Питання газопостачання України залишаються невирішеними, тому слід тримати на мінімальному режимі тепломережі, щоб не було замерзання з подальшим розривом труб. На цьому наголошує Глава Наглядової ради ПАТ «Київенерго» Іван Плачков «Forbes».
Так, за його словами, станом на сьогодні близько 60% теплових мереж Києва перебувають у зношеному стані, вичерпавши більш ніж 25-річний термін експлуатації. Щороку з квітня по вересень «Київенерго» проводить обов'язкову процедуру − гідравлічні випробування, які дозволяють виявити і ліквідувати пошкодження тепломереж влітку, а не під час опалювального сезону. У 2014 році за період квітень-липень уже було виявлено 990 пошкоджень. За весь опалювальний сезон 2012/2013 року − 3590 пошкоджень тепломереж, що на 4,5% менше в порівнянні з попереднім опалювальним сезоном.
Окрім поважного віку труб є ще одна причина частих проривів, зазначає пан Плачко. У Радянському Союзі ніхто особливо не дотримувався технологічних вимог, а в епоху пізнього застою (кінець 70-х − початок 80-х років минулого століття) це стало звичним явищем.
«Уявіть, ведеться масове житлове будівництво, робочі прокладають розподільні теплові мережі до будинків. За технологією, їх треба помістити в спеціальні лотки бетонні, заізолювати. Але тоді було дуже розвинене окозамилювання, бо будівельникам треба було здати план, «мільйон квадратних метрів» житла. До того ж мають приїхати великі начальники − стрічку перерізати.
Що ж робили будівельники? Вони, нічого не заізолювавши, всі комунікації засипали землею, і люди заселялися. У ті роки якраз побудували Харківський масив, Троєщину, Оболонь. Була спеціальна муніципальна організація − «Житлотеплоенерго», яка експлуатувала маленькі котельні й ці мережі. При цьому місто не виділяло ні копійки на їх реконструкцію і модернізацію. До того ж у 90-ті роки рівень платежів споживачів становив 20-30%. І лише на початку 2000 року усе це господарство було передане «Київенерго» в управління та експлуатацію» - пояснює експерт.
При цьому пан Плачко зазначає, що сьогодні «Київенерго» потрібно 10 млрд гривень інвестицій, щоб протягом 5-7 років увійти в нормативний показник з аварійності і знизити втрати. До того ж, щороку необхідно замінювати по 100-120 км мереж.
«Заміна мереж відбувається з різною періодичністю. Якщо вже зовсім просто пояснювати, то скільки країна має грошей, з такою частотою вона і проводить заміну. Тому що це не тільки дороге задоволення, але й певні незручності» - зауважив експерт, а також додав, що у найближчі рік-два в столиці нічого кардинального очікувати не варто.
«Десь до 2020 року щось зміниться, у нас почнеться масовий ремонт. Сьогодні перед нами стоїть куди більш важливе завдання: як нам зберегти труби цієї зими?» - резюмував він.
Зауважимо, раніше в КМДА заявляли, що економити на підготовці до опалювального сезону не будуть.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
