ГоловнаКоментаріАналітика Підводні камені «автономки»

Підводні камені «автономки»

- Обладнання всіх теплопостачальних компаній вичерпало свій ресурс. Фактично, ці підприємства потрапили в порочне коло: неплатежі та невідшкодування витрат від тарифів – це відсутність коштів для інвестування. Без інвестицій система не може нормально функціонувати – і її стан катастрофіч

- Обладнання всіх теплопостачальних компаній вичерпало свій ресурс. Фактично, ці підприємства потрапили в порочне коло: неплатежі та невідшкодування витрат від тарифів – це відсутність коштів для інвестування. Без інвестицій система не може нормально функціонувати – і її стан катастрофічно погіршується. Якщо система в такому стані, то ростуть операційні витрати, підвищуються тарифи і погіршується якість послуг, зменшується рівень платежів, тому поширюються процеси децентралізації. Нічого б поганого в цьому не було, якби відхід від централізованого теплопостачання до автономного (на рівні будинку) чи індивідуального (квартири) не закінчувався тим, що в кожному вікні стирчить труба. Хотів би я спитати про комфорт тих людей, які живуть на 8-9 поверхах...

Основне підґрунтя для децентралізації – це дискримінаційна ціна на природній газ для теплопостачальних компаній, які надають тепло населенню. Зараз вона складає 1 309 грн. за тисячу метрів кубічних. Інша ціна на природній газ для бюджетних та інших споживачів – більше 3 000 грн. Перехресне субсидіювання закладене на рівні ціни природного газу. Це політичний момент у ціноутворенні, бо в Європі ціна природного газу за тисячу кубів для роздрібного споживача – 500-700 євро, а у нас – 768 грн. Можете уявити, у скільки разів виросте ціна, коли ми прокинемося і не буде централізованого теплопостачання, а лише індивідуальне? Говорять, що населенню продають газ власного видобутку – це десь 16-18 млрд кубометрів. І його не вистачить на всіх, треба буде продавати дорогий газ по 1 300 грн як мінімум. «Нафтогаз» не захоче мати збитків ще на 65 млрд грн – він і так продає по збитковій ціні, і держава все компенсує.

Система вичерпала свій ресурс – і що ж робити далі? Я проводив роботу по економічно доцільних системах теплопостачання в місті Івано-Франківськ. Оцінювалося п'ять варіантів: реконструкція існуючої системи теплопостачання, зменшення рівня централізації в межах кварталу, ліквідація котелень та встановлення дахових котелень на рівні будинку, повна децентралізація (індивідуальне опалення в кожній квартирі) та часткова децентралізація (50/50). При цьому враховувалися інтереси споживачів, муніципалітету, держави, теплопостачальних енергопідприємств та інвесторів.

Виявилося, що домогосподарства, які отримують субсидії чи пільги, не хочуть впровадити у себе індивідуальне опалення, бо сплачують 15%, а решту – держава. Крім того, є домогосподарства, які не бажають себе обтяжувати вибухонебезпечним обладнанням. До речі, за 2009 рік в Україні було зафіксовано 179 вибухів індивідуальних котлів. Ця інформація була названа на селекторній нараді у МінЖКГ. Тому 50% вибрали саме централізований варіант.

Тож ми отримали такі дані (станом на 2007 рік): реконструкція існуючої системи теплопостачання Івано-Франківська потребувала 36,2 млн дол, при цьому річна економія газу складала 30%. На рівні квартальних котелень – більш ефективний проект, але потребує більших інвестиційних витрат. А дахові котельні, часткова та повна децентралізація – проекти збиткові, які ніколи себе не окуплять. Такі дослідження були направлені в ЄБРР і, проаналізувавши, банк уклав угоду на надання кредиту для проведення реконструкції саме централізованого теплопостачання м. Івано-Франківськ. Так само, як і в Черкасах, зараз ідуть подібні процеси по Житомиру.

Ці дані підтвердив і Інститут загальної енергетики. Більше того, експерти інституту виявили, що якщо наявна забудова до 3-4 поверхів або взагалі не існує тепломережі, там доцільна індивідуальна система опалення. Вище 4-х поверхів – централізоване теплопостачання.

Ті, хто рекламує індивідуальне опалення, кажуть, що це дешево: 12 тис. грн заплатив за установку – і плати 768 грн за рік, все буде добре. Але той же Ужгород в МінЖКГ просив допомоги, коли була холодна зима кілька років тому, бо не вистачало пропускної здатності труби.

Справа в тому, що під індивідуальну систему опалення не переклали газові мережі, які розраховані тільки на плиту і не більше (з маленьким запасом). Коли всі вмикають опалення, то до кінцевого споживача газ узагалі не доходить. Добре, якщо встановлено дорогий котел і є система захисту, а якщо дешеве обладнання, то тоді і стаються вибухи. Кілька будинків там не опалювались і в цю зиму. А централізоване опалення, хоч за ним і числяться борги, все одно працює. Якби Віктору Федоровичу належним чином розказали правду, як вона є, то висновок щодо поширення автономного опалення на всю Україну був би зовсім іншим.

 
Коментарі (0)