Новини ЖКГ
Новини ЖКГ
Публікації
Публікації
Інтерв`ю
Інтерв`ю
Коментарі
Коментарі
Опитування
Опитування
Рада експертів ЖКГ
Рада експертів ЖКГ
Круглий стіл
Круглий стіл
ІНФОГРАФІКА:
.jpg)
Як військовим отримати пільги на комуналку?
.jpg)
Хто має звернутися за субсидією на наступний період?
Як працює державна програма єОселя
Опалювальний сезон у Євросоюзі
.jpg)
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
.png)
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
.png)
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
.png)
Що робити, якщо вдома холодні батареї
.png)
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
.png)
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Донбас: комунальна деволюція — з небес на землю
24 Червня 2015 p. 08:55
Замість обіцяного зниження тарифів і загальної комунальної благодаті жителі непідконтрольних територій отримали «на виході» повну відсутність соціального захисту та ексклюзивну можливість безкоштовного відпрацювання комунальних боргів.
Новини по темі
28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року
«Несерйозні» підсумки 2021 року
20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Як відомо, плата за комуналку — благодатна тема для популістських заяв. Непідконтрольні території не стали винятком із цього правила. Влітку минулого року, коли «русский мир» ще тільки починав свою ходу Донбасом, і в ДНР, і в ЛНР жителям обіцяли золоті гори, в тому числі в комунальній сфері. Найбільше тоді наобіцяв Валерій Болотов. Він заспівав солов'єм про те, що «у зв'язку з важкою політичною та економічною ситуацією підвищення тарифів на комунальні послуги в ЛНР проводитися не буде, так як це ляже важким тягарем як на соціально незахищені верстви населення, так і на середній клас». Більш того, пан Болотов запевнив, що «усі посадовці, причетні до підвищення тарифів, за законом воєнного часу понесуть відповідне покарання», а «тарифи не тільки не підвищаться, але і з часом знижуватися».
Жити по-ростовськи!
Широкими мазками комунальні перспективи непідконтрольних Україні територій періодично окреслюють та інші діячі ЛНР і ДНР. Так, Андрій Пургін восени минулого року заявив про те, що в ДНР, можливо, «тарифи будуть знижені» «за рахунок переоформлення комунальних підприємств» і вмілого управління. Свій оптимістичний прогноз пан Пургін обгрунтував тим, що у Донецького міськводоканалу втрати 67%, а у Ростовського — 8%. Показники, звичайно, «стельові», але вони — лише фон. Головне — орієнтир на «русский мир».
Правда, півтора десятиліття тому, коли в Ростові приступили до модернізації водоканалу, директор підприємства Борис Перська надії покладав в основному на європейські кредити та інвестиції. Зараз часи інші, і водоканал живе під «прапором» державно-приватного партнерства, 25-річного плану модернізації та шефства «Зовнішекономбанку», втілюючи в життя проект «унікальний в національному масштабі». Простіше кажучи, Ростовський водоканал — сучасне «потьомкінське село». ДНР при всьому бажанні побудувати таке ж у Донецьку не зможе — це завдання не для квазідержави.
До речі, тарифи на холодну воду і водовідведення в Ростові з 1 липня в черговий раз підвищаться до 64,24 руб. за куб. м. У перерахунку за нинішнім курсом це близько 16 грн за куб, тобто в 3 рази вище тарифів, що діють зараз в Донецьку. Та й у цілому, в порівнянні з цінами на воду в Україні, ростовчанам доводиться платити втридорога. І це при тому, що вода поруч: з вікон ростовських квартир Дон видно.
Тому, скільки б пан Пургін не заявляв про чудеса російського водопостачання, у Донецьку при впровадженні споживання води «по-ростовські» тарифи на воду можуть змінитися тільки в одному напрямку — у бік значного підвищення.
Втім, судячи за словами екс-заступника донецького мера Валерія Литвинова, який зберіг кермо правління міським комунальним господарством після «зміни влади», у Донецьку за останні півроку відбулися разючі зміни, і тепер донеччанам не можна заздрити жителям Ростова, а навпаки. «За якістю послуг ми навіть в умовах військового часу вийшли на провідне місце серед міст не тільки України, але і Росії», - заявив пан Литвинов в середині травня. Незрозуміло тільки, на яку аудиторію розраховані такі заяви.
