Енергетиці запропонували гроші

Період 10 по 16 лютого навряд чи можна назвати семиденкою суттєвих енергетичних перетворень. Але ці дні відзначилися деякими подіями, яким варто приділити увагу. Але перед цим, хотілося б відмітити, що в країні продовжується опалювальний сезон. В цілому ситуацію можна назвати стабільною, але зношені часом магістральні теплові та, навіть, водопровідні мережі дають про себе знати. Зокрема, комунальникам на тижні, що минає, майже вдалося ліквідувати наслідки аварій на мережах у Подільському районі столиці, ремонтні роботи проводилися в Харкові та Херсоні, місто Южне Одеської області отримало нарешті електроенергію, яку у мешканців «забрала» величезна аварія. До того ж в Україну прийшло температурне потепління, що значно полегшує роботу енергетиків, комунальних служб та життя українцям.

Але зупинимося більш детально на деяких важливих моментах. Зокрема, представники фракції ВО «Свобода» минулого тижня запропонували парламенту до розгляду проект закона, яким пропонується поліпшити становище споживачів та постачальників електричної енергії. А саме, мова йде про законопроект №4106, яким передбачаються зміни до діючого закону «Про електроенергетику», зареєстрований народними депутатами Олександром Мирним та Ігорем Мірошниченком (обидва - представники фракції ВО «Свобода»). 

 

Згідно пояснювальній записці до документу, на даний час між постачальниками та споживачами електричної енергії виникають суперечки щодо штрафних санкцій за перевищення договірних обсягів споживання (статті 24, 26 закону). Новий законопроект розроблено з метою вдосконалення правовідносин між споживачами та постачальниками електричної енергії з позиції економічної ефективності та з метою запровадження ефективних механізмів їхнього державного регулювання. «За умови переплати за споживання електричної енергії, різниця між сумою реально сплаченою споживачем та сумою нарахованою за спожиту електричну енергію, зараховується в якості передплати за наступний розрахунковий період споживання» - переконані депутати.

 

Треба уточнити, що питання зарахування переплати за електричну енергію у разі, якщо абоненти сплатили більше, ніж спожили, відкрите вже не перший рік. Аналогічні законопроекти були запропоновані представниками як опозиційних, так і провладних фракцій і у 2009, і у 2011 роках. Але й досі, жоден з цих документів не був прийнятий у сесійній залі. Таке ж питання доречно було б вирішити при оплаті інших комунальних послуг, зокрема, якщо споживач платить більше, ніж показують прилади обліку води, то для нього наразі також не існує затвердженого механізму визнання передплати. Подивимось, чи вдасться зробити перший крок в цьому напрямі сьогоденному парламенту.

Не відстають по темпам законотворчості і народні депутати фракції «Партія регіонів». Так, минулого тижня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення законодавства у сфері централізованого водопостачання та водовідведення)». Його ініціатором виступив представник Президента у парламенті, нардеп Юрій Мірошниченко.

 

Згідно з пояснювальною запискою, документом передбачається внесення змін до статті 21 закону «Про інформацію» та статті 21 закону «Про місцеві державні адміністрації». Зокрема, Юрій Мірошниченко пропонує доповнити та виокремити, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про «якість питної води та стан питного водопостачання». Також посадовець гадає, що необхідно до повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля додати «здійснення ліцензування господарської діяльності із централізованого водопостачання та водовідведення, обсяги якої встановлюються ліцензійними умовами».

 

За словами Юрія Мірошниченка, це сприятиме гарантованому державою вільному доступу споживачів до інформації про якість питної води та закріпленню повноважень місцевих державних адміністрацій в частині ліцензування господарської діяльності із централізованого водопостачання та водовідведення.

 

Втім, редакції «У.К.» позиція пана Мірошниченка незрозуміла, тому що наразі інформація про стан якості питної води є відкритою. Будь який споживач може направити до водопостачального підприємства відповідний запит та отримати відповідь у терміни, передбачені законом «Про доступ до інформації». Інша справа полягає у тому, що не завжди у водоканалів є гроші проводити глибинні дослідження якості води, але великі водоканали мають свої лабораторії, та регулярно проводять виміри і доступ до цієї інформації є у кожного громадянина. Що стосується ліцензійних умов, теж нам здається популістською позиція автора законопроекту, тому що ліцензувати вже ліцензовану діяльність неможливо. Це знають і спеціалісти галузевого регулятора – Нацкомпослуг, і органи місцевого самоврядування. Можливо, законопроект буде скоригований у процесі його обговорення у профільному парламентському Комітеті.

