Операція «Приватизація»

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Один з героїв роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита», говорив:«... люди, як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було... Ну, легковажні... ну, що ж... звичайнісінькі люди... квартирне питання лише зіпсувало їх...».

Підтримуючи думку класика, слід зазначити, що це питання продовжує псувати людей, а особливо тих, у кого це житло відсутнє. Але навіть ті, хто вже придбав право власності на свої квадратні метри, не позбулися «синдрому наймача». Виникає закономірне питання: «Чи здатний новий власник ефективно, на відміну від ЖЕКів, управляти своїм житлом?».

Новий загін власників

Приватизація в Україні триває вже 18 років і здійснюється вона на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року. На виконання цього закону Кабінет Міністрів створив відповідну нормативну базу, яка врегулювала великий спектр правовідносин, що виникають у процесі приватизації квартир.

Фактично, приватизація державного житла почалася в Україні в 1993 році. При цьому найбільшу кількість квартир було приватизовано за перші 2 роки. У 1993 році у власність громадян України перейшло 902,8 тис. квартир та одноквартирних будинків, а в 1994 році - 909,5 тис. Починаючи з 2003 року і аж до 2010 року в власність наших співгромадян щорічно, в середньому, переходило близько 200 тис. «будинкової» нерухомості.

За даними Держкомстату, з початку приватизації державного житлового фонду в Україні приватизовано близько 6,5 млн квартир і однокімнатних об'єктів загальною площею 326 200 000 кв. м, що складає 92,2% державного житлового фонду станом на 1 січня 1993 року.

На сьогодні можна з упевненістю сказати, що новий загін власників в Україні відбувся і продовжує поповнюватися. Нагадаємо, що відповідно до закону «Про приватизацію державного житлового фонду», кожен громадянин України отримав житловий чек, що дає право безкоштовно приватизувати 21 кв. м житла. З іншого боку, кожна сім'я може приватизувати 10 кв. м житла додатково.

Прийняття в 1992 році Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» експерти називають знаковою подією. Саме тоді в Україні зародився ринок офіційної купівлі-продажу нерухомості. Приватизація означає передачу об'єкта нерухомості в приватну власність. А це відповідно до класичного визначенням відомого вченого А.Оноре, означає:

- право володіння, тобто право виключно фізичного контролю над благами;
- право користування, тобто право вирішувати, хто і як буде забезпечувати використання благ;
- право на доход, тобто право володіння результатами від використання благ;
- право на відчуження, споживання, зміну чи знищення благ;
- право на безпеку, тобто право на захист від експропріації благ і від псування з боку навколишнього середовища;
- право на передачу прав у спадок;
- право на безстроковість благами;
- заборона на використання способу, який завдає шкоди навколишньому середовищу;
- право на залишковий характер, тобто право на існування процедур та інститутів, які забезпечують відновлення порушених повноважень.

Розглядаючи ситуацію, що склалася, експерти відзначають, що поява приватної власності не відбилася на ефективності управління житловими будинками. Як і раніше, фінансові ресурси, отримані за комунальні послуги, йдуть у небуття, а будинки і інженерні комунікації з кожним роком втрачають свої експлуатаційні якості ...

Житловий фонд України

Що таке житловий фонд? Це певна сукупність житлових будинків та житлових приміщень в нежилих будівлях, що знаходяться на території України і призначена для проживання громадян. Житлові будівлі - це будівлі зі зручностями для людини, щоб забезпечити можливість проживання.

При цьому житлові будинки слід відрізняти від житлових будівель готелів, інтернатів, дачних будиночків у кооперативах тощо, які також мають відповідні зручності для проживання, але використовуються в суспільстві для інших цілей. Житлові будівлі до житлового фонду не належать, а тому нормами житлового законодавства не регулюються.

З урахуванням цього житловий фонд України складає близько 10,1 млн будинків, їх загальна площа дорівнює близько 1092,8 млн кв. м (за станом 2011 - прогноз), з них комунального житла - 250 тис. будинків, (загальна площа 114 млн кв. м).

До складу житлового фонду Україна входить більше 19,3 млн квартир. Приблизно 70% квартир припадає на частку багатоквартирних будинків, в яких проживає близько 34 мільйонів чоловік (більше 80% населення). Близько 90% українських домогосподарств є власниками житлових приміщень, в яких вони проживають. П'ять відсотків населення мають державне або відомче житло, 2% орендують житло у приватних власників, а 3% проживають у гуртожитках.

