ГоловнаПублікаціїАналітика Газ для народу: «гра в дурня»

Газ для народу: «гра в дурня»

Що б не вирішив суд щодо норм газоспоживання, «в дурнях» залишиться населення. Якщо повернуть минулі норми, близько 3 млн сімей це «аукнеться» подорожчанням газу вдвічі. Якщо нормативи встоять, понад 200 тис. сімей взагалі можуть залишитися без газу.
Ситуація, яка склалася у сфері забезпечення населення газом, давно нагадує мінне поле. Що б не зробив звичайний споживач — щасливий володар газової конфорки — всюди може нарватися на неприємний сюрприз, дбайливо приготований чиновниками.
 
Гучна історія з нормуванням газоспоживання — наочно підтверджує цю особливість українського комунального побуту.
 
Прийняття Кабміном квітневої Постанови №247, за якою норми споживання газу зменшено до непристойно малих розмірів, спочатку була схожа на авантюру. Точніше, на димову завісу або піар-акцію короткої дії.
 
Втім, причина появи цього контраверсійного документу прозора. З подачі НКРЕКП уряд одним розчерком авторучки відвернув увагу споживачів газу без лічильників від безпрецедентного підвищення тарифів, фактично надавши їм знижку в 50% і переклавши витрати на постачальників.
 
По суті, Постанова №237 — колос без ніг, на одному протезі, та й то кривому. В результаті її прийняття склалася абсурдна ситуація: норми споживання газу зараз вдвічі менші діючих соціальних норм (які за визначенням мінімальні) і майже втричі нижчі за фактичне газоспоживання.
 
Найбільш резонансна норма в 3 куб. м встановлена для квартир, обладнаних лише газовими плитами. Між тим, для власників таких квартир, які отримують субсидію, норма встановлена у 6 куб. м газу, а середній рівень споживання в житло цієї категорії в 2014 році перевищив 8 куб. м газу на місяць на людину (3,8 млн абонентів за рік спожили 957 млн куб. м).
 
Так що Постанова №247 з народження з дефектом, несумісним із тривалим існуванням. Тому його скасування — лише питання часу. І те, що справа дійшла до винесення судом заборонно-скасувального вердикту, свідчить про швидкий фінал.

Заочна образа на сусіда

Правда, обидва судові процеси, в яких фігурує Постанова №237, теж мають свою специфіку — занадто явно проявилися в них інтереси газових компаній.
 
Як відомо, 21 вересня Окружний адміністративний суд Києва видав постанову по справі №826/16447/15, якою визнав Постанову №237 незаконною і недійсною. Ще одну аналогічну справу №826/15552/15 суд розглядає за позовом компанії «Київгаз».
 
Але ось що цікаво. З моменту винесення скасовального вердикту пройшов місяць, проте на практиці нічого не змінилося. Кабмін не б'є в дзвони. На сайті Верховної Ради на спірній постанові, як і раніше висить «позначка» — діюча.
 
Це можна пояснити лише тим, що уряд оскаржив рішення суду тихо і без розголосу. В іншому випадку кінець «трьохкубових» норм повинен був статися ще на початку жовтня, після закінчення 10-денного строку з моменту ухвалення судом рішення, як це передбачено законом.
 
Є питання і по фігурантам справи №826/16447/15. Позови до суду про скасування спірних норм споживання подали якісь Мензак І. Д. і Лисоветченко Н. С. Свої вимоги вони обґрунтували тим, що оплачують газ за показаннями лічильників, а в результаті затвердження спірних норм постраждали, так як «власними коштами компенсують» споживання газу безлічильниковим абонентами. Показово, що подачею позовів участь постраждалих громадян у судовому процесі фактично і обмежилася. На судове засідання вони не з'явилися та подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
 
 
Третій учасник гучного судового процесу — громадська спілка «Асоціація газового ринку України». Цікаво, що це зовсім юна організація — вона зареєстрована в Києві незадовго до початку розгляду, в липні 2015 року. За даними держреєстру, керує нею Олександр Овдієнко. А ось за даними іншого сайту громадської спілки «Асоціації інженерів-енергетиків України», Олександр Овдієнко — не лише голова цієї асоціації, але і директор з перспективного розвитку в групі компаній «Співдружність», до складу якої, зокрема, входять «Херсонгаз» і «Кременчукгаз».
 
