ГоловнаПублікаціїОпалювальний сезон 2023-2024Новий опалювальний сезон під загрозою зриву

Новий опалювальний сезон під загрозою зриву

Чиновники переконані: опалювальний сезон пройшов успішно, попри деякі складнощі, і майбутній вдасться пройти на відповідному рівні. Однак, теплопостачальники побоюються, що галузь розвалиться ще до початку нового опалювального періоду.

Попри те, що офіційно опалювальний сезон 2014/2015 років в Україні ще не закінчився, риску під його проходженням відповідальні Міністерства почали проводити вже у двадцятих числах березня. Так, у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості констатували, що Україна успішно пройшла опалювальний сезон, хоча і виникали деякі складнощі. 

«Опалювальний сезон в Україні поки що ще не закінчився, але, враховуючи температурний режим, можна стверджувати, що ми його успішно пройшли», - зазначив Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин під час брифінгу у Будинку уряду.
 
Поряд з цим, глава Міненерго зауважив, що це був дуже складний опалювальний період, адже його Україна розпочала із обмеженим запасом вугілля на складах (1,4 млн тонн). Ситуація ускладнювалася тим, що поставки із добувних районів – Донецького і Луганського – не здійснювалися, а поставки із Росії часто блокувалися. 
 
Не взялися цього заперечувати і у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. «Опалювальний сезон 2014-2015 років був не простим з огляду на обмеження ресурсів, але в той же час теплопостачальними підприємствами було забезпечено його стабільне проходження» - зазначив 1 квітня під час семінару в Житомирі директор Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіону Сергій Кушнір.
 
 
За його словами, Диспетчерською службою Мінрегіону за весь опалювальний період не було зафіксовано істотних, серйозних порушень і скарг на проходження опалювального сезону. Аварійні ситуації, які виникали ліквідовувалися у встановленні терміни. 
 
У Мінрегіоні стверджують, що таких результатів вдалося досягнути завдяки виконанню ряду заходів, продиктованих постановою КМУ №296, головним чином, у процесі підготовки до опалювального сезону. Серед них: заміна теплових мереж та модернізація котелень, скорочення споживання газу та його заміщення альтернативними видами палива.
 
Зауважимо, на ці цілі, за інформацією відомства, було залучено майже 1,3 млрд грн. Левова частка - 710,3 млн грн – це кошти підприємств, 218,6 млн грн – кошти з державної скарбниці, 143 млн грн – з місцевих бюджетів, 48,7 млн грн - кошти міжнародних фінансових установ, 174,5 млн грн – інвесторів,  16,9 млн грн - інші джерела.
 
За рахунок вказаних коштів було виконано роботи з модернізації, реконструкції, технічного переоснащення, заміни котлів та котельного обладнання, направлені на скорочення споживання природного газу, на 542 котельнях або 1 083 котлах загальною вартістю майже 260 млн грн.
 
Також було виконано роботи з реконструкції, технічного переоснащення, заміни, встановлення нових котлів, будівництва нових котелень на альтернативних видах палива, направлених на заміщення споживання природного газ, на 1020 котельнях або 1550 котлах загальною вартістю 495,5 млн грн. 
 
Крім того, було виконано роботи по заміні та реконструкції майже 300 км теплових мереж загальною вартістю 557 млн грн.
 
«В цілому до попереднього періоду вдалося скоротити споживання газу на 21%. Невиконання постанови складає приблизно 14% у порівнянні з тими лімітами, які були затверджені. Основне невиконання припало на листопад-грудень і пов’язане з різким пониженням температури середньо добової і відповідно збільшенням споживання природного газу» - повідомив пан Кушнір, звітуючи про зменшення газоспоживання протягом опалювального сезону 2014/2015 років.
 
При цьому він підкреслив, що основна економія газу і заходи, завдяки яким максимально було дотримано вимоги постанови №296 це були антикризові дії: відключення гарячої води в серпні-жовтні, окремих об’єктів, відстрочення початку опалювального сезону у навчальних закладах, тощо.
 
Примітно, у подальшому Міністерство не має наміру сильно відхилятися від наміченого курсу, адже мало сподівається на те, що в Україні з’являться додаткові об’єми газу. Так, при підготовці до нового опалювального сезону 2015/2016 років увага звертатиметься на три основні напрямки: забезпечення житлового фонду будинковими засобами обліку та регулювання теплової енергії, технічні переоснащення по теплогенеруючих потужностях, направлені на скорочення споживання природного газу, та виконання робіт із переведення котелень на альтернативні види палива. 
 
«Чи розпочнемо новий опалювальний сезон чи не розпочнемо? Переконаний, розпочнемо і проведемо його на відповідному рівні» - наголосив перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Кістіон, розмірковуючи про майбутні перспективи.
 
