«Нафтогаз» проти теплоенерго: битва триває

Не зважаючи на такі радикальні та непопулярні кроки, які викликали хвилю соціального невдоволення серед населення, збитки НАК «Нафтогаз України», якщо вірити офіційним заявам нафтогазівського топ-менеджменту, продовжують зростати. Так, за словами заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Коновця, через стрімку девальвацію гривні збитки «Нафтогазу» від продажу газу тепловикам, що виробляють тепло для населення, в 2015 році прогнозуються у розмірі 20,6 млрд грн. І це не дивлячись на підняття тарифів на газ для населення та випуск у лютому Міністерством фінансів облігацій внутрішньої держпозики для докапіталізації «Нафтогазу» на 17,2 млрд грн.

 

Стабілізувати фінансовий стан НАК «Нафтогаз України», за задумом Кабінету Міністрів, покликаний також проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії (реєстр. №2214), про який вже йшлося на шпальтах «України Комунальної». 

 

Нагадаємо, що  законопроект №2214, прийнятий народними депутатами у першому читанні 2 березня, спрямований на надання НАК «Нафтогаз України» виняткових  інструментів стягнення заборгованості із споживачів за природний газ та ефективних механізмів впливу на підприємства-боржників, передусім на Теплокомуненерго. 

 

 

При підготовці тексту законопроекту №2214 до другого читання, профільним комітетом Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки було опрацьовано понад 90 поправок, які надійшли від народних депутатів. Більшість з них стосуються  саме захисту підприємств Теплокомуненерго від фінансового тиску НАК «Нафтогаз України». 

 

Зокрема, остаточна редакція  законопроекту №2214 містить норми, які ставлять у пряму залежність від встановлення теплогенеруючим та теплопостачальним підприємствам економічно обґрунтованого тарифу, можливість НАК «Нафтогазу України» застосовувати до таких підприємств заходи примусового характеру щодо стягнення заборгованості, укладання договору, відключення та припинення постачання природного газу тощо.

 

Отже, текстом законопроекту №2214, підготовленому до другого читання, пропонується:

 

- доповнити ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» нормою, яка  виключає поширення обов’язку щомісяця здійснювати оплату природного газу гарантованому постачальнику відповідно до укладених договорів на теплогенеруючі та теплопостачальні організації, щодо  яких  не  встановлено  економічно обґрунтований тариф;

 

- доповнити ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» нормою про те, що припинення газопостачання об'єктів у сфері теплопостачання припиняється у разі порушення теплогенеруючими, теплопостачальними організаціями строку розрахунків за спожитий природний газ та/або у разі відбору природного газу за відсутності у таких організацій планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, здійснюється з урахуванням вимог статті 20 цього Закону щодо встановлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію на рівні, що забезпечує відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії,

 

- викласти ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», згідно з якою вимоги  щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання не поширюються на теплогенеруючі та теплопостачальні організації, щодо яких не встановлено економічно обґрунтований тариф.

 

Окрім цього, законопроектом №2214 пропонується продовжити дію процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначену відповідно до  Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (Закон №2711) діє до 1 січня 2016, але лише для підприємств паливно-енергетичного комплексу, що мають стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів. Враховуючи те, що текст законопроекту №2214, який було прийнято 2 березня за основу, визначав строк  припинення процедури погашення по Закону №2711 твердою датою 1 липня цього року без будь-яких виключень, то продовження процедури погашення для стратегічних підприємств до 1 січня 2016 року є суттєвим пом’якшенням цієї норми.

 

Норму ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» щодо продажу дебіторської заборгованості  НАК «Нафтогаз України» третім особам на аукціоні, яка стала чи не найсуперечливішою нормою цього законопроекту, до другого читання упорядкували наступним чином. Профільний комітет Верховної Ради вирішив, що право вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу перед НАК «Нафтогаз України» та/або перед її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, може бути продано (відчужено) на користь третіх осіб шляхом проведення аукціону за методом зниження ціни лота за ціною, що може відрізнятися від балансової вартості, за умови наявності висновку незалежного аудитора щодо дебіторської заборгованості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» станом на 31 грудня 2014 року. При цьому Порядок продажу (відчуження) прав вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу має бути  встановлено  Кабінетом Міністрів.

 

Норма про обов’язковість висновку незалежного аудитора щодо дебіторської заборгованості НАК «Нафтогаз України», перш ніж оголошувати аукціон із її продажу третім особам, а фактично колекторам, має певне підґрунтя. Очевидно, вона з’явилася в законопроекті №2214 після того, як стало відомо про те, що незалежна аудиторська компанія ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» не змогла підтвердити результати господарської діяльності та фінансову звітність НАК «Нафтогаз України» за 2012-2013 роки. Саме про це йдеться у звіті  незалежного аудитора про аудит консолідованого звіту про фінансовий стан компанії за 2012–2013 роки, оприлюдненому 27 березня самою НАК  «Нафтогаз України». 

 

Певною гарантією для теплогенеруючих та теплопостачальних підприємств, які є боржниками НАК «Нафтогаз України» є норма законопроекту №2214, яка вносить зміни до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та забороняє звернення про стягнення та накладання арешту на кошти, що перебувають на одному із банківських рахунків боржника, у сумі, що дорівнює сумі витрат на оплату праці боржника протягом останніх трьох місяців, та поточні рахунки із спеціальним режимом використання. 

 

Звичайно, що перелічені новації тексту законопроекту №2214, підготовленого  до другого читання профільним комітетом Верховної Ради, зумовлять лише певне полегшення наслідків його прийняття та набрання чинності як Закону для теплогенеруючих та теплопостачальних організацій, адже в ньому збережені такі небезпечні норми, як скасування принципу заборони обмеження енергопостачання об'єктів у сфері теплопостачання в опалювальний період, нижче технологічного мінімуму споживання природного газу та обмеження у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використаний природний газ, запровадження додаткових гарантій (поруки, застави майна) при  укладанні договору на постачання природного газу, можливість безспірного стягнення на заставлене майно у разі порушення строків оплати спожитого природного газу, можливість накладання арешту на інше майно боржника державним виконавцем та його опис вже на десятий день після відкриття виконавчого провадження тощо.

 

Між тим, урядом так і не розроблено концепцію плану реструктуризації НАК «Нафтогазу» та не подано законопроект про реформування енергетичного сектору відповідно до умов Третього енергетичного пакету ЄС, які запровадять умови для діяльності кількох постачальників газу, які нарешті утворять ефективний ринок природного газу в Україні.