Мінрегіон демострує некомпетентність

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

В уряді немає чіткого уявлення про те, як має проходити подальше реформування галузі ЖКГ. «Україні Комунальній» стало відомо, що на сьогоднішній колегії в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, на якій розглядалися підсумки роботи відомства в 2012 році, профільний Віце-прем'єр Олександр Вілкул представив свої програмні тези про необхідні перетвореннях в ЖКГ, які раніше вже були оприлюднені.

Зокрема, джерело «У.К.», присутній на заході, на умовах анонімності розповів нашому виданню про те, що програмна концепція пана Вілкула умовно називалася «Шість китів реформування ЖКГ» і в точності повторювала аналогічну презентацію, оприлюднену тодішнім главою Мінрегіону Анатолієм Близнюком (очолював Міністерство у 2010-2012 рр.) в листопаді 2012 року в ході VIIІ Міжнародного конгресу «Інституційні та технічні аспекти реформування ЖКГ».

Нагадаємо, в минулому році Анатолій Близнюк представив свої «Сім китів реформування», а саме:

1) Дерегуляція і створення прозорих механізмів роботи ЖКГ, закріплених законодавчо;

2) Створення ефективної програми комплексного реформування і модернізації галузі;

3) Введення повного технологічного та комерційного обліку ресурсів, що відпускаються підприємствами;

4) встановлення економічно обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг;

5) Формування відповідального власника житла;

6) Монетизація пільг і субсидій;

7) Надання підприємствам галузі можливості залучати дешеві кредити.

Необхідність реалізації, висловлюючись релігійної лексикою, «семи стовпів» пан Близнюк тоді пояснював тим, що держбюджетне фінансування не в змозі задовольнити потреби галузі. «Ми порахували, що на сьогодні фінансові потреби галузі становлять 700 мільярдів гривень. Це більше, ніж держбюджет всієї України. Тому ми вважаємо, що необхідно змінювати підходи», - заявив він тоді.

Співрозмовник «У.К.», присутній на колегії у відомстві, розповів, що в презентації Олександра Вілкула не вистачало одного «кита» з раніше представлених паном Близнюком. «Із презентації, яку раніше показував Анатолій Михайлович (« У.К. »- Близнюк) було викреслено положення про необхідність проведення монетизації пільг. Я це списую на небажання чиновників йти на необхідні, але все ж непопулярні заходи», - повідомило джерело.

Співрозмовник видання також підкреслив, що пан Вілкул представив вже відомі «сім китів» Близнюка як свої власні напрацювання. «Ми не почули на колегії нічого нового. По суті, перед Мінрегіоном поставили ті завдання, які вже раніше неодноразово озвучувалися. З одного боку, це - спадкоємність влади, а з іншого - виникає підозра, що в уряді не зовсім розуміють, що робити з галуззю ЖКГ».

Примітно, що вперше за останні кілька років колегія Мінрегіону проводилася «за зачиненими дверима», тобто без участі преси. У прес-службі відомства нам підтвердили, що акредитація журналістів на цей захід не проводилася.

Важливим також є той факт, що підсумки роботи галузі ЖКГ за минулий період підводили під керівництвом Віце-прем'єра, а не глави Мінрегіону Геннадія Темника. Цей крок може розцінюватися як пониження статусу Міністерства в якості відомства, завданням якого є формування, здійснення політики та управління галуззю. Наші здогадки частково підтверджуються словами самого Олександра Вілкула: «... Уряд тримає на жорсткому контролі роботу Мінрегіону, керівників територій і місцевих органів влади щодо покращення якості комунальних послуг і модернізації галузі. Для подальшого розвитку необхідно впроваджувати сучасні європейські принципи управління», - цитує прес-служба Міністерства Віце-прем'єра.