Втім, все це — лише штрихи до портрету.

Регуляторне доміно

Куди важливіше те, як суд обґрунтував винесення вердикту про визнання недійсною Постанову №237. По суті, єдиний конкретний аргумент в рішенні суду від 21 вересня — посилання на аналіз розрахункового споживання газу абонентами без лічильників, проведений профільним інститутом  «УкрНДІінжпроект». Вчені підтвердили те, що і так відомо — діючі норми набагато нижчі від фактичного споживання газу. До того ж, подібні дослідження інститут проводив і раніше — після попереднього «урізання» норм — в жовтні 2014 року. Вони вже тоді відставали від реальних обсягів газоспоживання.
 
Але от всі інші аргументи суду не настільки однозначні. Так, суд визнав, що, видавши спірну постанову, Кабмін порушив регуляторне законодавство — не оприлюднив проект, не погодив його з Державною регуляторною службою і не проаналізував регуляторний вплив нововведень.
 
Справа в тому, що далеко не всі урядові постанови - регуляторні акти. Згідно із Законом «Про засади регуляторної політики...» до таких належать лише нормативні акти, спрямовані на регулювання господарської діяльності або адміністративних відносин з органами влади або підприємствами. Постанова №237 не є таким документом у чистому вигляді, так як встановлює норми для населення.
 
Якщо ж визнавати його регуляторним актом, потрібно ламати всю існуючу систему. Зараз лише окремі проекти урядових постанов проходять регуляторну процедуру. Більш того, на порталі Кабміну вже кілька років немає навіть відповідного розділу. За сформованою практикою проекти постанов оприлюднюють відомства-розробники. Але знову-таки — далеко не всі.
 
Простіше кажучи, апеляційній інстанції є, де розвернутися. Хоча ймовірність активного відстоювання Кабміном в суді діючих норм невелика. Хоча б тому, що їхнє скасування через суд для уряду — оптимальний варіант, адже в цьому випадку не виникне необхідності у прийнятті додаткових непопулярних рішень. А з тим, що «квітневий жарт» в нормуванні споживання газу затягнувся, у Кабміні вже і не заперечують — Арсеній Яценюк двічі звертався до керівників Мінрегіону, НКРЕКП і Міненерговугілля з вимогою про перегляд норм газоспоживання.

Без газу не хочете?

Зворотна сторона занижених норм споживання — криза кампанії зі встановлення квартирних лічильників газу. Навіть без Постанови №237 оснастити приладами обліку всі квартири з газовими плитами і колонками в термін, установлений Законом «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» — до 2016 року, нереально. Причина банальна — брак коштів. Так, «Волиньгаз» влітку відзвітував, що в 2015 році йому по силах установка 5,3 тис. лічильників в квартирах з колонками, а необхідно встановити — 8 тис.
 
Провал у виконанні строків, установлених законом, очевидний. Безлічильникових власників квартир з колонками на початку року було 238 тисяч. Скільки їх зараз точно не знає ніхто, але рахунок іде на сотні тисяч. За два місяці оснастити приладами обліку таку кількість споживачів неможливо, навіть якщо докласти героїчні зусилля.
 
Постанова №237 посилила проблему, адже зараз для установки газового лічильника треба бути мазохістом. Без нього плата за газ набагато менше. Тому не дивно, що постачальники газу рапортують про бойкотування населенням встановлення приладів обліку в усіх регіонах країни.
 
Так, перший заступник голови правління «Львівгазу» Володимир Король на початку жовтня заявив, що більша частина з 8 тис. абонентів без лічильників ухиляється від встановлення приладів обліку, у зв'язку з чим компанія в 2016 році має намір відключити їх від газопостачання. А заразом — і деяких споживачів з лічильниками. Начальник управління експлуатації газового господарства Львова Павло Сербан обґрунтував це тим, що газовики відключити окремі квартири не можуть, а змушені будуть перекривати стояки.
 
