Українському житлово-комунальному сектору, крім форм державно-приватного партнерства, доступний ще один механізм залучення інвестицій. Завдяки тому що Україна є учасницею глобального кліматичного угоди – Кіотського протоколу, – модернізацію підприємства комунальної теплової енергетики та водопостачання можуть проводити за рахунок залучення «зелених» цільових інвестицій. Цей механізм є найбільш оптимальним для переходу галузі на енергозберігаючі технології, оскільки процедура отримання фінансування вельми ліберальна у порівнянні з іншими Кіотськими інструментами.Популярність схеми «зелених» інвестицій обумовленаще й тим, що досі від її учасників не було потрібно реєстрації кількісної емісії парникових газів.
Результати не примусили на себе чекати.Торік Держагентство екологічних інвестицій отримало 976 проектів з 22 регіонів, з яких затвердило до реалізації 238.З них, за словами тодішнього заступника голови Держагентства, більше 75% були проектами з теплової санації житлового фонду, модернізації об'єктів водо- і теплопостачання.У поточному році кількість затверджених проектів зросла до 900.Більшість із них стосуються перекладу українських котелень на енергозберігаюче обладнання, капітальної реконструкції житлового вода, ремонту теплових і водопостачальних мереж, оновлення складу комунального транспорту.Сумарно, реалізація цих проектів дозволить залучити близько 500 млн євро «зелених» інвестицій.До 2011 року Україна залучила за схемою «зелених» інвестицій (СЗІ) 470 млн євро.
Що таке СЗІ?
Суть схеми полягає в тому, що кошти, виручені від продажу квот на викиди парникових газів, або вуглецевих одиниць, цільовим чином спрямовуються на фінансування проектів зі скорочення викидів у країні продавця, а покупець, купуючи такі квоти, надає засоби для реалізації проектів і має можливістьпроконтролювати в тій чи іншій формі їх цільове використання.Таким чином, вся операція набуває характеру участі покупця квот у фінансуванні проектів зі скорочення викидів на території країни продавця.Це робить схожою схему на інший «Кіотський» механізм, що дозволяє залучити кошти на енергозбереження – механізм спільного впровадження проектів (СВ) за ст.6 Кіотського протоколу.Але їх не варто плутати, оскільки в рамках ПСО кошти отримує безпосередньо те підприємство, яке реалізує проект, а іноземний інвестор отримує певну кількість одиниць скорочення викидів, які утворилися в результаті реалізації проекту.У рамках СЗІ кошти спочатку отримує уряд, який потім направляє їх на фінансування проектів зі скорочення викидів, а покупець отримує певну частину державної квоти на викиди – одиниць встановленої кількості (ОВК відповідає 1 млн т еквівалента діоксиду вуглецю) – незалежно від результатів реалізації цих проектів.Перевагою СЗІ є те, що для її впровадження не потрібно прийняття спеціального законодавства.
На сьогодні СЗІ є єдиним джерелом залучення коштів на реалізацію енергозберігаючих проектів із кіотських механізмів.Це пов'язано, по-перше з тим, що в жовтні Рамкова конвенція з питань зміни клімату ООН відсторонила Україна від механізмів продажу ОУК за національною процедурою.Актуальність використання СЗІ для українського комунального сектора стимулює те, що з 1 січня 2013 р. Кіотський протокол припинить свою дію, а про те якими будуть норми нової угоди говорити поки складно.
Покваптеся отримати «зелені» гроші
Українські парламентарії передбачили в законодавстві, що з 2013 по 2020 роки ключовим інструментом щодо фінансування проектів зі скорочення викидів стане саме СЗІ. Для цього планується створити систему обліку ОУК.Для обліку кількісних та інших характеристик ОУК пропонується створити національний центр кадастру, а для проведення моніторингу та інвентаризації обсягів викидів – національний реєстр антропогенних викидів.Отримавши право на викиди парникових газів, фізичні та юридичні особи з 2013 року будуть зобов'язані реєструвати обсяг своїх емісій. У разі невиконання цієї норми, будуть передбачені відповідні санкції. Таким чином залучити «зелені» інвестиції стане можливим тільки у випадку, якщо гравці комунального ринку почнуть фіксувати кількісні показники шкідливоїемісії в національному реєстрі з 2013 року. Граничніобсяги викидів для комунального сектора, як і для інших емітером, будуть встановлюватися щорічно. У разі перевищення встановленого порога емісії можливі штрафні санкції – 50-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-3400 грн).
Що можна зробити за «кіотські гроші»
Одним з масштабних і дорогих проектів за «зеленою» схемою стане проект у сфері комунального транспорту. Значну частину коштів, виручених від продажу держквоти Японії, використовують на модернізацію поїздів Київського метрополітену. У 2012 році Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) спільно з японськими компаніями Mitsubishi і Itochu займеться модернізацією вагонів для КП «Київський метрополітен». Вартість проекту перевищить $100 млн. 60% з них складуть кошти, одержані в 2009 році від продажу Японії квот на викид парникових газівв рамках Кіотського договору, решту «Київський метрополітен» візьме в кредит. Японські компанії поставлять системи електроприводу і управління, а Крюківський завод забезпечить їх установку. Проект передбачає модернізацію близько 200 вагонів з понад 750, які знаходяться в парку метрополітену. На модернізованих вагонах розроблені щев 1970-х двигуни постійного струму будуть замінені на двигуни змінного струму, що дозволить економити до 30% електроенергії.
Участь у модернізації японських компаній пояснюється тим, що кошти, які планується направити на цей проект, були отримані в результаті укладення в 2009 році угоди між Нацагентством екологічних інвестицій та інновацій (зараз ГАЕІ) і японською Організацією з розробки нових енергетичних та промислових технологій (NEDO).В результаті Україна отримала більше 3 млрд грн, продавши Японії право на на викид 30 млн одиниць встановленої кількості (ОВК; відповідає 1 т СО2).
Крім того, за рахунок «зелених» інвестицій планується реконструювати сміттєспалювальний завод «Енергія» в Києві.Головне управління комунального господарства КМДА до 2013 року на ці цілі має намір залучити 240-250 млн грн.У зв'язку з цим розглядається можливість використання на «Енергії» японського обладнання.Раніше тодішній глава Держагентства екологічних інвестицій Сергій Орленко повідомляв, що технічна документація за проектом повинна бути затверджена Міжвідомчою робочою групою. Початковий проект реконструкції заводу розроблений в 2008 році і орієнтований на турбогенератори російського виробництва. Реконструкція дозволить заводу працювати ще приблизно 10 років.Встановити два турбогенератора і подати тепло в мережу місто має намір у 2012 році. Завершальний етап по встановленню хімічних фільтрів запланований на 2013 рік.
З 2009 року за рахунок кіотських коштів проходить реалізація проектів по впровадженню енергозберігаючих технологій і модернізації комунальних підприємств.Україна запропонувала японським компаніям реалізувати енергозберігаючі проекти в сфері ЖКГ у Вінниці, Дніпропетровську, Житомирі, Луганську, Одесі, Харкові, Хмельницьку та Чернігові загальною вартістю $140 млн. У цих містах проходять: реконструкція систем теплопостачання, використовуються альтернативні види палива, реалізовуються проекти з впровадження когенераційнихустановок і теплових насосів на підприємствах теплової енергетики, модернізації систем очищення комунальних і промислових стоків і утилізації відходів.
Марія Цатурян, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