Серед позитивних результатів роботи галузі за минулий рік було названо те, що Мінрегіон «відпрацював нову форму підтримки комунальної інфраструктури та будинків ОСББ». Мова йде про програму надання дешевих кредитів з держбюджету для юросіб, в тому числі ОСББ, з прибутковістю 3% річних на 10 років. У 2012 році на ці цілі з держбюджету було виділено 40 млн грн і профінансовано 11 проектів з утеплення житлових будинків та модернізації систем опалення житлофонду. Пан Вілкул назвав цю програму «першим прецедентом зворотного бюджетного фінансування в історії ЖКГ». Втім, чиновник забув уточнити, що в держбюджеті на 2013 рік на пільгове кредитування за цією схемою - не виділено ні копійки грошей.

Серед безумовних успіхів були названі програми співпраці зі Світовим банком у сфері інфраструктури і водопостачання. Олександр Вілкул пообіцяв, що в поточному році інвестиції міжнародних інститутів будуть залучені також в теплоенергетику та сферу поводження з відходами.

Втім, пріоритетні напрямки діяльності Мінрегіону в поточному в уряді бачать все таки в будівельній галузі. Так, голова Мінрегіону Геннадій Темник нагадав регіонам про необхідність завершити розробку генеральних планів українських міст до 1 травня. Таке доручення чиновник давав кілька тижнів тому під час презентації моделі Містобудівного Кадастру. Нагадаємо, наявність генпланів населених пунктів передбачено законом «Про регулювання містобудівної діяльності». Для того, щоб прискорити планування місць забудови парламент заборонив місцевим органам влади відчужувати земельні ділянки під будівництво за відсутності генпланів з січня 2013 року.

При діючому мораторії, а також при всій повазі до розпорядження Міністра, у кореспондента «У.К.» виникли сумніви з приводу готовності генеральних планів населених пунктів до 1 травня. Судіть самі: за даними Асоціації міст України, всього близько 39% населених пунктів мають генеральні плани. Найкращі показники у міст обласного значення - 85%, дещо гірше - у міст районного значення та селищ міського типу - по 60%. У селах ситуація трохи гірша. Зокрема, всього в 38% українських сіл є генплани забудови. Тобто, місцевій владі більше половини українських міст і сіл залишили фактично 2 місяці на те, щоб провести трудомістку роботу з планування забудови, її оцінці та створенню генпланів! Навряд чи це розпорядження буде виконано в строк.

Не обійшлося на колегії і без болючої та актуальної в Україні теми - ремонту дорожнього покриття. Провести його в найкоротші терміни місцевій владі доручив Олександр Вілкул, і також зазначив, що про проведення ремонтних робіт на автомагістралях і дорогах буде щодня доповідати уряду. При цьому, відремонтувати всі дороги країни потрібно також за 2 місяці - до 1 травня. За даними «Укравтодору», зараз ямами уражено приблизно 37 тис. км трас магістрального призначення. Тільки на ремонт автомобільних доріг столиці необхідно направити 18 млрд грн, заявив нещодавно голова Київського міської держадміністрації Олександр Попов. При цьому, на думку Прем'єр-міністра Миколи Азарова, виділити які-небудь кошти з бюджету на ремонт дорожньої інфраструктури не представляється можливим. За словами глави уряду, коштів на будівництво якісних доріг немає, а виділити гроші на ремонт вже існуючих доріг - не дає опозиція, яка вже не перший день блокує парламентську трибуну. Може бути, опозиція і винна, але як бути із заявою Генерального прокурора Віктора Пшонки, який нещодавно повідомив, що в минулому році завищення обсягів і вартості ремонтних дорожніх робіт склали 177 млн ​​грн?

Не хочеться вживати шаблонний вираз про те, що риба псується з голови, але прогнози малюються далеко не радісні. Ймовірно, варто чекати:

1) переорієнтування пріоритетів у розвитку на будівельну галузь, що призведе до стагнації житлово-комунального блоку;

2) в уряді не має чіткої стратегії реформування галузі ЖКГ і виведення її з кризи;

3) очевидно, що споживачеві варто готуватися до підвищення вартості послуг, проте, підвищення їх якості при цьому очікувати не варто.

Все таки щось «прогнило в датському королівстві» ...