Гра в дерибан: типові схеми шахрайських тендерів у ЖКГ

Закупівлі за завищеними цінами – це спосіб «вимивання» коштів із підприємств на користь зацікавлених осіб та механізм штучного банкрутства підприємств державної і комунальної форми власності (щоб потім приватизувати їх за безцінь). Окрім того, це можливість збільшувати/«роздувати» затратну частину, а значить – собівартість виробництва та постачання енергоресурів і комунальних послуг. У свою чергу, це призводить до неправомірного (не плутати з економічними чинниками) зростання тарифів для населення або ж накопичення так званої «різниці в тарифах» (зобов’язання покрити «дірку» за рахунок бюджету). Менеджмент компаній на догоду групам олігархів «виводить» у приватні кишені мільярди гривень, знекровлюючи дотаційну енергетику та житлово-комунальне господарство.

 

На наш погляд, саме це зараз відбувається з чотирма ТЕЦ, які виставлені на приватизацію: Одеською, Миколаївською, Херсонською та Дніпродзержинською. 

 

Варто зазначити, що згідно з Вісником державних закупівель, у 2014 році ці підприємства не провели жодного тендеру, а загальна їхня заборгованість за товари та послуги станом на грудень 2014 року складала 1,083 млрд грн.

У регуляторних актах непогано прописана процедура проведення тендеру, тому для «розмивання» грошей існують схеми, чітке дотримання яких дає можливість переводити державні гроші на приватні рахунки без порушення процедур закупівель та відповідно до чинного законодавства.

 

Розглянемо загальні типові корупційні схеми проведених тендерів, які здійснили закупівлю за завищеними у декілька разів цінами порівняно з ринковими.

 

 

Найпростіший спосіб – це провести закупівлю у форс-мажорній ситуації під час виникнення аварії (наприклад, це може бути загроза значних перебоїв електропостачання великих міст). За таких умов можна зробити закупівлю, навіть коли існує єдина пропозиція за будь-якої ціни без дотримання тендерної процедури.

 

Читайте також: Штрафні санкції: комунальники чекають «вольної»

 

Завищити ціну, перерахувати кошти на потрібний рахунок – і схема номер один спрацювала. Проте на практиці її непомітно реалізувати можна далеко не завжди.

 

 

Складніша, але значно більш поширена. У тендері повинні враховуватися виключно заявки «своїх» – компанії, які попередньо домовилися брати участь у корупційній схемі. За це умовно відповідає тендерна комісія. 

 

Згідно з вимогами до проведення тендеру, достатньо врахувати цінові пропозиції від трьох компаній: майбутнього переможця, який запропонує найкращу ціну, але в два-три рази вищу за ринкову, та двох учасників, яких можна назвати «технічними кандидатами». 

 

При цьому єдина функція «технічних кандидатів» – це подати ціну, вищу за ту, яку пропонує «переможець». 

 

Тим часом, переможець закладає в ціну 100-200% прибутку, при чому може навіть не надавати товар чи послугу. Достатньо перевести гроші в готівку та найняти субпідрядника для виконання договору за ринковою ціною. І схема номер два спрацювала.

 

 

 

Значно складніше «вивести» гроші, коли на тендер подаються компанії без попередньої домовленості, далі будемо називати їх «чужі». «Чужі» надають ринкові цінові пропозиції на товари чи послугу, тому робота з ними вимагає особливої уваги.

 

Існує кілька стандартних сценаріїв:

▪ втягти «чужих» у корупційну схему;

▪ відмовити «чужих» від участі;

▪ виключити «чужих» з тендеру;

▪ визнати тендер таким, що не відбувся;

▪ в найгіршому випадку – покарати «чужих», не заплативши кошти, щоб не заважали в майбутньому.

 

 

Спочатку «чужому» пропонують збільшити ціну, виграти тендер і занести «відкат» «потрібним» людям.

 

Читайте також: Газ для народу: «гра в дурня»

 

У неофіційно кажуть, що деякі підрядники погоджувалися, доки суми «відкатів» були 10-30%. «Ми – не компанія з виведення готівки», – повторювали свою відповідь на таку пропозицію наші співрозмовники, коли в них замовляли 50-70% «відкату» від загальної суми.

 

 

Організатори можуть запропонувати «чужим» бути субпідрядниками, отримати замовлення вже від переможця тендеру за ринковою ціною, і не ламати існуючу схему.

 

 

Аби виключити «чужих» з тендеру та не враховувати пропозицій за ринковими цінами:

▪ у тендері прописується умови до товару чи послуги виключно «під одну компанію»; 

▪ вимагаються додаткові недержавні сертифікати;

▪ прописуються невиправдані додаткові вимоги до тендеру, що звужують або виключають формування конкурентного середовища;

▪ якщо все ж таки з’являється ринкова пропозиція на тендері, не зважаючи на всі особливості проведення корупційної схеми, яка робить максимально непривабливими умови участі компаній з ринковими цінами, – її можна не врахувати за формальною причиною. Наприклад, це недостатність певного документа на зразок оригіналу витягу з ЕДР.

 

Окрім того, вже в процесі проведення тендеру можна змінити вимоги до тендерної документації.

 

 

Якщо ж заявка «чужих» відповідає всім вимогам тендеру та немає формальних причин її не враховувати, тендер визнається таким, що не відбувся, і корупційну схему можна впровадити з другої спроби.

 

 

Якщо ж заявка «чужих» виграє та немає можливості скасувати тендер, у договорі можна передбачити специфічні умови, за якими за отриманий товар чи послугу оплату можна не здійснювати у випадку, якщо переможець тендеру той, хто не домовився про «відкат». 

 

 

1. Об’єднання різних позицій в один лот (можливе під одного учасника, як наслідок – послаблює або виключає конкуренцію).

2. Прописання в тендері товару певного виробника.

3. Прописання до товару додаткових послуг.

4. Прописання недержавної сертифікації. 

 

 

1. Найінформативнішим є порівняння вартості одиниці товару з ринковою ціною.

2. Перевірити, чи були заявки, ціни яких не врахувалися, та промоніторити причину.

3. Перевірити переможця – як часто вигравав тендери та яка загальна сума коштів, дату заснування, розмір статутного фонду, чи є у компанії сайт та прайс у загальному доступі.

4. Через ЄДР перевірити беніфіціарних вигодонабувачів, телефони, адреси реєстрації компанії-переможця на предмет картельних домовленостей.