивезення побутових відходів, як і у 2013-му, за розрахунками підприємств склала 47 млн грн, а ось рівень відшкодувань фактично знизився: з 40 млн грн у 2013-му до  37 млн грн у 2014-му. 

 

На дотаційне фінансування розвитку та утримання санітарної очистки у минулому році було виділено 152 млн грн - на 72 млн грн менше ніж роком раніше. При цьому зауважимо, кредиторська заборгованість у сфері поводження з побутовими відходами у 2014 році, порівняно з 2013-м зросла на 12 млн грн і становила 305 млн грн. Дебіторська заборгованість підвищилася на 20 млн грн – майже до 408 млн грн.

 

Виправити таку сумну статистику певною мірою може внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами. Наразі під куполом Верховної Ради свого розгляду чекають відразу три відповідні законодавчі ініціативи – проекти Законів №1439, №1742 і №1742-1.

 

Метою першого (№1439), згідно з пояснювальною запискою, є приведення у відповідність положень Закону Україну «Про відходи» з міжнародними стандартами та документами, які регулюють відносини у зазначеній сфері, зокрема із Рамковою директивою Європейського Союзу 91/156/ЄЕС, Конституцією України та іншими законодавчими актами. Зокрема, проектом пропонується залучення до процесу збирання та перевезення побутових відходів усіх суб’єктів господарювання у сфері поводження з відходами, а також передбачається можливість мешканців багатоквартирних та приватних будинків самостійно визначати виконавця послуг з вивезення побутових відходів.

Читайте також: Українці не готові вийти на суботник – опитування

 

Другий (№1742) ставить метою комплексне врегулювання питання поводження з побутовими відходами, удосконалення механізмів державного регулювання, підвищення ефективності дії законів України, усунення виявлених недосконалостей правового регулювання у цій сфері. Тож, ним пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про відходи», «Про житлово-комунальні послуги», «Про здійснення державних закупівель», «Про державно-приватне партнерство», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та «Про природні монополії». 

 

При цьому особлива увага приділяється виокремленню сортування та переробки в процесі поводження з відходами, а також встановленню штрафів за ухиляння від укладення договору на надання відповідних послуг. Зокрема, ухилення від укладення договору на надання послуг з поводження з побутовими відходами протягом більше ніж 30 днів з дати надходження пропозиції про укладання договору тягтиме за собою накладення штрафу на громадян від 80 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, фізичних осіб - підприємців або посадових осіб виконавців послуг з поводження з побутовими відходами - від 100 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне - від 100 до 150 та від 150 до 200 відповідно.

 

Примітно, на думку заступника голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства  Альони Бабак, цей документ має запрацювати якомога швидше.

 

Третій (№1742-1) відрізняється головним чином від попередніх документів тим, що спрямований на розвиток поводження з побутовими відходами на місцях. Зокрема, ним посилюється можливість місцевих органів самоврядування здійснювати контроль у сфері поводження з ТПВ, організувати та управляти системою поводження з побутовими відходами, а також залучати до ринку поводження з ТПВ інвесторів.

 

Станеться так чи ні? – судитимемо вже за результатами квітневих пленарних засідань Верховної Ради. Принаймні один з цих документів (№1742) внесений у найближчий  порядок денний.