У Слов'янську, за словами замчальника міського управління по газифікації та газопостачанню Павла Калугіна, від встановлення лічильників ухиляються 1,5 тис. власників квартир.
 
 
За даними «Херсонгаз», у місті понад 4 тис. безлічильникових споживачів газу, з них близько 600 — власники квартир з колонками.
 
«Чернігівгаз» ще навесні поскаржився, що за місяць йому вдалося встановити лише 135 квартирних лічильників, при тому, що в області понад 80 тис. споживачів без лічильників.
 
Проблема в тому, що в Законі «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» однозначне формулювання — якщо 1 січня квартира з колонкою не буде оснащена лічильником, вона повинна бути відключена від газопостачання. Жодних інших варіантів закон не передбачає. А це означає, що постраждати можуть навіть найсумлінніші споживачі, яких газовики не встигнуть оснастити приладами обліку.
 
Врятувати становище може продовження термінів встановлення лічильників. Такі законопроекти вже є. Наприклад, проект №2636 пропонує річну відстрочку — до 1 січня 2017 року, але шанси його прийняття невисокі.
 
Правда, до реалізації газового апокаліпсису на практиці справа, скоріше за все, не дійде навіть за найнесприятливішого розкладу — якщо депутати не знайдуть сил і часу для коригування законодавства. 
 
У 2012 році, коли закінчився термін забезпечення лічильниками власників котлів, судові прецеденти примусового відключення від газу були, але «в тираж» вони не пішли.
 
Примітно, що навіть у цій ситуації чиновники грають на публіку. Влітку НКРЕКП презентувала проект розпорядження Кабміну, який наказує газовикам забезпечити лічильниками всіх власників квартир з колонками. Толку в цьому нуль, так як аналогічна норма міститься у законі. Проект досі не прийнятий. Але ось інформаційну хвилю у пресі ініціатива регулятора підняла.
 
Сумно, що платити за все це доводиться звичайним власникам квартир. Адже від встановлення лічильників вони ухиляються не від хорошого життя — замість ефективного вирішення проблеми високих тарифів, Кабмін «облагодіяв» населення міною уповільненої дії у вигляді «диво»-норм споживання. І, на жаль, передумов до кардинальних змін у взаємовідносинах держави з побутовими споживачами газу поки немає. За даними Держстату, у вересні кількість учасників програми субсидій досягло 2,7 млн сімей. Це менше, ніж рапортує Мінсоцполітики, але набагато більше, ніж у попередні роки. Ось тільки побутових споживачів газу в Україні більше 14 млн.
 