Поки народні обранці змагаються в законодавчих ініціативах, Кабінет Міністрів вирішив не поспішати з наповненням державного бюджету за рахунок коштів від приватизації. Зокрема, уряд переніс терміни закінчення приватизації великих пакетів 6 енергопостачальних компаній із 31 грудня 2013 року на 30 листопада 2014 року. Йдеться про 51% «Тернопільобленерго», 60,2% «Запоріжжяобленерго», 60% «Харківобленерго», 65% «Хмельницькобленерго», 46% «Черкасиобленерго», 65% «Миколаївобленерго». У свою чергу, граничні терміни продажу 5% пакетів акцій «Харківобленерго», «Хмельницькобленерго» та «Миколаївобленерго» перенесено з 31 серпня 2013 року на 31 липня 2014 року. Як раніше повідомляла «Україна Комунальна», до держбюджету на 2014 рік в якості доходів від приватизації енергооб'єктів закладено 17 млрд грн. Істотний акцент робиться на енергетику - у цій галузі намічено продати 14 пакетів акцій обленерго.

А самі енергетики зосередилися на оновлені своїх потужностей. Так, «Київенерго» планує реанімувати сміттєспалювальний завод «Енергія» у кілька етапів. Цьогоріч будуватимуть перемичку теплопостачання, що забере близько 25 млн грн. Про це минулого тижня повідомив генеральний директор ПАТ «Київенерго» Олександр Фоменко. За його словами, вищезазначені кошти залучать у цьому році. У той же час гендиректор зазначив, що програма реабілітації заводу, розрахована на 5 років.

 

«У цьому році перший етап обійдеться близько 25 мільйонів гривень. Ми розраховуємо потужність заводу використати для покриття потреби в гарячому водопостачанні в літній період усього мікрорайону Позняки», - пояснює пан Фоменко. Другим етапом, за його словами, запланована модернізація котлів, третім - будівництво блоку, який дозволить виробляти електрику. «У цьому році ми робимо перший крок для реанімації заводу - це будівництво перемички теплопостачання. Завод зможе не тільки переробляти сміття, але і використовувати для опалення ту енергію, яку виробляє», - підкреслив Олександр Фоменко. Він також повідомив, що для залучення відповідних інвестицій ведуться переговори з компаніями Чехії. 

 

За словами Олександра Фоменка, минулий рік завод закінчив зі збитками в 19 млн грн. 2014 рік планується закінчити без збитків. Нагадаємо, сміттєспалювальний завод «Енергія» знаходиться у власності громади Києва та в управлінні компанії «Київенерго». 

Гучна заява минулого тижня пролунала і з вуст в. о. Міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького. Зокрема, високопосадовець заявив, що уряд впродовж 2014 року остаточно визначиться з фінансовою моделлю модернізації української газотранспортної системи і складом інвесторів консорціуму з модернізації ГТС «На сьогодні розглядається варіант створення консорціуму з російським «Газпромом» і залученням третього інвестора, як вважають експерти, з боку Європи» - зазначається в повідомленні.

 

З словами пана Ставицького, зважаючи на позитивні рішення, прийняті у грудні минулого року, Україна тільки посилює співпрацю зі своїм стратегічним партнером «Газпромом». Поки ж остаточний формат консорціуму не визначено — його створення можливо як у тристоронньому, так і в двосторонньому варіанті, тому Україна відкрита і готова до переговорів.

 

Нагадаємо, наприкінці минулого року Едуард Ставицький заявляв, що оцінка вартості української газотранспортної системи, проведена компанією Baker Tilly, буде оприлюднена на початку 2014 року після завершення всіх необхідних юридичних процедур. Представники ЄС у свою чергу заявляли, що готові до надання фінансування зі свого боку і про іншу всебічну підтримку в модернізації української ГТС. Однак, далі заяв не дійшло.

 

Газотранспортна система України - є другою в Європі та однією з найбільших у світі. Загальна протяжність газопроводів (без урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км., зокрема магістральних газопроводів – 22,2 тис. км. і газопроводів-відведень – 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій становить 1449.

 

При цьому, Кабмін вирішив поліпшити фінансовий стан газового монополіста – НАК «Нафтогаз України». Зокрема, статутний капітал «Нафтогазу» збільшиться більше ніж на 11 млрд грн. Усі 100% акцій підприємства і надалі належатимуть державі. «Придбання зазначених акцій здійснюється шляхом їх обміну на облігації внутрішньої державної позики», – зазначено в документі. Зайнятися випуском бондів Кабмін доручив Міністерству фінансів. Їх строк становитиме 5 років, а ставка доходу – не більше 14,3% річних. Як раніше повідомляла «У.К.», на сьогодні заборгованість підприємств комунальної теплоенергетики за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» становить близько 25,5 млрд грн. В компанії погрожували блокуванням рахунків теплопостачальним компаніям, якщо енергетики не розрахуються за спожитий природний газ.