Однак, у самих теплоенергетиків оптимізму щодо підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 2015/2016 років мало. Кажуть, теплопостачальні підприємства на грані економічного колапсу. Точкові реформи без комплексного системного підходу реформування можуть довести галузь до розвалу ще до початку нового опалювального сезону. Підвищення тарифів на централізоване опалення та гаряче водопостачання на фоні економічної кризи, інфляції, падіння доходів населення, збільшення безробіття і зростання вартості енергоресурсів може обернутися високим рівнем несплат за послуги, котрі надають підприємства теплокомуненерго.
 
Зауважимо, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, 31 березня ухвалила рішення про підвищення кінцевого тарифу на послуги центрального опалення для населення в середньому на 67% з 1 травня, хоча ціни на газ і оптовий тариф на теплову енергію зросли вже з 1 квітня. 
 
 
«До закінчення опалювального сезону ми щодня будемо нести чистий збиток з ЦО та ГВП у розмірі 6,4 млн грн у зв'язку з тим, що не переглянуті тарифи. Після закінчення опалювального сезону і до набуття чинності нових тарифів, збитки теплопостачальних компаній з ГВП складуть до 0,94 млн грн на день. Сумарно за підсумками квітня через це ми отримаємо чистий збиток від надання послуг ЦО і ГВП близько 110 млн грн», – наголосила фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова, додаючи для порівняння, що у лютому ПАТ «Київенерго» отримало чистий прибуток з бюджетних установ за рахунок тимчасового зниження ціни на газ у розмірі близько 5,9 млн грн.
 
Поряд з цим, фіндиректор ПАТ «Київенерго» підкреслила, що у сформованій ситуації підприємства ТКЕ повинні також розраховуватися з НАК «Нафтогаз України» за спожитий у квітні газ вже за новою ціною на 100% (без зволікань).
 
«Договори про поставку газу НАК «Нафтогаз України» містять штрафи в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (30%+30%), пеню 3% і враховують інфляцію 25% річних. Ціна прострочення оплати НАК «Нафтогаз України» сьогодні, мінімум, 63-70% річних», – сказала вона, зауважуючи, що у Нацкомісії немає відповіді на запитання, за чий рахунок теплопостачальники будуть покривати збитки і виплачувати штрафи НАК «Нафтогаз України».
 
Примітно, за попередніми прогнозами теплокомуненерго, з урахуванням майбутнього підвищення тарифів на ЦО та ГВП рівень розрахунків населення за ці послуги у новому опалювальному сезоні становитиме 25%-30%. У нинішньому, 2014/2015 років, вони впали до 65% порівняно з попереднім періодом. Тож, якщо у минулому році вагому роль у підготовці до опалювального сезону грали обігові кошти самих теплопостачальних підприємств, то у нинішньому при складеній ситуації це малоймовірно. 
 
Катерина Ляшевська
 
Коментарі (4)
Дмитрий Дудниченко4
03 Квітня 2015 p. 11:22
"Примечательно, по предварительным прогнозам теплокоммунэнерго, с учетом будущего повышения тарифов на ЦО и ГВС уровень расчетов населения за эти услуги в новом отопительном сезоне составит 25%-30%." Надеюсь, что всё будет не так плохо. Конечно, нет оснований полагать, что новая система субсидирования не будет провалена. Но, всё - таки, на неё стоит рассчитывать.
Владимир2
03 Квітня 2015 p. 15:42
Платить будут , но только при соблюдении одного условия - законодательно установленной нормы при которой потребитель лишается недвижимого имущества при наличии задолженности за газ , ГВС , тепловую энергию и т. д .
Олена2
03 Квітня 2015 p. 11:36
Дима, Вы оптимист)
Коля Пухов
03 Квітня 2015 p. 21:47
Викладаю свої міркування щодо виникнення розгерметизації будинків і споруд у Києві ( можливо, і в інших великих містах). --------------------------------------------------------------------------------------------------------------Мабуть усі пам"ятають, як у 2010-2013 роках усі державні свята супроводжувались у Києві грандіозними по кількості та потужності вибухів святковими салютами, дію яких можна було порівняти з дією невеликого землетрусу. Люди, у тому числі і ветерани , неодноразово скаржилися до колл-центру, що результатами цих салютів стають пошкодження будівельних конструкцій внаслідок ударної хвилі, а саме: утворення тріщин в стінах, особливо у хрущовках, аварії водопроводу і каналізації. Натомість, колл-центр навіть не реєстрував ці звернення, пояснюючи ветеранам, що ці вибухи у їх честь. Мешканці багатоповерхівок можуть підтвердити, що взимку навіть при добре розігрітих батареях у їх квартирах було холодно , оскільки тепло виходило назовні через утворені вибухами мікротріщини у стінах будинків. Припускаю, що такі потужні та чисельні вибухи під виглядом святкових салютів робилися навмисно режимом Януковича з метою руйнування житлового та нежитлового фонду та комунікацій.