У боргах, як у шовках
Єдиний напрям діяльності, в якому комунальники та чиновники непідконтрольних територій здійснили справжній «прорив», — це оплата комунальних послуг. Торік Олександр Захарченко необачно порадив населенню не платити за ЖКП Україні. Але свято тривало недовго. Жителям непідконтрольних територій нагадали, що платити за комуналку вони зобов'язані — як в ДНР, так і в ЛНР.
У Ровеньках, що перебувають зараз під контролем ЛНР, представник керівництва міста Галина Буйниченко, розповіла місцевим жителям, що «борги за комуналку прощати однозначно не будуть», максимум, на що можуть сподіватися боржники — реструктуризація боргу, та й то за умови, що у власників житла з'являться кошти для погашення заборгованості частинами. Окремо влада міста роз'яснила ровеньчанам, що списання боргів за спожитий газ вони також не дочекаються — війна війною, а платежі за розпорядком. Якщо ж комусь із містян заплатити нічим, він повинен з'явитися в міськгаз і «звіритися».
Зі схожою заявою виступив і Геннадій Ципкалов, фігура «республіканського» масштабу. За його словами, комунальні борги списанню не підлягають, а всі мешканці «повинні будуть проводити розрахунок».
Фактично ж, враховуючи що доходи у значної частини жителів непідконтрольних територій «співають романси» — особливо у бюджетників і пенсіонерів, населення перебуває у борговій ямі — чим далі в «русский мир», тим більше комунальні борги.
Причому справа не обмежується арифметичним підрахунком розміру неплатежів. Так, луганські комунальники кілька місяців тому перейшли від слів до справи. Олександр Ємельяненко, керівник «потойбічної» компанії «Луганське енергетичне об'єднання», — основного постачальника електрики в Луганській області, досі зареєстрованої в Луганську, — у квітні розповів, що співробітники компанії проводять у місті рейди з відключення від електрики власників будинків великих площ», які заборгували понад 2 тис. грн. За словами пана Ємельяненка, під відключення не потрапляють «пересічні громадяни». Але хто може гарантувати, що завтра чергу на відключення не дійде й до них?
У Донецьку схожа ситуація. Представники мерії погрожували виявити всіх заможних злісних неплатників, застосувати до них російські штрафи і піддати громадському осуду — оприлюднити імена «героїв». З тих пір минуло кілька місяців, а неплатники так і не персоніфіковані. Зрозуміло, що це всього лише гра на публіку, причому невигадлива — на рівні соло на балалайці.
Але зате комунальні перспективи вона змальовує чітко. Жителі зони АТО сьогодні наділені тільки комунальними обов'язками — на оплату послуг і погашення боргів. Їх права залишилися в минулому. За словами тієї ж Галини Буйниченко, «ніякі законодавчі акти з приводу субсидій у ЛНР не прийняті». Відповідно, сьогодні місцеві жителі можуть лише ностальгувати за субсидіями. У ДНР колишні одержувачі державної допомоги на тепло, газ і світло» не в кращому положенні.
Читайте також: На Донбасі зафіксували рекордну кількість обстрілів
Симптоматично, що останнім часом в донецькій «республіці» заговорили про експропріації житла боржників. Керівник місцевого житлово-комунального відомства, Василь Розсадников, на початку червня запевнив, що «ніхто забирати квартири за несвоєчасну оплату комунальних послуг або їх тривалу несплату не буде, жоден законодавчий акт не дає на це права». Поки це заяви на рівні спростування чуток, але вони лише підкреслюють, що підстави для занепокоєння у жителів непідконтрольних міст є.
Хоча все це — звично і передбачувано. Борги за комуналку і в Україні серйозна проблема, примусова реалізація майна актуальна і для жителів українських міст. Відмінність лише в тому, що на підконтрольних територіях за останній рік відносини споживачів і комунальників відкотилися до рівня «дикого ринку».