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
 
Коментарі (12)
Иван 6
23 Жовтня 2015 p. 09:56
Валерій Бірський Уважаемый, ваш комментарий — это даже не флейм, это троллинг чистой воды, потому как ваша претензия — «мимо текста». Вы статью вообще читали? В ней как раз и описываются ваши проблемы, то есть материал дан с позиций простых потребителей газа. И суть материала в том, что крайними при любом раскладе являются (и будут впредь) обычные потребители газа. А то, что в материале упоминается об уклонении от установки счетчиков, так это заявления руководителей газовых компаний — а из песни слов не выкинешь. И то, что установка счетчиков сейчас чаще всего невыгодна — тоже факт. Что в статье не так? Никаких фактов, одни эмоции и то не по теме. Или вас в мореходке только палубу драить научили? А вообще, подобные комментарии нужно сразу банить — как провокационные и «разжигающие».
Владимир3
23 Жовтня 2015 p. 15:19
Поддерживаю !!!
Олена2
23 Жовтня 2015 p. 10:08
Валера пукнул в воздух и убежал))
Коля Пухов-6
23 Жовтня 2015 p. 21:30
Пук в воздух -- как раз и есть эта статья. И даже не пук, а просто пшик. Вода, короче. ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- А якщо чийсь коментар правдивий, то він досить швидко видаляється разом із статтею, під якою він був написаний.
Иван 4
24 Жовтня 2015 p. 06:57
Олексій Хабатюк · Источник — это данные нацкомиссии, майский отчет об установке счетчиков, о котором все написали. http://www.nerc.gov.ua/?news=4406. Данные об общем количестве абонентов, оснащенных только плитами, в нем есть. Данные об общем объеме потребленного газа тоже. Остальное – простая математика, исходя их того, что в году 12 месяцев, а в средней семье 2,6 чел. То есть приведенный в статье показатель – ориентировочный. Это не официальные данные Госсстата или расчета, проведенного экспертной организацией. Но ситуацию даже в таком приближении показатель в 8 кубов отражает наглядно. Кстати, у «УкрНИИинжпроекта», результат в прошлом году, насколько я помню, получился близкий — чуть больше нормы, действовавшей до 1 октября, то есть 9 кубов.
Иван 4
24 Жовтня 2015 p. 07:00
Коля. А что именно правдивого в комментарии Валеры не уточните? И что в статье не так? А то ведь некрасиво получается - голословно как-то.
Коля Пухов-2
24 Жовтня 2015 p. 22:24
Иван, о комментарии именно Валеры я ничего не говорил, но этот комментарий до сих пор не удалён, значит в его правдивости можно усомниться. А в статье не так то, что автор просто перечисляет давно всем известное, но ничего не предлагает для улучшения ситуации. Какая польза от такой статьи?
Иван 2
26 Жовтня 2015 p. 08:37
Коля, по поводу того, что «автор просто перечисляет давно всем известное», вы явно передергиваете. Вам давно известны ход судебного процесса по отмене Постановления №237, некоторые детали о фигурантах, сколько во Львове и Славянске квартир без счетчиков, наконец, каково реальное количество семей, получающих субсидию? Вы вообще разницу между 2.7 млн. и 3,8 млн., о которых рапортует Минсоцполитики, улавливаете? Что же касается «ничего не предлагает для улучшения ситуации», о чем вы уже пишете не первый раз — это вообще «песня». Так далеко можно зайти. По вашей логике все должны писать один роман «Что делать?», а автор «Анны Карениной» проходимец, так как это вопрос не поставил. На самом деле, статья не обязательно должна вас наставлять «на путь истинный», предлагать путь спасения и т. п. Для этого вам лучше речи политиков и предвыборные речевки почитать. Аналитика не сводится к написанию «рецептов», к тому же, «статьи с рецептами» часто не отличаются глубиной мысли. В статье описывается проблема, ее причины и тенденции. Чтобы самостоятельно сделать вывод «что делать?» этого вполне достаточно. И вывод о том, что нужно для изменения ситуации, из статьи тоже можно сделать. И не один. Не принимать таких норм, проводить грамотную тарифную политику, изменить власть и общество, поставить счетчик, если есть такая возможность, так как в «играх с государством» выиграть нельзя, а бессчетчиковая благодать рано или поздно закончится? – Вы этого всего не увидели? Было бы желание вчитаться и подумать.
Коля Пухов
25 Жовтня 2015 p. 20:02
Александр Мальцев, нормы потребления воды и газа существуют лишь для того, чтобы минимизировать субсидии. В этом и заключается обман потребителя, поскольку средние фактические показатели потребления известны, и именно на них следовало бы ориентироваться при рассчёте субсидий.
Иван 1
26 Жовтня 2015 p. 07:47