За минулі роки через недостатнє фінансування капремонту житлового фонду, технічний стан будинків погіршився: кожен третій будинок в країні потребує капітального або поточного ремонту.

При цьому 53,6 тис. будинків віднесено до категорії старих та аварійних (загальна площа 4,8 млн кв. м), у цих будинках постійно проживають понад 191 тис. людей. Найбільша кількість старих та аварійних будинків знаходиться в Дніпропетровській, Житомирській, Донецькій, Одеській, Харківській та Чернівецькій областях.

На сьогоднішній день в країні налічується 25,5 тисяч будинків, які були зведені за проектами перших масових серій великопанельних, цегельних і блокових будинків (загальна площа дорівнює 72 млн кв. м), інакше кажучи, 23% міського житлового фонду потребує реконструкції і модернізації.

За оцінками експертів, щорічні обсяги нового міського житлового будівництва в Україні складають менше 2% від житлового фонду, який знаходиться в експлуатації.

Подивитися, як себе почуває житловий фонд Україна в березні 2012 року приїдуть експерти Європейської економічної комісії ООН, які проведуть Національний огляд житлового сектора.

Приватизацію час закінчувати

Міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк вважає за доцільне ухвалити рішення про завершення приватизації житла в Україні.

«Я хотів би, щоб депутати Верховної Ради, нарешті, прийняли рішення про завершення приватизації. 92% людей в державі вже приватизували, а 8% - немає. Тут необхідно прибрати всі інсинуації і прийняти це рішення», - переконаний Анатолій Близнюк.

За словами міністра, після цього необхідно прийняти рішення про стимулювання створення ОСББ (Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків). «У нас є такі пропозиції з утеплення будинків, по установці лічильників. Ефективний власник - це найголовніше, що дасть перспективу утримання житлового господарства», - додав він.

При цьому міністр зазначив, що для стимулювання розвитку ОСББ Мінрегіон пропонує жителям, в будинках яких створені такі об'єднання, встановити лічильники теплової енергії, що дасть можливість оплачувати тільки спожиті обсяги тепла. «Ми говоримо: ми вам даємо лічильник без відсотків. Ви платите 300 гривень сьогодні за теплопостачання, завтра ви отримуєте лічильник. Ви будете платити 250 або 200 гривень, а інше ви повертаєте, і через 1,5 роки - повна окупність цього приладу», - пояснив Близнюк.

Експерти, розглядаючи цю заяву міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ зазначають, що нинішня редакція Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» не передбачає жодних обмежень у часі для того, щоб громадяни змогли реалізувати своє право і приватизувати своє житло».

Хоча треба віддати належне народним обранцям, вони постійно своїми підзаконними актами прагнуть визначити терміни. У 1997 році Верховна Рада, ухвалюючи рішення про завершення сертифікатної приватизації підприємств й особливо не замислюючись і не вникаючи в закон, який не має обмежень по термінах, депутати прийняли постанову про продовження використання житлових чеків до кінця 2000 року.

Коли вийшов термін, його автоматично продовжили до 2006 року, хоча це не треба було робити, оскільки вже була прийнята і набула чинності Конституція України, а відповідно до вимог пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України, правовий режим власності визначається виключно законами України, а не постановами.

Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Тобто ніякими нормативно-правовими актами, крім законів України, не може змінюватись або скасовуватись право громадян на приватизацію житла.

Незважаючи на це у грудні 2006 року депутати, які повинні знати про пріоритетність законів над підзаконними актами, знову продовжили приватизацію житла і тепер вже до 31 грудня 2008 року.

Експерти впевнені, що не подібна «турбота» народних обранців, а тільки якісна законодавча база, сприятиме формуванню ефективного власника, на плечі якого ляже не підйомний вантаж реформування житлово-комунального господарства.

Замість висновків

На сьогоднішній день в Україні на квартирному обліку перебувало понад 1 млн сімей та більше 100 тис. військовослужбовців, прирівняних до них осіб, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших службовців (з них: 30,3 тис. на квартирному обліку за місцем проживання).

Отже, низький рівень забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, залишається однією з найгостріших соціальних проблем в Україні. Адже на квартирному обліку перебувають більше 10 років майже 67% черговиків, а отримують квартири лише 1,5% з них.

Складно говорити, що при такій ситуації ми дуже швидко позбавимося від «синдрому наймача». Н сьогодні зрозуміло одне, що головне навіть не в тому, хто буде керувати, а хто буде робити це найбільш ефективно. І відповідь однозначна тут - тільки власник.

Микола Бойко, спеціально для ІА «Україна Комунальна»