Трудове рабство за згодою
Втім, виділитися «диригенти» комуналки по той бік лінії розмежування все-таки змогли. Місяць тому Валерій Литвинов виступив з ініціативою, аналогів якій, дійсно, немає ні в одному з російських або українських міст. За його словами, у донеччан з'явилася унікальна можливість — погасити борги перед комунальними підприємствами міста «трудоднями». «Ми розуміємо кожного, - заявив пан Литвинов, - Приходьте, відпрацьовуйте. Така практика у нас вже давно напрацьована, ще в мирний час». «Приходьте в ЖЕК, там визначать обсяги робіт, які необхідно зробити», — запросив містян комунальний начальник.
Правда, житлово-комунальне відомство ДНР «стреножило» ексклюзивне починання на самому старті. Надійшло офіційне роз'яснення, що «відбатрачити» можна лише борги по квартирній платі, та й то у виняткових випадках і при дотриманні двох обов'язкових умов. Претендент повинен бути фахівцем, якого потребує житлова організація, і не повинен мати доходів. Так що трудова революція в комунальній сфері ДНР, як мінімум, переноситься на майбутнє.
А от заборгованість населення зростає день від дня, рівень поточних платежів залишає бажати кращого, а тарифи, всупереч обіцяному зниження, ростуть. У ЛНР, наприклад, тарифи на електрику встановлені такі ж, як в Україні. Населенню пояснили, що так треба для забезпечення нормальної взаємодії з українським енергоринком.
В кінці травня Василь Розсадников озвучив «республіканський» комунальний баланс — за 4 місяці 2015 року жителі ДНР недоплатили комунальникам майже півмільярда гривень. І це без урахування плати за газ і електрику.
Найцікавіше, що в іншому житлово-комунальна сфера в зоні АТО майже не змінилася. Постачальники послуг залишилися в основному колишні. Населення, всупереч періодично лунаючим заявам про те, що в зоні АТО ніхто ні за що не платить, розраховується з комунальниками. Тільки рівень платежів критично низький.
За словами Василя Розсадникова, рівень оплати за опалення в ДНР не перевищує 26%, рівень квартплати — 52%. Це кращий показник.
До речі, ці дані корелюють з спостереженнями Держстату України. В останньому предевакуаційному звіті Головного управління статистики в Донецькій області у вересні 2014 року рівень платежів в Донецьку склав 45,6%. За 9 місяців платежі просіли наполовину — за деякими даними, загальний рівень комунальних платежів на підконтрольних територіях зараз не перевищує 30%.
І, в цілому, «медичний прогноз» негативний. Як заявив тиждень тому теперішній мер Донецька Ігор Мартинов, зараз заборгованість по ЖКГ в одному лише Донецьку — близько мільярда гривень. А це означає, що продовження сезону «чудес» і «ексклюзивних» комунальних нововведень на підконтрольних територіях неминуче.
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
Коментарі (2)
Владимир2
24 Червня 2015 p. 09:09
Хорошая инициатива оплачивать коммуналку "трудоднями" , поддерживаю , так они до трудовых лагерей докатятся , а там не загорами и концентрационные ... Руцкий мир , й@пта !
Коля Пухов1
24 Червня 2015 p. 20:20
Опишу одну з причин, яка, на мою думку, рано чи пізно, повинна була привести до протистояння.
Ця причина -- постійне знецінення українських грошей.
Тенденцію постійного знецінення національних грошей було закладено ще напочатку 1992 року. В 1992 році купонокарбованець прирівняли до радянського рубля і з 1992 року по 1996 рік купонокарбованець знецінився у сотні тисяч разів. У 1996 році купонокарбованець обміняли на гривню по курсу сто тисяч купонокарбованців за одну гривню, і з 1996-го року до 2014-го року гривня знецінилась приблизно у 20 разів. А починаючи з 2014 року швидкість знецінення гривні значно зросла і зараз вже майже така ж , як і купонокарбованця у 1992-1996 роках. Знецінення грошей -- це тихий грабунок тих, хто ці гроші заробляє та використовує. Але хто грабує? Звісно той, хто ці гроші друкує. Отже, для будь-якої держави можливість друкувати свої гроші ( навіть якщо вони нічим не забезпечені) -- це потенційна можливість тихо грабувати людей, які ці гроші заробляють та використовують. Тому цілком зрозуміле прагнення ватажків ДНР та ЛНР відокремитись у свою "державу", адже краще збирати данину, ніж її платити.
Для можливості коментувати, вам потрібно авторизуватись на сайті