Самопроголошена республіка Крим, влада якої у вівторок, 18 березня підписала договір з Росією про приєднання півострова в якості 84 суб'єкта федерації, залишається в епіцентрі міжнародного уваги.
Театр дій та бездіяльності
Україна не визнала незалежність республіки, яка в складі нашої держави носить статус автономії, також не вважає легітимними проведення кримського референдуму і договір про входження Криму до складу РФ. Не визнали російську анексію кримського півострова і в США, країнах ЄС, Японії, Великобританії. Ці країни оголосили про санкції - економічну і політичну блокаду Росії. Офіційний Пекін поки утримується від коментарів, хоча Президент Росії Володимир Путін учора висловив подяку КНР, у той же час «дружнього привіту» від голови східного сусіда України удостоїлася ще й Індія. Російський Крим, зрозуміло, крім РФ, у світі одержав визнання лише однієї країни - Казахстану.
Влада України звернулася до міжнародних організацій, таких як ОБСЄ, ООН, ведуться переговори з північно-атлантичним альянсом НАТО про вступ нашої держави в блок, а також з ЄС - про політичну інтеграцію в цей геополітичний союз. Окрім того, уряд України вчора зробив ряд заяв, згідно з якими, українські військові не будуть залишати територію АРК, а також оголосив про прийняття плану евакуації кримчан на материкову частину країни. Однак подробиці цього плану поки не оприлюднені. Також 18 березня українські військові отримали дозвіл Міністерства оборони на застосування вогнепальної зброї в Криму. Таке рішення посадовці відомства прийняли після того, як позавчора було здійснено штурм однієї з українських військових частин Сімферополя.
Станом на 18.00 вчорашнього дня в.о. Президента України Олександр Турчинов поставив ультиматум російським військовим: «Якщо до 21:00 не будуть припинені всі провокації проти українських військовослужбовців, а адмірал Гайдук (У.К. - вчора взятий у заручники т.з. самообороною Криму) і всі інші заручники, як військові, так і цивільні, не будуть звільнені, владою будуть вжиті адекватні заходи. У тому числі, - технічного і технологічного характеру».
«Україна Комунальна» продовжує стежити за розвитком подій у Криму, в тому числі, і за тими, які безпосередньо стосуються подальшого стабільного життєзабезпечення півострова. Вчора ми повідомляли про
українські енергетичні об'єкти, які намагається націоналізувати самопроголошена республіка. Сьогодні поговоримо про не менш важливий для Криму сектор - сегмент водопостачання.
Пийте українську воду
Водоспоживання - одна з головних проблем півострова. Основною водопостачальною артерією є Північно-Кримський канал, який щорічно поставляє в автономію більше 1 млрд куб. м дніпровської води. Після проголошення Кримом незалежності, нелегітимні влади регіону заявляли про свої побоювання з приводу того, що півострів може бути «відрізаний» від водопостачання. Втім, вчора Держагентство водних ресурсів України, а також Херсонська ОДА заявили, що розпочали 56-й пуск води у Північно-Кримський канал, який традиційно починається щорічно у поливний сезон. У цьому році на зрошення планується направити 678,2 млн куб. м води, на наповнення наливних водосховищ -128 млн куб. м води. У 2012 році пуск дніпровської води у Північно-Кримський канал на Каховському водосховищі був здійснений в кінці березня.
При цьому, в Херсонській ОДА зазначили, що подальший режим експлуатації каналу повинен вирішуватися на рівні держави, у тому числі, необхідно вирішити питання оплати за воду мешканцями Криму.
Водні потужності в посушливому регіоні
Північно-Кримський канал - найбільша зрошувально-зводнювальна система, побудована в 1961-1971 роках для зрошення полів посушливих районів Криму водами Дніпра, і перебуває на балансі Держводагентства України.
З власних потужностей в Криму 23 водосховища загальним об'ємом 399,5 млн куб.м, побудованих ще за радянських часів. Зараз вони заповнені приблизно наполовину. У добу Крим споживає приблизно 200 тис. куб.м води (з розрахунку 100 літрів в день на людину). За оцінками експертів, у режимі суворої економії споживання можна скоротити в 3 рази. Отже, без поставок води ззовні Крим може прожити приблизно місяць.
Російські експерти більш оптимістичні у своїх прогнозах. Враховуючи, що після розпаду СРСР у Криму були закриті гідрометеослужба та Науково-дослідний інститут гідротехніки і меліорації, динаміку споживання водних ресурсів у Криму систематично ніхто не відстежував, повідомляє РАН. За оцінками російських фахівців, у Крим можливо налагодити постачання води з річки Кубань (дані російських ЗМІ). На думку завідувача лабораторії Інституту водних проблем РАН Володимира Дебольського, для будівництва каналу потужністю 100 кубометрів в секунду буде потрібно всього два-три місяці. Зведення додаткового водосховища і насосних підстанцій може зайняти десь півроку.
Проблеми залишаються
Разом з тим, потрібно визнати, що й досі Північно-Кримський канал не вирішував всі проблеми півострова, пов'язані з водопостачанням. По-перше, у водах каналу дуже висока концентрація мулу, а кошти на очищення водної артерії вже 3 роки не виділяються зовсім, або не в повному обсязі. В результаті, за останні 20 років водотік через нього скоротився майже у 5 разів.
Експерти відзначають, що Криму навряд чи загрожує «перекриття крана». За їх словами, подальше закачування дніпровської води для життєзабезпечення півострова може забезпечити інтерес української влади у вигляді високих тарифів на постачання води.
Поки влада вирішує конфлікт в політичній і військовій площинах, варто нагадати, що на водному самозабезпеченні перебувають лише кілька міст Криму, такі як Сімферополь, Саки і Євпаторія. Севастополь змушений щорічно витрачатися на серйозне очищення води, набір якої відбувається в забрудненому Чорноріченському водосховищі (проблема цвітіння води і відсутність коштів на закупівлю реагентів), а Бахчисарай - і зовсім забезпечений централізованим водопостачання лише на 50%.
Разом з тим, Крим також споживає воду з свердловин Північно-Сиваського, Білогірського і Альмінської артезіанських басейнів. Тим не менш, на їх подальшу розробку й поглиблення також потрібні мільйонні дотації, оскільки артезинская вода потребує зниження жорсткості і скорочення рівня мінералізації (солі негативно впливають на стан магістральних мереж).
Дилемою економічного характеру є і застосування технології опріснення морської води. Група кримських експертів неодноразово говорила про те, що собівартість опріснення не перевищує 0,5 грн за літр води, а українські спеціалісти оцінюють вартість прісного чорноморського літра в майже 3 грн. Наразі, за даними Мінрегіону, вартість кубометра води для населення Криму складає 3,22 грн (без ПДВ).
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
