«Все йде, все минає...» - писав український Кобзар, однак, жодним чином не про житлово-комунальні проблеми Криму. Цього тижня питання водопостачання республіки не лише не врегулювалося, але й значною мірою ускладнилося.
Звертаючись до передісторії, нагадаємо, опісля анексії півострова самопроголошена влада Криму почала скаржитися на «водний» шантаж з боку Києва, мовляв українська сторона усіляко погрожує відключити республіку від водопостачання, перекривши Північно-Кримський канал. В Україні ж пояснили, що сплив строк дії угоди на надання відповідних послуг кримчанам, а нову самопроголошена влада півострова не поспішає укладати. Окрім того за цей час зросла заборгованість республіки за водопостачання. Згодом з'ясувалося, що український уряд таки не припиняв поставки дніпровської води до Криму. Вода з Північно-Кримського каналу подавалася, але не доходила до кримчан, за словами українських посадовців, через непрофесійність кадрів, які стали на чолі водних споруд на території півострова. Власне, через це в Україні задумалися про будівництво на Херсонщині технологічного пункту обліку води, яка може подаватися в Крим. У республіці ж заявили, що це злоумисні дії Києва, таким чином «прісна вода скидається у Чорне море, щоб вбити екологію Криму». Починаючи з 14 травня Північно-Кримський канал почав працювати лише для споживачів Херсонської області, а кримчани залишилися віч-на-віч із порожніми водосховищами. Це змусило самопроголошену владу півострова таки делегувати робочу групу для вирішення проблемних питань, а Україну виставити три умови: погасити заборгованість, повернути техніку дирекції Північно-Кримського каналу та переглянути ціни на воду. З чого кримчани зробили висновок, що Київ не налаштований на переукладання угоди і заговорили про диверсію.
То ж напочатку тижня «віз був і нині там». Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Одарченко заявив, що самопроголошена влада Криму почала, в обхід укладання угод з Україною, шукати незаконні можливості забору води з Північно-Кримського каналу. Це і проривання додаткових русел, і неправильне використання водних споруд. Однак, ці спроби не увінчалися успіхом, скоріше навпаки - призвели до руйнування споруд Північно-Кримського каналу, які знаходяться на території півострова, і віддалили кримчан від бажаної для них води.
Після цього у Криму згадали про воду з передгірних водосховищ. За словами самопроголошеного першого Віце-прем'єра Ради Міністрів Криму Рустама Теміргалієва, 18 травня внаслідок перекидання води з цих сховків «прозорою» було повністю забезпечено Феодосію і Судак.
Читайте також: «Водна» криза поглинає Крим
У свою чергу голова Республіканського комітету РК з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Ігор Вайль підкреслив, що якість води з передгірних водосховищ перевершує якість води з Дніпра. За його прогнозами, до кінця липня таким чином буде закінчено наповнення Феодосійського водосховища. Наразі кримські фахівці опрацьовують ідею будівництва в регіоні 19 водосховищ для забезпечення півострова водою з власних джерел замість використання дніпровської води.
Окрім цього, за словами голови Держради Республіки Крим Володимира Константинова, також очікується вже найближчим часом поновлення поставок води з Північно-Кримського каналу, та ціна цього водопостачання буде неприйнятною.
«Нам доведеться дотувати з бюджету 400 млн гривень на рік», - наголосив пан Константинов, зазначивши, що Крим буде шукати альтернативу.
Водночас Прем'єр-міністр АР Крим Сергій Аксьонов поспішив зробити заяву перед російською стороною, що кримський уряд не буде відновлювати Північно-Кримський канал, споруди якого на території півострова зношені на 80%. Фінансувати ці роботи запропонували Росії за рахунок коштів федерального бюджету, виділених по лінії Міністерства сільського господарства і Міністерства природних ресурсів РФ. За словами пана Вайля на капітальний ремонт ПКК потрібно 5 років та 467 млн дол.
Поряд з цим, у Криму триває підготовка об'єктів Північно-Кримського каналу для цілорічної роботи.
«Ми готові працювати, ми готуємо наших фахівців працювати навіть взимку. Раніше взимку канал ніколи не працював за всю його історію. Ми готуємо і обладнання, і сам канал, і спеціалістів для того, щоб почати роботу в будь-який момент, коли наші колеги знову укладуть з нами договір», - зазначив Ігор Вайль.
Щодо останього, кримські посадовці переконані, що угода буде укладена навесні 2015 року, коли послабиться політична позиція Києва, оскільки на їхню думку, щоб не говорили українські колеги, проблема водопостачання Криму не технічна, а саме політична.
Читайте також: Проблеми з водою в Криму вирішать сніг та дощ
Втім, водопостачання півострова - це не єдине суперечне питання. На тижні стало відомо, що Росія не збирається включати Республіку Крим в програму газифікації, принаймні на цей рік. За словами члена правління «Газпрому», глави «Газпром межрегионгаза» Кирила Селезньова, півострів може забезпечити себе газом самотужки.
«Що буде на наступний рік, буде ясно пізніше, але в поточному році цього регіону немає у наших планах з газифікації», - резюмував він.
Зауважимо, наразі газопостачання Криму проводить «Чорноморнафтогаз» - державне підприємство України, яке було «націоналізовано» самопроголошеними владою Криму після анексії півострова. Це єдине підприємство, яке веде власну розвідку і видобуток природного газу і нафти на шельфі Чорного і Азовського морів, а також на суші. «Чорноморнафтогаз» практично на 100% покриває потреби населення Криму у природному газі.
При цьому варто підкреслити, що за словами українських посадовців, проросійська самопроголошена влада Криму щодня краде близько 50 тисяч кубометрів газу з родовища в Херсонській області. Зокрема, про це говорить керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук.
Також пан Тимчук зауважує, що російські військові встановили блокпости неподалік Арабатської стрілки на території Херсонської області і прикривають таким чином місце видобутку газу, звідки і «йде злодійство». Київ ніяк на це не реагує.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