Алексей, ваша позиция, суть которой сводится к тому, что среднее фактическое потребление газа в квартирах со счетчиками меньше 8 «кубов», конечно, интересна и проблему вы поднимаете важную, но вот относительно того, что «Із цілком релевантних поставленій задачі цифр Ви, на жаль, зробили помилковий висновок» я не был бы столь категоричен. Более того, из цифр нацкомиссии можно получить только один результат – свыше 8 кубов. Поскольку показателя всего два – объем потребления и количество абонентов, а то, что они разделяются на счетчиковых и бессчетчиковых применительно к данной задаче не имеет значения. Простая аналогия. У двух девочек (абонентов со счетчиками) по одному яблоку, а у двух мальчиков – по три яблока. Сколько в среднем яблок у одного ребенка? По два. И не важно, что девочки потребляют меньше яблок, а учитель сделал приписку и мальчикам «дописал» по одному несуществующему яблоку. Ответ все равно два, потому что все дополнительные условия выходят за рамки задачи. Поэтому, как ни крути, а расчетное среднее значение «по НКРЭКУ» - 8,07. Статья ведь не о фактическом потреблении газа при установке счетчика, и не о том, насколько данные нацкомиссии ему соответствуют. Это отдельная интересная, важная тема. Задача автора была показать, что трехкубовые нормы занижены и то, что даже «расчет на коленке» это подтверждает. Показать, что вместо решения проблемы высоких тарифов, Постановление №237 «заткнуло дыру» заниженными нормами. И для решения этой задачи «расчеты на коленке» даже больше подходят — подчеркивают наглядность.
Иван
27 Жовтня 2015 p. 12:22
Алексей, к сожалению, ваш вывод не бесспорен, хотя приведенные вами расчеты интересны и актуальны. Простой вопрос, простая задачка: если 0,934 млн. абонентов потребляют по 6,3 (как вы рассчитали), каково будет среднее потребление при условии, что всего абонентов 3,797 млн., а общее потребление – 0,957 куб? Подсказка — 8,07, потому что потребление в отдельной группе никак не влияет на общий результат. И каково при заданных условиях будет потребление бессчетчиковым абонентов — подсказка: намного больше 8, потому что это замкнутая система, Среднее потребление потому таковым и называется, что рассчитывается оно для всех. Собственно, предыдущий мой ответ как раз и написан с учетом ваших расчетов в Фейсбуке, которые вы продублировали здесь. Вы пытаетесь опровергнуть то, чего нет. Никто ведь и не спорит, что в квартирах со счетчиком расчетное потреблением может быть меньше 8 и существенно. Но вот с остальными вашими выводами сложно согласиться. 1. «Ви визначили скільки газу споживає абонент не залежно від того має він лічильник чи не має», - именно так. Более того, именно эта цель перед автором и стояла, поскольку задача стояла показать, что действующая норма потребления занижена, а реально потребляется газа больше 3 кубов. Цель достигнута. 2. По этой причине можно не согласиться с тем, что мы «не дізналися нічого корисного». Что мы хотели, то и узнали. Более того, сколько потребляют абоненты со счетчиками в данной публикации не столь важно. Важно сколько потребляют бессчетчиковые, так как нормы установлены для них. А так как подавляющее большинство владельцев плит, как вы правильно отметили «75% в цій категорії без лічильника», то, абонентами со счетчиками, в данной ситуации, по большому счету, можно вообще пренебречь. И то, что бессчетчиковые «задавили кінцевий результат за рахунок своєї статистичної більшості», - совсем неплохо, тем более что при заданных условиях задавить они и не могут. Повторюсь: среднее — это когда все делится на всех. 3. «Із цілком релевантних поставленій задачі цифр». Чисел в данной задаче всего два: общее количество абонентов, и общее потребление. Все. Есть еще количество абонентов со счетчиками и без, но это числа за рамками задачи, почему, я объяснил. Никаких других вводных нацкомисссия не дала. Поэтому ваша уравнение вызывает интерес, но содержит «лишние» данные, отсутствующие в условиях задачи. И, напротив, не содержит ключевого показателя – общего объема потребления. И кто в этой ситуации ошибся? «Тому ще раз», прежде чем «внимательно оперировать цифрами», нужно определиться с условиями задачи, терминами и поставленными целями.
Иван
28 Жовтня 2015 p. 10:01
Алексей, совершенно с вами согласен. Дальнейшее обсуждение не имеет смысла. Вот только простой вопрос. Если все так плохо, каким по вашему все-таки является среднее потребление газа в квартирах с плитами, если исходить из данных нацкомиссии: 3,797 млн. потребителей и 0,957 куб. потребление? Именно среднее потребление. И каково среднее потребление бессчетчиковыми абонентами? Тогда, возможно, и признавать ошибку не понадобится. С уважением.