В обсягах реалізації електроенергії в країні близько 30 млрд грн припадає на дотаційні сертифікати - замінники грошей, якими компенсуються низькі тарифи для населення. У генеруючих і енергопостачальних компаній немає стимулу знижувати витрати, так як розмір їх прибутку від цього не залежить. Навпаки, економія коштів є стовідсотковою гарантією зниження тарифу з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. В остаточному підсумку страждає споживач, у якого невеликий вибір: або закуповувати електроенергію у регіонального монополіста, часто несучи додаткові витрати через неефективне управління енергозбутової компанією, або сидіти без світла.
Нинішня схема торгівлі електроенергією через механізм «єдиного покупця» в особі держпідприємства «Енергоринок» була прогресивна у свій час, тому що дозволила відмовитися від бартеру і дати енергетиці живі гроші. Але сьогодні вона тільки загострює старі проблеми.
Європа для себе давно вирішила проблему залучення інвестицій в енергетику шляхом лібералізації ринку. Країни ЄС перейшли на прямі двосторонні договори між генеруючими компаніями та енергопостачальниками. При цьому ціни на електроенергію визначають на біржі за зрозумілими правилами, а не виходячи з політичних міркувань. Споживач може переходити на обслуговування від однієї компанії до іншої, пропонує більш низькі ціни або кращі умови обслуговування. Тому за клієнта йде боротьба.
Читайте також: Енергетику чекає «революція»
Україна також задекларувала проведення реформ в енергетиці. Ще 16 листопада 2002 року уряд прийняв постанову №1789 «Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України». Спільно з міжнародними організаціями було розроблено і затверджено в 2009 році план переходу до прогресивного ринку. Але реальних кроків зроблено не було.
Спробу надати новий імпульс енергетичній реформі зробив народний депутат Ігор Глущенко, який зареєстрував у парламенті законопроект №10571 «Про засади функціонування ринку електроенергії України». Експерти впевнені, що запропонований законопроект впроваджує в Україні європейські правила роботи енергоринку. Українці зможуть купувати електроенергію у компаній з найнижчими цінами і з найкращими умовами обслуговування - так само, як сьогодні це роблять при виборі постачальника послуг Інтернету або мобільного зв'язку.
При цьому документом запропоновано вирішення однієї з головних проблем галузі - перехресного субсидування. Зараз тарифи на електроенергію для населення в 4 рази нижче ринкових. За цю категорію платить промисловість, яка отримує електроенергію вже за європейськими цінами. Це тягне реальну економіку в прірву. Від цього сьогодні потерпають феросплавні заводи, металургія, машинобудування та багато інших. Хоча в країнах ЄС для населення електроенергія обходиться навіть дорожче, ніж для підприємств - оптових покупців. Українські промислові підприємства також повинні мати можливість вибору більш низьких цін завдяки прямим контрактам з генеруючими компаніями.
Читайте також:НКРЕ змінить «правила гри»
Однак новий законопроект може ускладнити ситуацію в атомній енергетиці. 31 грудня 2012 закінчує дію мораторій на банкрутство державних енергопідприємств. У «Енергоатому» кредиторська заборгованість сягає майже 6 млрд грн. І хоча «Енергоринок» повинен атомної енергогенеруючої компанії значно більше, все одно з 2013 року є ризики судових справ проти неї і арешту рахунків. Зрозуміло, що АЕС хвилює подальша доля «Енергоринку» та перспектива повернення своїх грошей. «Енергоатом» також чекає великий обсяг договірної роботи, який зросте при переході на двосторонні контракти. Нарешті, компанія побоюється ситуації, коли з технічних причин через зупинок блоків вона буде змушена закуповувати електроенергію в ринку для виконання своїх зобов'язань за договорами.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
